Справа: № 708/831/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко С.Є. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
21 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М,
Міщука М.С.
за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу позивачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до відділу Іванівської сільської ради, третя особа - ОСОБА_6 про визнання незаконними дій сільської ради та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2015 року позивачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:
- визнати незаконною бездіяльність Іванівської сільської ради, яка полягає у залишенні без розгляду заяви ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо невстановлення межових знаків між земельними ділянками АДРЕСА_1;
- визнати незаконним та скасувати Акт №2 «Обстеження земельної ділянки» від 25 травня 2015 року комісії з питань по вирішенню земельних відносин, природокористування та контролю за додержанням правил щодо забезпечення чистоти і порядку в селі Іванівської сільської ради;
- зобов'язати Іванівську сільську раду встановити межі між земельними ділянками АДРЕСА_1.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до відділу Іванівської сільської ради, третя особа - ОСОБА_6 про визнання незаконними дій сільської ради та зобов'язання вчинити дії - у відкритті провадження відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачами подано апеляційну скаргу, в якій апелянти просять скасувати ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 липня 2015 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянти мотивують свої вимоги тим, що при постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно - задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Відмовляючи у відкритті провадження у адміністративній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Згідно з п. 1, 3 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 р. №8 визначено, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до абз. 3 п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України N 10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року, системний аналіз положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.
Згідно з абз. 2 п. 5 Рішення Конституційного Суду України N 10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року, вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно-правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу).
Відповідно до ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Отже, відповідач, як орган місцевого самоврядування, відповідно до наданих повноважень, повинен був вирішити земельний спір щодо встановлення меж земельних ділянок у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України з дотриманням правил добросусідства, визначеного у ст.. 103 Земельного кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом спору не є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї.
Тобто, відповідач у спірних правовідносинах не здійснює повноваження власника землі, а виконує владну управлінську функцію в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про затвердження актів комісії по встановленню меж земельних ділянок подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року №К/800/1092/15.
Враховуючи те, що рішення про затвердження актів комісії по встановленню меж земельних ділянок у спірних правовідносинах не прийнято, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність спору про право.
Отже, позовні вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності Іванівської сільської ради, яка полягає у залишенні без розгляду заяви ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо невстановлення межових знаків між земельними ділянками АДРЕСА_1 та визнання незаконним та скасування Акта №2 «Обстеження земельної ділянки» від 25 травня 2015 року комісії з питань по вирішенню земельних відносин, природокористування та контролю за додержанням правил щодо забезпечення чистоти і порядку в селі Іванівської сільської ради, зобов'язання Іванівської сільської ради встановити межі між земельними ділянками АДРЕСА_1 - підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 липня 2015 року постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 202, 205, 206, КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 липня 2015 року - задовольнити.
Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 липня 2015 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 26.10.2015
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.