07 жовтня 2015 р. Справа №818/3391/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.,
за участю секретаря судового засідання - А.Г. Вольської,
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної екологічної інспекції у Сумській області про часткове скасування припису,-
Позивач просить скасувати пункти 6,7,9,10,14 припису Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - відповідач) №7/03-16 від 25.08.2015 р.
Свої вимоги по пункту 6 припису (надати розрахунок класу небезпеки фосфогіпсу) мотивує тим, що у відповідача не було жодних доказів, які б підтверджували факт невірного визначення класу небезпеки відходів, не зазначено який саме нормативно-правовий акт порушений позивачем, а тому вважає, що у відповідача не було підстав вимагати від Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (позивач, ПАТ "Сумихімпром") визначити клас небезпеки фосфогіпсу, клас небезпеки фосфогіпсу є визначеним - IV.
Стосовно пункту 7 припису (надати технічні паспорти відходів, що видаляються підприємством на відвали та на шламонакопичувач (відходи, що містять залізний купорос, фосфогіпс, шлам, що утворюється в процесі очищення промислових стоків) позивач зазначив, що основний закон по поводженню з відходами - Закон України "Про відходи", не вимагає від підприємств складання технічного паспорту на відходи, а виконання паспортів відходів за іншими наявними формами та інструкціями не є виконанням вимог статті 26 цього Закону. Посилання відповідача на норми ДСТУ також вважає неправомірними, оскільки вони не затверджені Мінприроди України.
Пункт 9 припису (отримати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, перевезення, видалення/захоронення) позивач також вважає безпідставним, оскільки відходи, які містять залізний купорос та фосфогіпс не можуть бути віднесені до небезпечних.
По пункту 10 припису (укласти договір обов'язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів), позивач вважає, що відходи, які містять залізний купорос та фосфогіпс є звичайними відходами, які не є небезпечними для людини та довкілля, та які підприємство утилізує.
Щодо пункту 14 припису (забезпечити експлуатацію полігону промислових відходів (відвал фосфогіпсу 2 черги) відповідно до встановлених вимог: встановити шлагбаум, наявність охорони, контрольно-пропускного пункту) відмітив, що вказані вимоги відповідача поширюються лише на полігони ТПВ (твердих побутових відходів) та токсичних відходів, однак відвал фосфогіпсу до таких полігонів не належить.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги з вищезазначених підстав та підстав, зазначених у додаткових поясненнях (т.1, а.с.219-220, т.2, а.с.113-115), підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов (т.1, а.с. 204-211) та стверджував, що оскаржуваний в частині припис винесений у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки результати досліджень складу і властивостей відходів фосфогіпсу, з обґрунтуванням класу небезпеки відходів та ступеню небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини в наданих ПАТ "Сумихімпром" матеріалах були відсутні (стосовно пункту 6 припису). Щодо правомірності пункту 7 припису вказував, що розроблення паспортів відходів в першу чергу необхідне для тих відходів, для яких не визначена або не застосовується відповідна технологія утилізації, і вони накопичуються у місцях видалення відходів, а враховуючи, що відходи, які містять залізний купорос, фосфогіпс, шлам, що утворюється в процесі очищення промислових стоків ПАТ "Сумихімпром", підлягають видаленню та для даних відходів не застосовуються в повному обсязі оптимальні шляхи утилізації, вважає, що вимога щодо надання технічного паспорту саме відходів, що містять залізний купорос, фосфогіпсу та шламу, що утворюється в процесі очищення промислових стоків, є обґрунтованим та доцільним.
Стосовно пункту 9 припису зазначив, що відходи фосфогіпсу та відходи, що містять купорос залізний видаляються (захоронюються) на відвалі фосфогіпсу II черги, тобто накопичуються в навколишньому середовищі, небезпечні складники відходів після захоронення акумулюються та можуть спричиняти токсичний вплив на компоненти довкілля, що підтверджується результатами моніторингових досліджень та що зафіксовано в акті перевірки.
