Ухвала від 21.10.2015 по справі 825/1795/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1795/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпір О.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

21 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційні скарги позивача - ОСОБА_3 та відповідача - управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року, відповідача - управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області на окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області, начальника управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області Лапи О.М. про нарахування та стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому, з урахуванням уточнень, просила:

- зобов'язати відповідачів привести у відповідність її посадовий оклад ст.. 96 КЗпП та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09 березня 2006 року, витримавши міжпосадові співвідношення розмірів посадових окладів в УПФУ в Бахмацькому районі за весь час роботи у фонді;

- зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок нарахувань, утримань та виплат з врахуванням перерахованого окладу за період з 18 липня 2013 року по 24 липня 2014 року;

- зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок нарахувань, утримань та виплат при розрахунку під час звільнення у липні 2014 року з перерахуванням преміальних за червень у розмірі 70%;

- стягнути на користь позивача з управління Пенсійного фонду України Бахмацькому районі Чернігівської області недонараховану та недоплачену заробітну плату та інші недоплачені виплати, що повинні були бути здійснені у липні 2014 року.

Крім того, відповідно до заяви про зміну частини та уточнення позовних вимог, позивач просить зобов'язати відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, якщо рішення буде не на їх користь частково або повністю (а.с.73).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року позовні вимоги задоволено частково:

зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області здійснити перерахунок нарахувань, утримань та виплат при розрахунку ОСОБА_3 під час звільнення з перерахуванням преміальних за червень 2014 року в розмірі 70% посадового окладу;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Чернігівським окружним адміністративним судом постановлено окрему ухвалу від 15 липня 2015 року, якою суд першої інстанції звернув увагу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області на порушення з метою недопущення їх у подальшому.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу. Позивач, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити. Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області оскаржує постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року та окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року. У апеляційних скаргах просить скасувати окрему ухвалу суду першої інстанції та оскаржувану постанову - в частині задоволених позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом №20-ос від 18 липня 2013 року, позивача було призначено на посаду головного спеціаліста юрисконсульта управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області як таку, що пройшла за конкурсом, з посадовим окладом згідно штатного розпису.

18 липня 2013 року позивач була ознайомлена з наказом №20-ос, про що свідчить її підпис на наказі (а.с. 64).

Згідно з наказом від 24 липня 2014 року № 21-ос позивач - ОСОБА_3 була звільнена з посади за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

22 квітня 2015 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області із заявою, в якій зазначено, що за липень 2014 року їй була недоплачена заробітна плата, а тому просила зобов'язати бухгалтерію управління привести розрахунки її заробітної плати за липень 2014 року відповідно до законодавства і виплатити їй відповідну суму (а.с. 8).

29 квітня 2015 року листом № 33/04/М-1 управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку, мотивуючи своє рішення тим, що у липні 2014 року вона повинна була отримати 1449,66 грн., тобто суму, яку зазначає у своїй заяві, а тому заробітна плата виплачена була в повному обсязі (а.с.9).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області, начальника управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області Лапи О.М. про нарахування та стягнення заробітної плати.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 р. N 268 затверджено схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади, згідно з додатками 1 - 47, 55, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, спеціальне звання та окладів осіб рядового і начальницького складу податкової міліції за спеціальні звання та класний чин згідно з додатками 56 - 59.

Зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України серед інших затверджено, схеми посадових окладів керівних працівників і спеціалістів управлінь Пенсійного фонду України у містах та районах.

Згідно пп. а) пп. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 р. N 268 керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови надано право, у межах затвердженого фонду оплати праці: установлювати керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів.

Штатні розписи управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігвської області та зміни до них було затверджено начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (а.с.41-53).

Відповідно до штатного розпису на 2013 рік (діяв з 01 січня 2013 року) посадовий оклад головного спеціаліста складав 1147,00 грн (а.с.41-43).

Згідно із змінами внесеними до штатного розпису управління Пенсійного Фонду України в Бахмацькому районі на 2013 рік (діяли з 01 квітня 2013 року) посадовий оклад головного спеціаліста управління становив 1147,00 грн (а.с.94).

З 01 грудня 2013 року було введено в дію зміни до штатного розпису управління на 2013 рік - посадовий оклад головного спеціаліста юрисконсульта було встановлено на рівні 1147,00 грн (а.с.45-46).

Згідно із штатним розписом на 2014 рік управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі (діяв з 01 січня 2014 року), посадовий оклад головного спеціаліста юрисконсульта було встановлено на рівні 1218,00 грн (а.с.51-52).

Відповідно до штатного розпису управління (діяв з 01 лютого 2014 року) посадовий оклад головного спеціаліста юрисконсульта становив 1218,00 грн (а.с.53-54).

Отже, на виконання пп. а) пп. 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 р. N 268, начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області було затверджено відомчі акти - штатні розписи.

Таким чином, відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі в Чернігівській області дотримано вимоги Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 р. N 268 та визначено посадовий оклад головного спеціаліста юрисконсульта відповідно схем посадового окладу в межах затвердженого фонду оплати праці.

