20 жовтня 2015 рокусправа № 334/3547/15-а (2-а/334/99/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
при секретарі: Горшкові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2015 року у справі №334/3547/15-а(2-а/334/99/15) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,-
У травні 2015 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії України в Ленінському районі м.Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя щодо відмови їй у перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача провести починаючи з 03.04.2015 року перерахунок розміру пенсії включивши до складу заробітної плати для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати.
Постановою районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт посилається на те, що матеріальна допомога та індексація доходів носять разовий характер та не є складовими заробітної плати, а сам факт утримання із даних виплат збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення їх до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя з 01.08.2012 року. 03.04.2015 року позивач звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя з питання перерахунку їй пенсії з урахуванням факту звільнення з роботи та переведенням з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», надавши довідки про складові заробітної плати, видані Управлінням з питань охорони здоров'я Запорізької міської ради.(а.с.22, 23, 24-25) Листом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя від 23.04.2015 року №101/О-1 позивачу було повідомлено та роз'яснено, що розмір пенсії визначено відповідно до поданих нею документів, в яких не було враховано виплату індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки такі виплати не належать до складових заробітної плати. (а.с.9-10)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки до складу заробітної плати для призначення пенсії державного службовця входять усі без винятку виплати, з яких справляється збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, такі виплати мають бути враховані на підставі відповідних довідок.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Стаття 33 Закону України "Про державну службу" визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував інші виплати, то зазначені виплати повинні бути враховані і при обчисленні пенсії державного службовця.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Аналогічні положення містяться й в підпункті 2.2.2 пункту 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно підпункту 2.3.3 пункту 2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.
Згідно абзацу 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, передбачені законодавством, що мають постійний характер. Індексація заробітної плати являє собою дохід, з якого відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів відповідно до діючого законодавства на день одержання заробітку (виплат, доходу).
Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. До заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат па оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Із змісту статті 40 вказаного Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески. Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Отже, чинне законодавство відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Така правова позиція зі спірного питання вже висловлена Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11 та від 28.05.2013 року у справі 21-97а13.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням у складі заробітку сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, в зв'язку з чим дії відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії з урахуванням спірних виплат є неправомірними.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2015 року у справі №334/3547/15-а(2-а/334/99/15) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко