06 жовтня 2015 рокусправа № 804/1536/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 р. у справі № 804/1536/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Керамет" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та скасування карток відмови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Керамет" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби щодо прийняття рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за декларацією форми МД-2 №11001000/2014/008816;
- визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби щодо прийняття рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за декларацією форми МД-2 №11001000/2015/000078;
- скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. транспортних засобів комерційного призначення № 11010000/2014/00575 від 29.12.2014 р.;
- скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. транспортних засобів комерційного призначення №11010000/2015/00020 від 06.01.2015 р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 р. у справі № 804/1536/15 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби щодо прийняття рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за декларацією форми МД-2 № 11001000/2014/008816.
Визнано протиправними дії Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби щодо прийняття рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за декларацією форми МД-2 № 11001000/2015/000078.
Скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11010000/2014/00575 від 29.12.2014р.
Скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №11010000/2015/00020 від 06.01.2015р.
Постанову суду обґрунтовано тим, що дії та рішення митного органу не відповідали нормам Митного кодексу України та Закону України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі Закон №1636).
Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, невірне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 р. у справі № 804/1536/15 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПрАТ «Керамет» в задоволенні його позову до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби.
Так, відповідач вказує, що згідно ч.7 ст.247 МК України за письмовими зверненнями декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватися органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом.
При цьому, зазначено, що Форма письмового звернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Форма звернення є додатком до Порядку справлення плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установлених для них, затвердженого наказом Міндоходів від 16.12.2013 №804.
Як вбачається з матеріалів справи, звернення встановленої форми позивачем до митниці не надавалось. Зазначеним спростовується твердження позивача про подання ним заяви в порядку, передбаченому ч. 7 ст.247 МК України.
За відсутності відповідної заяви митниця обґрунтовано відмовила позивачу в митному оформлені вантажу поза місцем розташування митного органу, видавши картку відмови від 29.12.2014р.
Відповідач також вказує, що доставлення позивачем товару до зони митного контролю м/п «Дніпродзержинськ» 05.01.2015 та подання митної декларації для оформлення цього товару 06.01.2015 засвідчує факт, який має юридичне значення для визначення наявності підстав для надання пільг в оподаткуванні, а саме факт доставлення товару після 01.01.2015 (дата закінчення строку для незастосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, визначеного пунктом 6.4 статті 6 Закону №1636).
На думку відповідача, належної оцінки названим обставинам судом не надано.
Відповідач також вказує, що судом невірно застосовано норми п.п.6.4 та 6.6 ч.6 Закону №1636.
У судовому засіданні представник відповідача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача проти позову заперечив, просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 р. у справі № 804/1536/15 залишити без змін.
Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство «КЕРАМЕТ», яке зареєстроване в Україні (код в ЄДР - 13508852), в 2012 році у відповідності з контрактом №L0120206 від 22.08.2012 р. придбало у AT «ЖДЯС» (Чеська Республіка) обладнання - контейнерні ножиці для різки металобрухту CNS 400 К-Е. Обладнання було на законних підставах ввезене на митну територію України та випущене для вільного обігу, (що підтверджується митною декларацією 204020000/2012/012213 від 05.12.2012р.).
05.12.2012 р. зазначене обладнання було передане в оренду ТОВ «СВЗП «Кримвторкольормет» (м. Севастополь, АР Крим), що підтверджується копією договору оренди № КМУ-12/200 від 05.12.2012р.
У зв'язку з розірванням договору оренди (додаткова угода № 2 від 11.12.2014р.), зазначене обладнання було вивезено орендодавцем з тимчасово окупованої території України (м. Севастополь, Крим). Обладнання перетнуло кордон України в пункті пропуску «Каланчак» 26 грудня 2014 р. (за транзитною декларацією 508010000/2014/018656 від 26.12.2014р.), що підтверджується відміткою «Під митним контролем» Херсонської митниці на товарно-транспортній накладній № 22/12 від 22.12.2014р. та прибуло в пункт призначення - м. Дніпродзержинськ - 29 грудня 2014 р.
