печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21616/14-к
05 серпня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 01.08.2014 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_3 зазначає, що ним 28.07.2014 р. було подано заяву про вчинення злочину службовими особами ГПУ, підлеглими прокуратур, МВС України.
Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст.ст. 214, 303-307 КПК України, ОСОБА_3 просить зобов'язати Генеральну прокуратуру України внести відповідні відомості за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
В судове засідання особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 не з'явився в судове засідання, про місце і час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, через канцелярію суду подав заперечення на скаргу та просив відмовити у її задоволенні.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності особи, яка подала скаргу та прокурора, на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Разом із тим, за змістом ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто, з огляду на вказані положення, розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та поняття реєстрації заяв, які є різними за своєю суттю.
В судовому засіданні встановлено, що заява ОСОБА_3 від 28.07.2014 року надійшла на адресу Генеральної прокуратури.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Судом встановлено, що Генеральною прокуратурою України заяву ОСОБА_3 від 28.07.2014, яку зареєстровано в ГПУ 28.07.2014 р., направлено до прокуратури міста Києва для розгляду відповідно до чинного законодавства.
Такі дії Генеральної прокуратури України відповідають фактичним обставинам справи на ґрунтуються на діючому законодавстві.
Відповідно до п. 3.6 «Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчиненні правопорушення», заяви, повідомлення про вчиненні кримінальні правопорушення, що віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли на розгляд прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, Генеральної прокуратури України, керівниками підрозділів апаратів направляються для організації досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Таким чином, направлення Генеральною прокуратурою України заяв ОСОБА_3 до прокуратури міста Києва за територіальним принципом відповідають вищезазначеним положенням кримінального процесуального закону та наказу Генерального прокурора України №125 від 03.12.2012р., тому в даному випадку відсутня будь - яка бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань її заяв про кримінальне правопорушення від 28.07.2014 р.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважаю необхідним у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1