Справа № 2-а/1970/2844/12
"30" липня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Субтельній Л.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними щодо відкриття виконавчого провадження та скасування постанови, суд -
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (далі відповідач) про визнання дій неправомірними щодо відкриття виконавчого провадження та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані, що позивачем було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №33311223 від 10.07.2012 року винесену державним виконавцем другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції. Дане виконавче провадження було відкрите на виконання постанови ВДАІ в місті Тернополі серії В01 №077389 від 04.05.2012 року, з якою позивач не погоджується, оскільки вона не була вручена йому належним чином. У зв'язку з цим, позивач просить визнати неправомірними дії державного виконавця другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №33311223 від 10.07.2012 року.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та просили позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечила, пояснивши, що 09.07.2012 року до другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції надійшла для виконання постанова серії В01 №077389 від 04.05.2012 року винесена ВДАІ в місті Тернополі. Даний виконавчий документ відповідав всім вимогам передбачених ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», тому державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №33311223 від 10.07.2012 року. Таким чином постанова про відкриття виконавчого провадження винесена згідно чинного законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
09.07.2012 року до другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції надійшла для виконання постанова серії В01 №077389 від 04.05.2012 року винесена ВДАІ в місті Тернополі
10.07.2012 року державним виконавцем другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33311223 від 10.07.2012 року на виконання постанови ВДАІ в місті Тернополі серії В01 №077389 від 04.05.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 850 грн. в дохід держави.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року №606-XIV (далі -Закон №606-XIV) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 та п.6 ч.2 ст.17 Закону №606-XIV - примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частинами 1-2 ст.25 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частиною 1 ст. 11 Закону №606-XIV визначено, що Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 19 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Згідно ч.1 ст.31 Закону №606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова ВДАІ в місті Тернополі серії В01 №077389 від 04.05.2012 року вступила в законну силу (набрала чинності) 14.05.2012 року та надійшла для виконання до другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 09.07.2012 року.
Враховуючи відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 26 Закону №606-XIV, для відмови у відкритті виконавчого провадження для виконання постанови ВДАІ в місті Тернополі серії В01 №077389 від 04.05.2012 року, суд вважає, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33311223 від 10.07.2012 року. Відтак позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови ВДАІ в місті Тернополі серії В01 №077389 від 04.05.2012 року та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №33311223 від 10.07.2012 року задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 77, 94, 137, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними щодо відкриття виконавчого провадження та скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя: Данилевич Н.А.
пія вірна
Суддя Данилевич Н.А.