(у порядку скороченого провадження)
Справа № 2-а/1970/3978/12
"26" грудня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за позовом приватного агропромислового підприємства «Перемога»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2012 року №0000161750,-
Приватне агропромислове підприємство «Перемога» (далі -позивач, ПАП «Перемога») звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі -відповідач, Тернопільська ОДПІ) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2012 року №0000161750.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами перевірки, Тернопільською ОДПІ було складено акт від 30.10.2012 року №5180/17-50/30849322, який надійшов на адресу ПАП «Перемога»08.11.2012 року. Не погоджуючись з висновками викладеними в даному акті, ПАП «Перемога» подало до Тернопільської ОДПІ своє заперечення, яке було направлено рекомендованим листом 13.11.2012 року. 14 листопада 2012 року позивачем отримано податкове повідомлення -рішення від 12 листопада 2012 року №0000161750, прийнятого на підставі вищезазначеного акта перевірки. Отже, на думку позивача, податкова інспекція не розглянувши поданого заперечення на акт перевірки, прийняла податкове повідомлення -рішення із порушенням вимог визначених пунктами 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України. Крім цього, позивач вважає, що при винесенні податкового повідомлення -рішення від 12 листопада 2012 року №0000161750, податкова інспекція діяла не в спосіб визначений чинним законодавством України, оскільки, не додала до акту перевірки від 30.10.2012 року №5180/17-50/30849322 та даного податкового повідомлення -рішення розрахунок сум грошових зобов'язань та штрафних санкцій, визначених в ньому, що позбавило ПАП «Перемога»провести аналіз, упевнитися в правильності нарахованих сум грошових зобов'язань та штрафних санкцій. Також, позивач не погоджується із сумою пред'явлених грошових зобов'язань в розмірі 57634,01 грн., зазначених в податковому повідомленні -рішенні від 12 листопада 2012 року №0000161750, оскільки ПАП «Перемога»було укладено договори оренди земельних ділянок (паїв) у с. Довжанка Тернопільського району та у с. Курівці Зборівського району, в п.9 яких зазначено, що розмір орендної плати становить 1,5% від грошової оцінки земельної ділянки, а із розрахунків Тернопільської ОДПІ вказаних у акті перевірки вбачається, що податковим інспектором плата за оренду землі розрахована в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (паю). Крім цього, ПАП «Перемога» не погоджується з періодом проведеної перевірки, оскільки, керуючись вимогами пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, а також тим, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово -господарської діяльності ПАП «Перемога»Тернопільською ОДПІ було розпочато 19.10.2012 року, то період діяльності підприємства мав би перевірятись починаючи з 19.10.2009 року. А тому розрахунок правильності обчислень сум податку на доходи фізичних осіб, який відображений в таблиці 2 за №1-7 акту перевірки від 30.10.2012 року №5180/17-50/30849322 -є безпідставний.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, пояснивши, що ПАП «Перемога»у березні 2006р. уклало договори оренди земельних паїв у с.Довжанка Тернопільського району та в березні 2008 р. -у селі Курівці Зборівського району. Такі договори зареєстровані відповідно органами ДЗК. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлено за згодою сторін у договорах оренди і становила 1,5 % нормативно-грошової оцінки. При паюванні земель колишніх колгоспів кожен пайовик одержував земельну частку (пай) однакової вартості, хоча і різної площі з врахуванням характеристики грунтів. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, вказана в договорах оренди ПАП «Перемога», визначалася Управліннями земельних ресурсів у відповідних районах.
Представник позивача пояснила, що договори оренди земельних ділянок були укладені у період дії Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», яким був встановлений мінімальний розмір орендної плати на рівні 1,5% від вартості земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства. Указом Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)»рекомендовано запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків. В тексті Указу відсутнє посилання про те, що його дія розповсюджується на договори, укладені до набрання ним чинності, а тому змінити розмір орендної плати можна лише за згодою сторін.
Таким чином, вважає, що оскільки договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення укладені ПАП «Перемога»з дотриманням усіх вимог закону, відповідно відсутні правові підстави для внесення змін до діючих договорів.
Представник позивача суду також пояснила, що податок з доходів фізичних осіб ними розраховувався і сплачувався з розрахунку 1,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням коефіцієнту індексації, згідно Постанови КМ України № 783 від 12.05.2000року та із врахуванням коефіцієнту нарахування згідно п.164.5 ст.164 ПКУ (надання в негрошовій формі).
З врахуванням викладеного, представник позивача просила позов задовольнити, та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11. 2012 року №0000161750.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, пояснивши, що в ході проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ПАП «Перемога»працівниками Тернопільської ОДПІ встановлено ряд порушень, які відображено в акті перевірки, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.11. 2012 року №0000161750.
Також представники позивача зазначили, що позивачем не забезпечено внесення змін до укладених договорів оренди ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) в частині визначення орендної плати в розмірах не менших 3% від нормативної грошової оцінки землі, розрахованої, виходячи з нормативної грошової оцінки 1 га. ріллі окремої земельної ділянки, в результаті чого недоутримано податок з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів в сумі 45751,58 грн.
Крім того, результатами перевірки встановлено, що позивачем було безпідставно надано додаткові соціальні пільги працівникам ПАП «Перемога»в місяцях звільнення в 2009-2010рр., внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 355,63 грн.
З врахуванням викладеного, представники ДПС в Тернопільській області, вважає висновки викладені в акті перевірки правомірними, а податкове повідомлення-рішення винесене за результатами перевірки законним і обґрунтованим, а тому просили суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.
Судом встановлено, що працівниками Тернопільської ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПАП «Перемога», код ЄДРПОУ 30849322 з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб (податку з доходів фізичних осіб) за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р.
Результати перевірки відображені в акті від 30.10.2012року № 5180/17-50/30849322 (надалі Акт перевірки).
За наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем вимог:
- п. 3.4 ст. 3, п. 7.1. ст.7, пп.8.1.1., 8.1.2. п.8.1. ст. 8, пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9, пп. «а»п. 17.2 ст. 17, пп.«а»п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями, п. 164.5. ст.164, п.167.1. ст.167, пп. 168.1.1. п.168.1. ст. 168, пп.170.1.1. п. 170.1. ст.170 розділу ІV ПК України від 02.12.2012 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, п.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)»№725/2008 від 19.08.2008 року, ст. 23 Закону України «Про плату за землю»від 19.09.1996 року №378/96-ВР із змінами та доповненнями, п.3. Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», а саме - на підставі даних договорів оренди земельних ділянок, податкових розрахунків форми 1ДФ, поданих в Тернопільську ОДПІ Тернопільської області ДПС, відомостей на видачу орендної плати, переліку власників земельних паїв, накладних на відпущення товару, відомостей про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, банківських документів за 2009-2011 роки, виявлено факти незабезпечення дотримання вимог чинного законодавства при виплаті доходів за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) в частині застосування коефіцієнтів індексації до нормативної грошової оцінки землі, застосування виплати не менше 3% орендної плати від нормативної - грошової оцінки землі та застосування коефіцієнта при виплаті орендної плати в не грошовій формі, внаслідок чого встановлено неповне нарахування, утримання та сплата (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб), внаслідок чого донараховано -45751,58 грн. податку на доходи фізичних осіб;
- п.1.2. 1.15. ст.1, пп.6.3.2. п.6.3. ст.6, п.7.1. ст.7, пп.8.1.1. 8.1.2. п.8.1. ст.8, пп. «а»п.19.2. ст..19 Закону та п.4. Постанови КМ України №2035 від 26.12.2003 року «Про затвердження порядку надання документів та їх складу при застосування податкової соціальної пільги», а саме -безпідставне надання податкової соціальної пільги працівникам ПАП «Перемога»в місяцях звільнення в 2009-2010 роках, в наслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб 355,63 грн.
Проведеною перевіркою донараховано податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 46107,21 грн.
За результатами розгляду акта перевірки Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 12 листопада 2012 року форми «Р»№0000161750 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 57634,01 грн. (за основним платежем -46107,21 грн., за штрафними санкціями -11526,8 грн.);
Щодо висновків про заниження податку з доходів фізичних осіб при виплаті фізичним особам -громадянам орендної плати за використання їх земельних часток (паїв) згідно договорів оренди, внаслідок чого донараховано 45751,58 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Суд не погоджується з висновками податкового органу, щодо порушення позивачем п.3.4 ст.3,п. 7.1 ст.7, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9, пп. «а»п. 17.2 ст. 17, пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІУ від 22.05.2003 р., п. 164.5. ст.164, п.167.1. ст.167, пп. 168.1.1. п.168.1. ст. 168, пп.170.1.1. п. 170.1. ст.170 розділу ІV ПК України від 02.12.2012 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом в Акті перевірки зазначено, що «виявлено факти незабезпечення дотримання вимог чинного законодавства при виплаті доходів за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) в частині застосування коефіцієнтів індексації до нормативно грошової оцінки землі, застосування виплати не менше 3% орендної плати від нормативної грошової оцінки землі та застосування коефіцієнта при виплаті орендної плати в негрошовій формі»в результаті чого донараховано -45751,58 грн. податку на доходи фізичних осіб.
У відповідності до Указу Президента України від 08.08.1995 року за № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»(надалі по тексту - Указ Президента України № 720/95) при паюванні сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, вартість земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Тобто в процесі паювання земель колишніх колективних підприємств кожен пайовик одержував у власність земельну частку (пай) однакової вартості (нормативної грошової оцінки).При виділенні земельних ділянок в натурі (на місцевості), у зв'язку з тим, що ділянки виділяли на різних полях, які мають різні якісні характеристики ґрунту (бонітет ґрунту, який залежить від запасу гумусу в метровому шарі, максимально можливих запасів продуктивної вологи, вмісту рухомих форм фосфору і обмінного калію тощо), площі ділянок виділених пайовикам, були різними - паї на полях з вищою якістю ґрунту виділялись меншими площами, а на полях з нижчою якістю грунту - більшими площами.
Таким чином, забезпечувався принцип рівності при паюванні земель колективних с/г підприємств, передбачений Указом Президента України № 720/95.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, вказана в договорах оренди ПАП «Перемога», визначалась у відповідності з вказаним вище положенням Указу Президента України №720/95 на основі даних, наданих Управліннями земельних ресурсів у відповідних районах, та погоджувалась сторонами у договорі оренди.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Оскільки при паюванні земель колишніх колгоспів кожен пайовик одержував земельну частку (пай) однакової вартості, то при укладенні договорів оренди земельних ділянок була погоджена рівна орендна плата для кожного пайовика за оренду одного паю, яка за погодженням сторін розраховувалась від нормативної грошової оцінки одного паю по сільській раді.
Таким чином, орендна плата по договорах оренди землі визначалась ПАП «Перемога» за погодженням з фізичними особами (орендодавцями), виходячи з принципу рівності вартості пайованих земельних ділянок на території однієї сільської ради.
Згідно з пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 року № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб»податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.
Згідно з ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Пункт 288.4 статті 288 ПК Ураїни встановлює, що «розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем».
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
При цьому, ст. 23 Закону України «Про оренду землі»передбачається тільки право орендаря вимагати зменшення, а не збільшення орендної плати.
Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
За ст. 30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Судом встановлено, що на момент укладання договорів оренди згода сторін щодо розміру орендної плати була досягнута та відповідала їх волі та вимогам діючого законодавства.
Згідно із змінами, внесеними Указом Президента України від 19.08.2008 року №725/2008 до Указу Президента України 02.02.2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», в п. 1 Указу визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Таким чином, п. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)»від 02.02.2002 року № 92/2002 передбачає поступове збільшення орендної плати з 1,5 % шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 %.
Крім того, Указ Президента України передбачає, що запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення у розмірі не менше 3 відсотків від вартості земельної ділянки, є одним із пріоритетних завдань розвитку аграрного сектора економіки.
Однак, Указ Президента України не містить зобов'язань власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення та їх орендарів встановлювати орендну плату за використання вказаних земельних ділянок у розмірі не менше 3 відсотків.
Так, відповідно до Постанови Верховного суду України від 25.06.2011 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати, пені, індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання, трьох процентів річних від простроченої суми», Указ Президента № 92/2002 (у редакції зі змінами, внесеними Указом Президента № 725/2008) має рекомендаційний характер, він був прийнятий після укладення сторонами договору і є підставою для перегляду розміру орендної плати, установленої умовами договору, а не для автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати до 3 відсотків.
Вищенаведена постанова Верховного суду України відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення укладені ПАП «Перемога»з дотриманням усіх вимог закону, відповідно відсутні правові підстави для внесення змін до діючих договорів. Крім того, зміни в договір можуть вноситись тільки за згодою обидвох сторін.
Суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про те, що розрахунок нормативної грошової оцінки, вказаної у договорах оренди земельних ділянок ПАП «Перемога»проведено із порушенням норм діючого законодавства. Позивачем орендна плата вносилася в розмірі 1,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, вказаної у договорі оренди земельної ділянки, а слід орендну плату вносити у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки із застосуванням коефіцієнтів.
Матеріалами справи та поясненнями, наданими суду представниками сторін, з»ясовано, що розмір орендної плати визначався виходячи з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, вказаної районними управліннями Держкомзему згідно якої, при заключенні договорів оренди земельних ділянок між орендодавцем та орендарем для визначення розміру орендної плати застосовується проіндексована нормативна грошова оцінка земельної частки (паю), а не 1 га. сільськогосподарських угідь.
Таким чином, суд вважає, що відповідач помилково прийшов до висновку що сума орендної плати має бути в розмірі 3% від грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки із застосуванням коефіцієнтів.
Щодо висновків про заниження податку з доходів фізичних осіб через безпідставне надання податкової соціальної пільги працівникам ПАП «Перемога»в місяцях звільнення в 2009-2010 роках, в наслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб 355,63 грн. суд зазначає наступне.
Згідно ст..102.1 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Керуючись вимогами вищевказаної статті, та взявши до уваги, що документальна позапланова невиїзна перевірка ПАП «Перемога»проводилася в період з 19.10.2012р. по 25.10.2012 року, тому, на думку суду, органами ДПС мав би перевірятися період починаючи з 19.10.2009 року. З тих міркувань, донарахування податку з доходів фізичних осіб через безпідставне надання податкової соціальної пільги працівникам ПАП «Перемога»в місяцях звільнення в 2009-2010 роках, згідно таблиці №2 за №1-7 є безпідставним.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 12 листопада 2012 року №0000161750, суд приходить до висновку, що воно прийняте в порушення вимог Конституції України, Податкового кодексу України, не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 12 листопада 2012 року №0000161750 форми «Р».
Повернути з Державного бюджету України на користь ПАП «Перемога»576,34 грн. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 січня 2013 року.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.