Справа № 639/4225/13-к
1-кс/639/399/2013
1 червня 2013 року м. Харків
Жовтневий районний суду м. Харкова у складі головуючого - судді Макарова В.О., за участі секретаря Гриценко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання в.о. начальника Приазовської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 107) про уточнення постанови суду, -
встановив:
Вироком Бутирського районного суду м. Москви Російської Федерації засуджено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 3 ст 30, п. “п” ч. 2 ст. 228-1, ч. 1 ст. 228 КК Російської Федерації до 5 років 3 місяців позбавлення волі.
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 6 грудня 2011 року ухвалено визнати та виконати на території України зазначений вирок суду, визнано ОСОБА_1 такою, що засуджені за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 39 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, з застосуванням ст. 72 КК України, шляхом часткового додавання призначених покарань ОСОБА_1 визнано засудженою за даним вироком до 5 років 3 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання вираховувати з 4 червня 2009 року.
Ухвалою судової колегії апеляційного суду Харківської області від 23 лютого 2012 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.
В.о. начальника Приазовської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 107) звернувся до суду з клопотанням про уточнення постанови суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в постанові суду вказано, що слід застосовувати ст. 69 КК України, в той час як за цей злочин судом Російської Федерації призначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, але згідно ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, а не від 6 років, як зазначено в постанові суду, що робить неможливим застосування ст. 69 КК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів клопотання вбачається, що установою виконання покарання ставиться перед судом питання про фактичну зміну ухваленої по справі постанови суду про визнання та виконання на території України вироку суду Російської Федерації.
Як вбачається з матеріалів справи, в цій частині та з цих підстав в апеляційному порядку постанова суду від 6 грудня 2011 року оскаржена не була.
Суд 1-ї інстанції позбавлений процесуальної можливості внести виправлення у постанову суду від 6.12.2011 р., оскільки це фактично може вважатися зміною її суті та змісту.
За таких обставин установа виконання покарання не позбавлена можливості ініціювати перед органами прокуратури питання про оскарження вказаної постанови з наведених вище підстав до суду апеляційної інстанції. На цей же час у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. 409 КПК України (1960 року),
Відмовити у задоволенні клопотання в.о. начальника Приазовської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 107) про уточнення постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 6 грудня 2011 року
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова в 15-денний строк з моменту проголошення.
Головуючий