ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
29 грудня 2011 року № 2а-19139/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з позовною заявою
за позовом
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
до
Відкритого акціонерного товариства «Київпорядкомплект»
про
стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 947 161,40 гривень,-,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекції у Голосіївському районі м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київпорядкомплект»про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 947 161,40 грн.
Відповідно до п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем всупереч вимог частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано доказу належний доказ надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.
Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
З огляду на викладене та з урахуванням вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 р. N 2091/11/13-11.
Враховуючи вищевказане, суд не приймає до уваги наданий позивачем в якості доказу надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів розрахунковий документ від 20.12.2011 року № 3372, оскільки за змісту даного розрахункового документу не вбачається, які саме документи направлялися відповідачу та за якою адресою.
Як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Салов проти України" (від 06.09.2005 року, № 65518/01, п. 87), яке опубліковано в "Офіційний вісник України" (№ 4, 2006 р.), принцип змагальності процесу означає, що стороні повинна бути надана можливість ознайомитись з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.
Вказане кореспондується з правом на справедливий суд, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, одним із аспектів якого є принцип змагальності.
Отже, з урахуванням принципів та завдань адміністративного судочинства, належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі з дотриманням вимог ст. 106 КАС України, є бланк опису вкладення.
Таким чином, позивачем не надано суду доказів на підтвердження надіслання за адресою відповідача саме копії позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагає частина 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, всупереч вимогам частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано актуальний (станом на час звернення до суду) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, для перевірки дотримання вимог КАС України щодо встановлення дієздатності позивача та наявності відповідних повноважень у керівника (в контексті положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України та ч. 3 ст. 48 КАС України) у взаємозв'язку з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 107 КАС України та відповідно створює перешкоди для відкриття провадження у справі.
У зв'язку з вищенаведеним, суд зазначає що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України дана категорія спорів підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження (без проведення судового засідання та виклику сторін, на підставі наявних доказів), а отже відсутність вищезгаданого документу створює перешкоди для відкриття скороченого провадження та вирішення справи в скороченому провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки в строк до 20 січня 2012 року включно шляхом подання до суду належного доказу направлення за адресою відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів -опису вкладення та актуального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача.
Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без руху.
2. Встановити Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва строк для усунення недоліків до 20 січня 2011 року включно.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Патратій