У зв'язку з несправністю транспортного засобу (копія листа перевізника МПП «Азія» №375 від 29.12.2014р.) та складними погодними умовами обладнання не було доставлено до митного посту «Дніпродзержинськ» (структурний підрозділ Дніпропетровської митниці ДФС), про що позивач 29.12.2014р. повідомив відповідний митний орган та запропонував в порядку ст. 247 розділу VIII Митного кодексу України направити інспектора до місця фактичного розташування (м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 186) обладнання для здійснення митних формальностей (копія листа №КМ-09/17-11241 від 29.12.2014р.). При цьому, 29 грудня 2014р. до митного органу була подана декларація форми МД-2 за номером 11001000/2014/008816, (що підтверджується відміткою Дніпропетровської митниці «Під митним контролем» на МД). Відповідачем було відмовлено Приватному акціонерному товариству «КЕРАМЕТ» у митному оформленні (картка відмови № 110010000/2014/00575 від 29.12.2014 року) з посиланням на те, що надані до митного оформлення документи не містять відміток митних органів щодо завершення переміщення товару, а також виходячи з того, що згідно ст. 200 МК України власник товарів або уповноважена ним особа зобов'язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене органом доходів і зборів місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб органу доходів і зборів.
З метою здійснення процедури митного оформлення 05.01.2015р. вищевказане обладнання було доставлено в зону митного контролю в м. Дніпродзержинськ, та повторно подана митна декларація (11001000/2015/000078). При оформленні декларації заявник (позивач) зазначив у графі 36 «Преференції» про наявність преференцій у вигляді звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита.
Відповідачем у митному оформленні товару було відмовлено (картка відмови №110010000/2015/00020 від 06.01.2015 р.) на підставі того, що транспортний засіб прибув до митного пункту після 01.01.2015 р., у зв'язку з чим, Приватним акціонерним товариством «КЕРАМЕТ» пропущено пільговий строк ввезення товарів з окупованої території, наданий за Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Отже, закінчення процедури митного оформлення можливе тільки за умови подання митної декларації зі сплатою усіх відповідних платежів.
Дії та рішення митного органу не можна визнати законними та обґрунтованими, виходячи з такого. Відповідно до ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 року №1636-VІІ (далі-Закон № 1636), запроваджено вільну економічну зону «Крим», функціонування якої, на період тимчасової окупації здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розділом ІІ «Перехідні положення» Закону. Відповідно до п.6.3 ст.6 названого Закону митні формальності, пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ "Крим", здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 Митного кодексу України.
Згідно ч.7 ст. 247 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи митні формальності можуть виконуватися органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом. Форма письмового звернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Отже, позивач мав право на звернення до митного органу з приводу виконання митних формальностей поза місцем розташування названого органу.
Як зазначено вище, митниця відмовила позивачу, виходячи з того, що товар не доставлено у місце розташування митного контролю. Однак, названі доводи митниці суперечать нормам ч.7 ст.200 МК України.
Крім того, у рішенні митниці зазначено, що документи не містять відміток митних органів щодо завершення переміщення товару, обґрунтованість чого спростовується матеріалами справи, які свідчать про наявність відміток Херсонської митниці. Щодо решти відміток, то їх повинен був вчинити відповідач під час митного оформлення.
Таким чином, рішення митниці, оформлене у вигляді картки відмови від 29.12.2014 року, слід визнати необґрунтованим та таким, що суперечить діючому законодавству.
Доводи митниці стосовно того, що позивач не надав письмового звернення, оформленого належним чином, не приймається судом, оскільки про недоліки звернення та норми ч.7 ст.247 МК України у рішенні митниці не йдеться.
Стосовно картки відмови №11010000/2015/00020 від 06.01.2015 р. слід зазначити наступне.