Колегія суддів звертає увагу, що рівні посадового окладу були визначені в локальних актах обов'язкового характеру - штатних розписах управління Пенсійного фонду України Бахмацькому районі, а заробітна плата позивачу виплачувалась відповідно до зазначених штатних розписів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови позивачу - ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідачів привести у відповідність її посадовий оклад ст.. 96 КЗпП та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 року, витримавши міжпосадові співвідношення розмірів посадових окладів в управлінні Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі за весь час роботи у фонді.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок нарахувань, утримань та виплат з врахуванням перерахованого окладу за період з 18 липня 2013 року по 24 липня 2014 року є похідними від зазначених вище, тому також не підлягають задоволенню.

У апеляційній скарзі позивач - ОСОБА_3 зазначає, що, крім іншого, вона просила суд першої інстанції зобов'язати відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, якщо рішення буде не на їх користь частково або повністю. Проте, Чернігівський окружний адміністративний суд вказану позовну вимогу не розглянув.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Згідно з ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення - це право суду, а не позовна вимога.

Крім зазначеного, у позовній заяві ОСОБА_3 просила зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок нарахувань, утримань та виплат при розрахунку під час звільнення у липні 2014 року з перерахуванням преміальних за червень у розмірі 70%

У матеріалах справи наявний витяг з наказу №8-з від 07 липня 2014 року «Про преміювання працівників управління пенсійного фонду в Бахмацькому районі», відповідно до якого за підсумками роботи в червні 2014 року премійовано працівників управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі, зокрема і головного спеціаліста юрисконсульта - ОСОБА_3 у розмірі 70% посадового окладу. Преміювання працівників здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», наказу Пенсійного фонду України №183-о від 04 липня 2014 року «Про преміювання керівників підвідомчих органів Пенсійного фонду України» та на виконання наказу головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №30-з від 07 липня 2014 року «Про преміювання керівників управлінь Пенсійного фонду України у районах та містах області» (а.с. 33).

Зазначений витяг з наказу №8-з від 07 липня 2014 року видано позивачу на її звернення від 15 травня 2015 року (а.с.32).

В той же час, відповідачем надано копію наказу №8-3 від 07 липня 2014 року, у якому зазначено, що премія головного спеціаліста юрисконсульта складає 10% посадового окладу (а.с.37-38).

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що сторонами надано копію наказу про преміювання №8-3 від 07 липня 2014 року та витяг із зазначеного наказу, які суперечать один одному в частині розміру премії ОСОБА_3.

Згідно з письмовими поясненнями посадової особи відповідача - ОСОБА_5, які містяться у матеріалах справи, зазначення суми премії 70% є механічною опискою, допущеною під час виготовлення витягу з наказу №8-3 від 07 липня 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 липня 2014 року на картковий рахунок позивача було зараховано 1300 грн. (частина заробітної плати за липень 2015 року та премія). 28 липня 2014 року на картковий рахунок позивача надійшла друга частина заробітної плати за липень 2015 року у розмірі 149 грн. 66 коп. (а.с.7).

У позовній заяві та інших поясненнях, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_3 зазначає, що у суму 1300 грн., яка була виплачена 15 липня 2014 року було враховано першу частини заробітної плати та премію у розмірі 70% від посадового окладу.

Позивач вважає, що первинний текст наказу №8-3 від 07 липня 2014 року був перероблений після її звільнення - 17 липня 2014 року.

Крім того, у письмових поясненнях відповідача, отриманих у відповідь на запит Київського апеляційного адміністративного суду, зазначено, що заробітна плата ОСОБА_3 у повному обсязі за липень 2015 року була орієнтовно розрахована ще на початку місяця. 15 липня 2014 року на усне прохання позивача було виплачено збільшену частину заробітної плати у розмірі 1300 грн. А тому, в кінці місяця позивачу виплачено 149 грн. 66 коп. (а.с.187-188).

Проте, факт усного прохання про нарахування на початку місяця більшої частини заробітної плати не підтверджено позивачем - ОСОБА_3.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач не ознайомлена з наказом №8-3 від 07 липня 2014 року ( із зазначеним преміювання на рівні 10%, що підтверджується відсутністю особистого підпису ОСОБА_3.

Більш того, супереч вимогам, встановленим у Посадовій інструкції головного спеціаліста юрисконсульта управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі, на зазначеному наказі відсутня віза ОСОБА_3 - головного спеціаліста юрисконсульта (а.с.37-38).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок нарахувань, утримань та виплат при розрахунку під час звільнення у липні 2014 року з перерахуванням преміальних позивача за червень у розмірі 70%.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Так, Чернігівський окружний адміністративний суд постановив окрему ухвалу від 15 липня 2015 року, якою суд першої інстанції звернув увагу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області на встановлені порушення з метою недопущення їх у подальшому.

Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апелянтів спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року - залишити без змін.

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області на окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року - залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 26.10.2015

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Попередній документ
52814203
Наступний документ
52814205
Інформація про рішення:
№ рішення: 52814204
№ справи: 825/1795/15-а
Дата рішення: 21.10.2015
Дата публікації: 30.10.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: