ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
22 жовтня 2015 року м. Київ № 826/12716/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., судді Погрібніченка І.М., судді Шулежко В.П., при секретарі судового засідання Левченко І.С., розглянувши в судовому засідання матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 листами від 19.03.2015 р. №15/4-Р-56 та від 30.04.2015 р. №15/4-Р-154 у виплаті грошового забезпечення;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 червня 2009 року по 28 жовтня 2011 року за посадою начальника управління з питань комплектування і проходження служби Департаменту роботи з персоналом Міністерства внутрішніх справ України.
В судовому засіданні, призначеному на 22.10.2015 р., судом розглянуто клопотання про залишення позовної заяви позивача без розгляду у зв'язку з пропуском строку на звернення до адміністративного суду.
Представник відповідача зазначив, що про порушення своїх прав та законних інтересів позивачу було відомо з червня 2009 року по жовтень 2011 року щомісячно, коли 20 числа кожного місяця у вказаний період на банківський рахунок, відкритий у банку для перерахування на нього грошового забезпечення, не були перераховані відповідні кошти.
Позивач в судовому засіданні зазначив, що про своє звільнення дізнався у листопаді 2011 року, однак до суду не звертався протягом більш ніж 3 року у зв'язку із хворобою.
Розглянувши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою - третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до п. 15 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1148 о/с від 28.10.2011 р. «По особовому складу» згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) полковника міліції ОСОБА_1 (М-867598), помічника начальника Департаменту Державної служби охорони при МВС.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
Згідно з п. 1.15 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 р. N 499 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за N 205/14896) виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється щомісяця з 20 до 25 числа за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу підрозділів Державної служби охорони здійснюється щомісяця до 5 числа за минулий місяць.
Наведене свідчить, що грошове забезпечення, яке позивач просить йому нарахувати та виплатити за період з 01.06.2009 р. по 28.10.2011 р., повинно було зараховуватись щомісячно 20 числа за поточний місяць, а відтак про порушення своїх прав та законних інтересів позивач повинен був дізнатись у червні 2009 року.
Крім того, при звільненні ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ на підставі наказу №1148 о/с від 28.10.2011 р. «По особовому складу», останньому запропоновано прибути до Департаменту Державної служби охорони при МВС України для проведення повного розрахунку.
При цьому, позивачем не заперечується, що про звільнення його із органів внутрішніх справ йому стало відомо у листопаді 2011 року.
На підтвердження того, що у період з листопада 2011 року до моменту звернення із даним позовом (30.06.2015 р.) позивач хворів, що унеможливило своєчасність звернення до суду, ОСОБА_1 не надав до суду жодних належних доказів.
Водночас, до Окружного адміністративного суду м. Києва позивач звернувся за захистом своїх порушених прав лише 05 вересня 2014 року, що свідчить про пропуск останнім строку на звернення до адміністративного суду.
Суд зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду України щодо застосування спеціального законодавства у відносинах публічної служби, викладеної в рішенні Верховного Суду України - Постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13 березня 2007 р. № 21-1627во06 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 580887), наявність спеціальних законів не виключає можливості застосування до правовідносин, пов'язаних із проходженням громадянами публічної служби та її припиненням, окремих норм трудового законодавства у випадках, передбачених спеціальними законами.
В даному випадку, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає застосування ні норм трудового законодавства, ні законодавства про оплату праці при вирішенні питання строку звернення до суду із позовом, а визначає місячний строк звернення із позовом до суду у відносинах публічної служби.
При цьому слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За таких обставин та враховуючи, що позовна заява та додані до неї матеріали не містять доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про те, що позивачем пропущено встановлений частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк звернення до суду, й підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними судом не встановлено.
Враховуючи викладене, зважаючи на недоведеність позивачем поважності причин пропущенням ним строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 99, 100, п. 9 ч. 1 ст.155,160, 165 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Головуючий суддя Аблов Є.В.
Суддя Погрібніченко І.М.
Суддя Шулежко В.П.