Відмову у митному оформлені мотивовано несплатою митних платежів. При цьому, митний орган дійшов висновку, що датою закінчення строку для незастосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, визначеного пунктом 6.4 ст.6 Закону №1636, є 31.12.2014р.
Отже, доставивши товар до зони митного контролю 05.01.2015р., позивач не має права на пільги, визначені пунктом 6.4 ст.6 Закону №1636.
З зазначеним не можна погодитись, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6.4 ст.6 Закону №1636 товари, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України до набрання чинності Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", вважаються товарами українського походження, які вільно переміщуються на іншу територію України без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до 1 січня 2015 року.
Відповідно до ст.4 МК України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб.
МК України не містить такого поняття, як «переміщення» або «евакуація» матеріальних цінностей з тимчасово окупованої території України на іншу територію України.
В той же час, згідно перехідних положень Закону №1636, поставка товарів з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України здійснюється у митному режимі імпорту, тобто фактично вважається зовнішньоекономічною діяльністю із застосуванням відповідного законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що моментом здійснення експорту (імпорту), є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Як вбачається з положень глави 47 розділу XI Митного кодексу України, митний контроль здійснюється в разі ввезення товару на митну територію України (фактичне перетинання митного кордону) та розпочинається з моменту перетинання товаром митного кордону України. Товар, що перебуває під митним контролем, є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що перетнув митний кордон. Факт і дату такого перетину посвідчує штамп "Під митним контролем" на товарно-супровідних документах з відповідною датою. Оскільки обладнання згідно відмітки Херсонської митниці перебувало під митним контролем з 26.12.2014р., слід дійти висновку, що воно є товаром, переміщеним на іншу територію України (за межі ВЕЗ «Крим») до 01.01.2015р.
Перебування ж під митним контролем товарі неможливе без їх фактичного ввезення в Україну. Митний контроль закінчується після митного оформлення товарів, яке, в свою чергу, передбачає подання декларації та інших документів, необхідних для митного оформлення. Тобто дата оформлення МД - це дата випуску товару у заявлений митний режим, а не дата фактичного перетину митного кордону. Наявність відбитку штампу «Під митним контролем» на товаросупровідному документі з відповідною датою засвідчує факт і дату переміщення товару через митний кордон на іншу територію України. Закінчення процедури митного оформлення після 01.01.2015 року жодним чином не спростовує факту переміщення товару з окупованої території на іншу територію України до 01.01.2015р., і, відповідно, не позбавляє заявника права на преференції, передбачені Законом №1636.
Отже, доводи відповідача стосовно порушених позивачем норм п.6.4 ч.6 Закону №1636 спростовується викладеним вище.
В апеляційній скарзі відповідач також вказує на необхідність застосування норм п.6.6 ст.6 Закону №1636, згідно яких товари, які згідно з розділом II Митного кодексу України відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита, передбаченого главою 42 Митного кодексу України, за умови подання сертифіката про походження товару з України, що видається торгово-промисловими палатами на іншій території України.
Як вказує відповідач, відповідного сертифікату позивач не надав.
З доводами відповідача не можна погодитись, виходячи з такого.
Особливості поставки товарів з території ВЕЗ «Крим» визначено ст.6 Закону №1636.
При цьому, порядок ввезення до 01.01.2015р. товарів, що були вироблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на окупованій території України до 27.04.2015р. (набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ) регулюється саме нормами п.6.4 ст.6 Закону №1636.
В той же час, п.6.6 ст.6 Закону №1636 стосується товарів, які згідно з розділом II Митного кодексу України відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та не пов'язані з особливостями, зазначеними у п. 6.4 ст.6 Закону №1636.
Слід також зазначити, що про порушення норм п.6.6 ст.6 Закону №1636 у картці відмови від 06.01.2015р. не йдеться.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не підтверджують законності та обґрунтованості дій та рішень митниці, а також не спростовують правомірності рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу Державної фіскальної служби слід залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 р. у справі № 804/1536/15 - без змін.
Керуючись 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 р. у справі № 804/1536/15 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 20.10.2015р.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко