ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 листопада 2013 року 11:01 № 826/16418/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
судді Амельохіна В.В.,
судді Федорчука А.Б.
при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Шевелєвої Ю.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України, мотивуючи позовні вимоги тим, що дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів при виході на пенсію як державному службовцю є протиправними, а у позивача наявні всі підстави для отримання одноразової грошової допомоги.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції України щодо відмови у виплаті ОСОБА_3 грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів та зобов'язати Державну фінансову інспекцію України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, що становить 27 160,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти позову заперечує з огляду на відсутність підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, а відтак необґрунтованість позовних вимог та їх безпідставність.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача 15.07.2013 року звільнено з посади начальника відділу операційного аудиту суб'єктів господарювання машинобудівельної та хімічної промисловості Департаменту операційного аудиту Державної фінансової інспекції України, у зв'язку зі змінами в організації виробництва праці, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України на підставі наказу №583-о від 12.07.2013 року.
Відповідно до довідки Солом'янського районного управління Пенсійного фонду України № 16 від 08.10.2013 року позивач знаходиться на обліку в Солом'янському районному управлінні ПФУ та отримує пенсію державного службовця з липня 2013 року.
Позивач 28.08.2013 року звернувся до Державної фінансової інспекції України із заявою щодо виплати йому грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, у відповідності до положень ст. 37 Закону України «Про державну службу».
За результатами розгляду заяви відповідач листом №09-16/868 від 13.09.2013 року повідомив про відмову у розгляді питання щодо виплати грошової допомоги.
Позивач, вважаючи дану відмову необґрунтованою та незаконною, звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Основним законом, що регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини є Кодекс законів про працю України.
Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулює Закон України «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ).
Відповідно до частини 13 статті 37 Закон України «Про державну службу» державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
З метою врегулювання питання щодо умов, за наявності яких здійснюються виплати 10 місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» Головне контрольно-ревізійне управління України звернулось до Головного управління державної служби України листом №09-14/54 від 24.01.2011 року про надання роз'яснень.
Керуючись пунктом 4 Положення про Головне управління державної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.07 року №1180, надано наступні роз'яснення: відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Обов'язковою умовою для виплати вказаної допомоги є звільнення працівника з посади державного службовця у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця.
Стаття 40 КЗпП України визначає підстави розірвання трудового договору виключно з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Тому розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, здійснюється власником в односторонньому порядку та не потребує згоди працівника.
Враховуючи обов'язковість додержання вимог Закону України «Про державну службу», а також той факт, що підставою для звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України не є вихід на пенсію, а тому державному службовцю не виплачується передбачена ст. 37 цього Закону грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів.
На підставі ст. 44 КЗпП України виплачується вихідна допомога у розмірі не меншому середньомісячного заробітку.
Згідно із вимогами ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 Кодексу. Статтею 116 Кодексу встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
З урахуванням зазначеного, на момент припинення службово-трудових відносин з державним службовцем відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням штатів, реорганізації, ліквідації тощо у відповідного органу державної влади не виникає правової підстави (зобов'язання) для нарахування та виплати йому 10 посадових окладів, так як зазначені підстави припинення державної служби для такої виплати не передбачені ст. 37 Закону України «Про державну службу», а тому лише виплачується вихідна допомога у розмірі не меншому середнього місячного заробітку, як це передбачено ст. 44 КЗпП України.
Отже, ст. 37 Закону України «Про державну службу» не встановлено право на отримання 10 посадових окладів державним службовцем, трудові відносини з яким припинені відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, і у якого лише у наступному за цих підстав, а не інших, виникає право на звернення до відповідного пенсійного органу щодо дострокового призначення пенсії у порядку, визначеному законодавством України, а право на виплату 10 посадових окладів виникає лише на підставі припинення службово-трудових відносин у зв'язку з виходом на пенсію.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звільнений з посади начальника відділу операційного аудиту суб'єктів господарювання машинобудівельної та хімічної промисловості Департаменту операційного аудиту Державної фінансової інспекції України на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП у зв'язку зі змінами в організації виробництва праці.
Крім того, позивачем зазначається, що трудові відносини з відповідачем припинено 12.07.2013 року, а пенсію державного службовця йому призначила 31.07.2013 року, тобто після припинення трудових відносин.
За таких обставин, враховуючи обов'язковість додержання вимог Закону України «Про державну службу», а також той факт, що підставою для звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП України не є вихід на пенсію, позивачу як державному службовцю не виплачується грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів, передбачена ст. 37 Закону України «Про державну службу», а відтак оскаржувана відмова відповідача вбачається судом правомірною та законною.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність оскаржуваної відмови.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя Є.В. Аблов
Суддя В.В.Амельохін
Суддя А.Б.Федорчук