справа № 487/4532/14-к
провадження № 1-кс/487/560/14
Заводський районний суд міста Миколаєва
54020,м. Миколаїв, вул. Радісна 3 т. (0512) 478-002 E-mail: inbox@zv.mk.court.gov.ua
Іменем України
за результатом розгляду скарги
на бездіяльність органу досудового розслідування
08.05.2014 слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , прокурора прокуратури Заводського району міста Миколаєва ОСОБА_4 , розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Южная транспортная компания” на бездіяльність слідчого щодо неповернення вилученого майна,
встановив:
06.05.2014 директор товариства з додатковою відповідальністю «Южная транспортная компанія» (надалі ТДВ «ЮТК») ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із указаною скаргою, якою просив, поновивши строк на оскарження, зобов'язати слідчого СВ Заводського РВ Миколаївського МУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_6 повернути тимчасово вилучене згідно протоколів обшуку від 07.04.2014 належне ТДВ «ЮТК» майно, яке перебувало на час проведення вказаної слідчої дії у офісах, розташованих по вулиці Янтарній 322, вулиці Самойловича, 32/1 в місті Миколаєві.
Мотивуючи вимоги скарги заявник зазначив, що 07.04.2014 слідчим СВ Заводського РВ Миколаївського МУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді були проведені обшуки належних ТДВ «ЮТК» на підставі договорів оренди приміщень №322 по вулиці Янтарній, №32/1 по вулиці Самойловича в місті Миколаєві.
В ході проведення вказаних слідчих дій було вилучено ряд речей і документів щодо яких ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 11.04.2014 було застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту. В задоволенні застосування арешту до іншої частини речей було відмовлено ухвалою від 14.04.2014. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29.04.2014 ухвала слідчого судді від 11.04.2014 була скасована, проте речі повернуті не були. Посилаючись на той факт, що ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення слідчої дії, в рамках якої було вилучене майно не містили дозволу на відшукання і вилучення речей і документів належних ТДВ «ЮТК», зазначив що вони є тимчасово вилучені, а за наявності скасування рішення про їх арешт підлягають поверненню власникові.
В судовому засідання представник заявника вимоги скарги підтримав із підстав, які в ній викладені, вказавши, що правовий режим спірного майна як тимчасово вилученого підтверджено, окрім його доводів, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29.04.2014. Пропуск строку на оскарження мотивував тим, що підприємство зверталось із численними скаргами на дії слідчого, прокурора до керівництва МВС та прокуратури області, що зайняло численний проміжок часу.
Прокурор, під процесуальним керівництвом якого здійснюється кримінальне провадження, в рамках якого заявником подано скаргу, в задоволенні останньої просив відмовити, наполягаючи на законності дій органу досудового розслідування. Вказав, що на момент проведення обшуків орган досудового розслідування володів інформацією про розміщення у приміщеннях №322 по вулиці Янтарній, №32/1 по вулиці Самойловича в місті Миколаєві не ТДВ «ЮТК», а ТОВ «ЮТК» - фігуранта у провадженні. Ухвалами від 11.04.2014 було надано дозвіл на відшукання і вилучення речей і документів ТОВ «ЮТК», що і було зроблено. В якості спростування тверджень заявника про належність вилученого майна ТДВ «ЮТК» вказав, що окрім іншого з зазначених приміщень було вилучено печатку, документацію тощо належну ТОВ «ЮТК».
Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, вивчивши скаргу, матеріали якими заявник обґрунтував її доводи, кримінальне провадження слідчий суддя дійшов наступного.
Із вказаного вбачається, що Заводським РВ Миколаївського МУ УМВС України в Миколаївській області здійснюється кримінальне провадження №320131600000000257 з досудового розслідування кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена частиною другою статті 205, частиною четвертою статті 358 КК України.
