19 жовтня 2015 рокусправа № 804/138/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року по справі № 804/138/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Н» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Н» (далі по тексту - Товариство або ТОВ «Комерсант-Н») звернулось із позовом до суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25 листопада 2014 року № 0009581501 щодо нарахування ТОВ «Комерсант-Н» податку на додану вартість в сумі 170 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким рішення суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати та прийняту нову про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно встановлені обставини у справі та допущені порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, не враховано той факт, що відсутність Товариства за місцезнаходженням є достатньою підставою для не прийняття його податкової звітності.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим, за приписами ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовою особою податкового органу проведена перевірка дотримання позивачем термінів подання звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 25 листопада 2014 року №575/151/38470396, в якому зафіксовані порушення підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України в частині неподання Товариством декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року.
На підставі названого акта перевірки, 25 листопада 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0009581501 по нарахуванню ТОВ «Комерсант-Н» податку на додану вартість в сумі 170 грн.
Не погодившись із таким рішення податкового органу, позивач оскаржив його до суду, правомірність винесення якого і стало предметом розгляду у даній справі. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність Товариства за місцезнаходженням не є достатньою підставою для не прийняття його податкової звітності. Крім того посилався на Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року, якою визнано податкову звітність позивача такою, що подана у день її фактичного отримання.
Колегія суддів вважає такий висновок суду обґрунтованим з наступних підстав.
Згідно п.49.8, п.49.9 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
У п.49.10 ст. 49 Податкового кодексу України вказано, що відмова посадової особи органу державної виконавчої служби прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 ст.48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (пп.49.11 ст.49 Податкового кодексу України). Як вбачається з матеріалів справи, підставою для не прийняття відповідачем податкової звітності позивача була відсутність останнього за місцезнаходженням.
Так, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. ( п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
Досліджуючи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.22-24) колегія суддів відповідний запис про відсутність Товариства за місцезнаходженням не знаходить.
При цьому, позивачем 14 жовтня 2014 року електронними засобами зв'язку направлено відповідачу податкову звітність за вересень 2014 р., яка прийнята останнім того ж числа, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.40).
Окрім цього, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 року, визнано протиправним невизнання податковою звітністю Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатком 5 Товариства, яке оформлено листом від 27.10.2014 року №15328/10/04-08-15-01-06 та визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатком 5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерсант-Н» такою, що подана у день її фактичного отримання Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 14 жовтня 2014 року. За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо відсутності у податкового органу законних підстав для не прийняття податкової звітності позивача відповідає фактичним обставинам справи.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року по справі № 804/138/15- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко