22 жовтня 2015 року Справа № 876/10322/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,
суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.
за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
з участю осіб:
позивача по справі: представника Логойди В.М.
відповідача по справі: представника Борсенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спільного українсько-словацького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фем-Інвест» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в справі за позовом Спільного українсько-словацького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фем-Інвест» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів в Закарпатській області (правонаступник - Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Спільне українсько-словацьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фем-Інвест» звернулося з позовом в суд до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів в Закарпатській області та з уточненням позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів в Закарпатській області від 17 лютого 2010 року за №0000382341/0 (366/23-1/31682629/3847) в частині на суму 2 238 587,75 грн., в тому числі за основним платежем 1 173 028,00 грн. та за штрафними санкціями 1 065 559,75 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на хибність висновку відповідача про те, що обладнання, яке ввозилось у вигляді прямих інвестицій, згідно Договору №59/2001 на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку від 29.09.3002 року після припинення вказаного договору не повернуте і обліковується на балансі підприємства, як додатковий капітал і використовується у власній господарській діяльності та зазначає, що Договір №59/2001 був укладений згідно Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області», який передбачав не включення до валового доходу підприємства з метою оподаткування одержаної згідно з інвестиційним проектом суми інвестиції. Що стосується відсотків за кредитом наданим позивачу засновником Femak s.r.o., SNP 350/95.9009 Limbach (Словаччина), то строк сплати їх не настав, так як сплату було відтерміновано до 01.07.2013 року згідно укладеної між сторонами угоди №4 від 25.06.2008 року.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року в справі №2а-4502/10/0770 адміністративний позов було задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів в Закарпатській області та Прокуратурою Закарпатської області подано апеляційні скарги, в яких просили скасувати вказану вище постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг, апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невірне встановлення обставин справи.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ в м. Ужгороді залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року без змін.
ДПІ в м. Ужгороді оскаржила вказані рішення суду першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України подавши касаційну скаргу на них.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2013 року касаційну скаргу було задоволено частково, оскаржувані рішення скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В своєму рішенні суду касаційної інстанції зазначив, що судам слід з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи , які належить складати залежно від певного виду господарської діяльності. Встановити, чи дійсно обладнання, яке ввозилось підприємством для реалізації проекту, не вивезене, обліковується на балансі підприємства як додатковий капітал та використовується ним у власній господарській діяльності.
За результатами нового судового розгляду 14 жовтня 2014 року в справі №807/2737/13а Закарпатським окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в справі №807/2737/13а, Спільним українсько-словацьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фем-Інвест» подано апеляційну скаргу, де просить скасувати цю постанову суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання Спільним українсько-словацьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фем - Інвест» вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року, про що складено акт № 160/23-1/31682629 від 04 лютого 2010 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000382341/0 (388/23-1/31682629/3847) від 17 лютого 2010 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 184 437 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 068 412, 00 грн.
Матеріалами справи стверджується, що СП ТзОВ «Фем-Інвест» відповідно до кредитного договору - контракту № 15 від 03 грудня 2003 року отримано фінансовий кредит від засновника Femak s.r.o, SNP 350/95.9009 Limbach (Словаччина) на загальну суму 200 000 Євро. Відповідно до Доповнень № 1 від 09 грудня 2003 року до Контракту № 15 від 03 грудня 2003 року СП ТзОВ «Фем-Інвест» зобов'язується повернути Femak s.r.o, SNP 350/95.9009 Limbach суму отриманого по даному контракту кредиту та відсотків шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок кредитора. Нараховані згідно даного контракту відсотки повинні виплачуватися один раз в шість місяців, починаючи з фактичної дати отримання коштів. Згідно з доповненням № 1 позичальник повинен повернути кредитору відсотки за користування коштами у наступні строки: до 30 грудня 2004 року 4 000, 00 Євро; до 31 березня 2005 року 4 000, 00 Євро; до 30 червня 2005 року 4 000, 00 Євро; до 30 вересня 2005 року 4 000, 00 Євро.
Перевіркою було встановлено, що підприємством не проводилась сплата відсотків за контрактом № 15 від 03 грудня 2003 року, а згідно бухгалтерських документів заборгованість перед фірмою Femak s.r.o, SNP 350/95.9009 Limbach (Словаччина) відсутня.
На підставі встановлених перевіркою обставин, податковою інспекцією включено до складу валового доходу СП ТзОВ «Фем-Інвест» суму відсотків за користування кредитними коштами, як безповоротну фінансову допомогу на підставі підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до пп. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України №334/94-ВР), безповоротна фінансова допомога - це:
-сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
-сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;
-сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
-основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
-сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Пунктом. 4.1 ст. 4 Закону України №334/94-ВР, визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України №334/94-ВР до складу валового доходу включаються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Однак, як стверджується матеріалами справи та не взято до уваги відповідачем, СП ТзОВ «Фем-Інвест» згідно додаткової угоди №2 від 04.07.2005 року до кредитного контракту від 03 грудня 2003 року №15 зобов'язується повернути суму кредиту та проценти не пізніше 23.12.2013 року.
Згідно акту звіряння розрахунків, станом на 30 червня 2009 року заборгованість СП ТзОВ «Фем-Інвест» перед Femak s.r.o, SNP 350/95.9009 Limbach (Словаччина) згідно кредитного контракту від 03 грудня 2003 року №15 складає 200 000 Євро.
Згідно додаткової угоди №4 від 25.06.2008 року СП ТзОВ «Фем-Інвест» зобов'язується виплати основну частину боргу не пізніше 21.12.2013 року, а проценти за кредитом не пізніше 01.07.2013 року.
Наведене спростовує твердження податкової інспекції про перетворення заборгованості позивача перед компанією Femak s.r.o, SNP 350/95.9009 Limbach (Словаччина) у безповоротну фінансову допомогу.
Щодо оподаткування інвестицій, колегія суддів звертає увагу на наступне.
На виконання договору №59/2001 від 19.09.2001 року, укладеного згідно Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області» і на підставі свідоцтва про схвалення інвестиційного проекту від 18.09.2011 року №81 між позивачем і Закарпатською обласною державною адміністрацією (орган управління), який діє на підставі Закону і розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 22.10.1999 №560 підприємством за період 2001 - 2002 рр. імпортовано технологічне обладнання та устаткування для реалізації вказаного проекту. На момент проведення документальної перевірки встановлено, що відповідно до листа наданого підприємству Закарпатською обласною державною адміністрацією (від 20.02.2009 за №06-28/501) укладений договір між позивачем та Закарпатською обласною державною адміністрацій, вважається припиненим.
Відповідно до п. 2.2 Договору інвестор забезпечує вкладення інвестицій в обсяг та формі, необхідних для реалізації інвестиційного проекту. Таким чином, на протязі 2001-2002 років СП ТОВ «Фем - Інвест» було ввезено обладнання на суму 1 051 000 дол. США.
Судом з'ясовано, що інвестиція позивачу надійшла у двох режимах: частково як пряма інвестиція, що підтверджується даними наявними у ВМД (коди 4000, 4001) на підставі установчого договору від 28.08.2001 року та частково згідно договору (контракту) купівлі-продажу №2/2001 від 14.09.2001 згідно з яким Продавець (Femak s.r.o., SNP 350/95.9009 Limbach (Словаччина)) поставляє Покупцю (Позивачу) обладнання для створення комплексних виробничих потужностей по виробництву паркету та паркетної дошки, щита мебельного, столярних виробів, склопакетів та меблів.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних економічних зон)» спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюється і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб. Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку.
Статтею 2 Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області» (редакція закону, яка діяла на момент ввезення інвестицій) визначено, що спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає встановлення відповідно до цього Закону податкових і митних пільг для суб'єктів підприємницької діяльності, які уклали договір з місцевими державними адміністраціями щодо реалізації інвестиційного проекту.
Спеціальним режимом інвестиційної діяльності передбачено, що до валового доходу підприємства не включаються одержані згідно з інвестиційним проектом суми інвестицій у вигляді коштів; матеріальних цінностей; нематеріальних активів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджено згідно з законами (процедурами) держави інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау.
У випадку, коли протягом звітного податкового періоду відбувається часткове або повне відчуження передбаченої пп. 2 і 4 цієї статті інвестиції, суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав інвестицію, зобов'язаний сплатити у повному обсязі податок з прибутку, одержаного у такому звітному періоді.
Перелік технологічного обладнання, устаткування, сировини, матеріалів та товарів, робіт, послуг, які імпортуються зазначений в п.2.5 Договору №59/2001 на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку та численними змінами і доповненнями до Договору №59/2001 року (а.с. 12-28).
Перетин державного кордону та розмитнення цього обладнання підтверджується наявними у справі ВМД (а.с.29-69).
В матеріалах справи наявний контракт купівлі-продажу обладнання № 2/2001 від 14.09.2011 року укладений між Femak s.r.o. SRP 3850/95 Limbach (Республіка Словаччина) засновником згідно установчого договору про створення та діяльність СП ТзОВ «Фем-Інвест» від 28.08.2011 року та СП ТзОВ «Фем-Інвест» (а.с. 44), Угода про перелік та кількість допоміжного обладнання до контракту №2/2001 купівлі-продажу обладнання (а.с. 45-50), товарно-транспортні документи та рахунки - фактури (а.с.51-135).
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції з'ясовано та не заперечується відповідачем, що отримані позивачем інвестиції обліковуються у складі балансової статті 42 «Інший додатковий капітал», інвестиційні матеріальні цінності знаходяться на підприємстві, назад не повертались та беруть участь у циклі виробництва підприємства.
Відповідач як на підставу оподаткування отриманих інвестицій посилається на закінчення терміну дії договору №59/2001 від 19.09.2001 року на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку і оскільки отримане позивачем обладнання після закінчення цього договору не вивезене, то ця інвестиція як додатковий капітал підлягає оподаткуванню.
Однак, суд апеляційної інстанції не вважає такі доводи вірними та виходить з того, що предметом цього договору є організаційно-майнові відносини з приводу здійснення інвестицій, а отже цей адміністративний договір не може пов'язувати можливість користування пільгами, так як пільги надає Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області», а адміністративний договір на реалізацію інвестиційного проекту лише встановлює організаційні заходи з реалізації такого проекту.
Отримання пільг передбачених вказаним вище законом, пов'язане з фактом укладення адміністративного договору на реалізацію інвестиційного проекту і аж ніяк не з його дією у часі, оскільки строк дії адміністративного договору встановлений лише з метою здійснення організаційних заходів на реалізацію інвестиційного проекту.
Тому, з огляду на наведене, апеляційні вимоги є аргументованими і підлягають до задоволення.
Крім того, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 року з занесенням в журнал судового засідання проведено заміну відповідача по справі з Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів в Закарпатській області на її правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області).
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спільного українсько-словацького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фем-Інвест» задовольнити, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року в справі №807/2737/13а - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів в Закарпатській області від 17 лютого 2010 року за №0000382341/0 (366/23-1/31682629/3847) в частині на суму 2 238 587,75 грн., в тому числі за основним платежем 1 173 028,00 грн. та за штрафними санкціями 1 065 559,75 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський
Судді Р.В. Кухтей
С.П. Нос
Повний текст виготовлено 27.10.2015 року