Положеннями статті 25 КПК України передбачений обов'язок прокурора, слідчого щодо вжиття всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Вказане забезпечується, зокрема проведенням слідчих дій, які спрямовані на отримання (збирання) доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Однією із слідчих дій, що спрямована на виявлення та фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також установлення місцезнаходження розшукуваних осіб є обшук, який проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
При постановленні ухвали про дозвіл на проведення обшуку слідчий суддя вивчає, в тому числі відомості про особу, у фактичному володіння якої перебуває обшукуване приміщення та надає дозвіл на відшукання і вилучення речей та документів з огляду на кваліфікацію кримінального провадження та суть кримінального правопорушення.
Ухвалами слідчого судді від 27.03.2014, від 31.03.2014 з метою відшукання, виявлення та вилучення первинних бухгалтерських документів товариства з обмеженою відповідальністю «Южная Транспортная Компания», печаток підприємства, а також інших речей, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні слідчому СВ Заводського РВ Миколаївського МУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_6 було надано дозвіл на проведення обшуку приміщень №322 по вулиці Янтарній, №32/1 по вулиці Самойловича в місті Миколаєві. При цьому підстави фактичного володіння ТОВ «ЮТК» вказаними приміщеннями були безпосередньо досліджені в судовому засіданні при розгляді вказаних клопотань.
З положень частини 7 статті 236 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим є майно (речі, документи), яке не входить до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Дозвіл на відшукання майна ТОВ «ЮТК» у приміщеннях №322 по вулиці Янтарній, №32/1 по вулиці Самойловича в місті Миколаєві був прямо наданий ухвалами слідчого судді від 27.03.2014, від 31.03.2014, що спростовує твердження заявника про правовий режим вилученого майна як тимчасово вилученого та підтверджує законність його утримання органом досудового розслідування.
Вказане, у своїй сукупності свідчить про те, що дозволи на проведення слідчої дії - обшуку від 27.03.2014, від 31.03.2014 надавались на законних підставах, а у рішенні про дозвіл на її проведення було зазначено обсяг речей і документів, які підлягають вилученню, до складу яких входить в тому числі майно, документи, які на думку скаржника є тимчасово вилученими, що не відповідає викладеним обставинам.
Твердження заявника щодо обов'язковості позиції, викладеної в ухвали апеляційного суду Миколаївської області про скасування ухвали слідчого судді про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, яке є предметом розгляду скарги, слідчий суддя до уваги не бере, з огляду на наступне.
Згідно положень статті 90 КПК України преюдиціальне значення має лише рішення національного суду, міжнародної судової установи, яким встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України та міжнародними договорами. Ухвалою на яку посилається заявник вказане встановлено не було.
Клопотання заявника щодо поновлення строку на звернення зі скаргою за заявлених мотивів (звернення до керівництва МВС, прокуратури області), на думку суду є неприйнятним з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 304 КПК України встановлений десятиденний строк звернення зі скаргою, який обчислюється з моменту вчинення дії чи бездіяльності.
Статтею 117 КПК України передбачена можливість поновлення пропущеного із поважних причин процесуального строку. Поважність причин визначається слідчим суддею, судом у разі неможливості своєчасного подання скарги або іншого документа через в тому числі стихійне лихо, катастрофу, хворобу, відрядження, трагічні та інші непередбачувані події в житті людини, а також будь-які інші обставини, що не дозволили учасникові процесу завчасно подати відповідний документ. Тобто поважними є причини, які об'єктивно перешкоджали стороні кримінального провадження звернутися з тим чи іншим документом. Із тверджень заявника вбачається, що не погоджуючись із діями органу досудового розслідування, достеменно знаючи про це, ним вчинялися дії щодо оскарження не до слідчого судді, як те передбачено Главою 26 КПК України, а до інших установ, до компетенції яких, згідно положень вказаної Глави не входить розгляд скарг на викладені заявником дії. Вказане свідчить про безпідставність мотиву пропуску строку на звернення зі скаргою.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 303-307 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
В задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Южная транспортная компания” відмовити.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення слідчого, згідно частини 3 статті 307 Кримінального процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_7