Приймаючи до уваги, що в ПАТ "Сумихімпром" наявні небезпечні відходи, а статтею 34 Закону України "Про відходи" встановлена відповідальність суб'єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на таких об'єктах життю, здоров'ю, майну фізичних та/або юридичних осіб, яка підлягає обов'язковому страхуванню відповідно до закону, в пункті 10 припису правомірно вимагалось укласти договір обов'язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів, а в пункті 14 припису - відповідно до ДБН В.2.4.-4.:2010 забезпечити експлуатацію полігону промислових відходів (відвал фосфогіпсу 2 черги) відповідно до встановлених вимог: встановити шлагбаум, наявність охорони, контрольно-пропускного пункту.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
У судовому засіданні встановлено, що в період 28.07.2015 р. по 17.08.2015 р. посадовими особами Державної екологічної інспекції у Сумській області в присутності посадових осіб ПАТ "Сумихімпром" було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, результати якої зафіксовані в акті перевірки (т.1, а.с.15-42).
За результатами перевірки 25.08.2015 відповідачем прийнято припис № 7/03-16, яким серед іншого ПАТ "Сумихімпром" приписано:
- в пункті 6 припису - надати розрахунок класу небезпеки фосфогіпсу;
- пункті 7 - надати технічні паспорти відходів, що видаляються підприємством на відвали та на шламонакопичувач (відходи, що містять залізний купорос, фосфогіпс, шлам, що утворюється в процесі очищення промислових стоків);
- в пункті 9 - отримати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, перевезення, видалення/захоронення);
- в пункті 10 - укласти договір обов'язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;
- в пункті 14 - забезпечити експлуатацію полігону промислових відходів (відвал фосфогіпсу 2 черги) відповідно до встановлених вимог: встановити шлагбаум, наявність охорони, контрольно-пропускного пункту (т.1, а.с. 12-14).
Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с. 23, 40) підставою для формування пункту 6 припису стосовно надання розрахунок класу небезпеки фосфогіпсу, стало те, що на думку посадових осіб відповідача відходи, які містять залізничний купорос та фосфогіпс, які маються на підприємстві позивача відповідно до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120 та статті 1 та статті 34, статті 17 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 № 187/98-ВР є небезпечними.
Згідно статті 1 вказаного Закону небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Відповідно до статті 34 даного закону усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини поділяються на чотири класи і підлягають обліку. Відповідний клас відходів визначається виробником відходів відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
При цьому в акті перевірки зазначено (т.1, а.с. 23, 40), що відповідно до наданого розрахунку відходи, які містять купорос залізний, відносяться до ІІІ класу небезпеки - помірно небезпечні, а розрахунок класу небезпеки фосфогіпсу позивачем не наданий, ступінь небезпечності фосфогіпсу в ході перевірки не визначена.
Однак, як встановлено судом, та вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.22-23,27) та листа від 14.08.2015 р. № 84-4857 (т.1, а.с. 47), ПАТ "Сумихімпром" під час проведенні перевірки інспектору та після отримання акта перевірки були надані наступні докази:
- матеріали інвентаризації промислових відходів ПАТ "Сумихімпром" (02.12.2013 р.), розроблені науковим центром прикладних екологічних досліджень Сумського державного університету та зареєстровані Головним управлінням Держсанепідслужби України в Сумській області, тобто, Держсанепідслужба погодила класи небезпеки відходів виробництва ПАТ "Сумихімпром" (т. 1, а.с. 48-50, т. 4, а.с. 31-231, 232, т. 5, а.с. 1);
- висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 25.11.2013 р. № 05.03.02-04/107105 дійсний до 25.11.2016 р., в якому наведений повний перелік відходів підприємства позивача із зазначенням класів небезпеки, при цьому фосфогіпс віднесений до 4 класу небезпеки (т. 1, а.с. 51-52);.
- фосфогіпс (сульфат кальцію) Технічні умови ТУ У 24.1-31980517-002:2005 "п.4.2 В соответствии с ГОСТ 12.1.007 фосфогипс относится к малоопасным веществам и соответствует 4 классу опасности" (т. 1, а.с. 53-79);
- сертифікат якості та "паспорт качества на фосфогипс - мелиорант для сельского хозяйства" по ТУ У 24.1-31980517-002:2005 (т. 1, а.с. 80-83, т. 2, а.с. 235-248, т. 3, а.с. 1-28), який підтверджує, що масова доля важких металів, фосфатів, фторидів знаходиться в межах встановлених нормативів, або значно нижче.
Вказані в своїй сукупності докази свідчать про те, що клас небезпеки фосфогіпсу є визначеним - IV, достатніх доказів, які підтверджували факт невірного визначення ПАТ "Сумихімпром" класу небезпеки відходів відповідачем не надано.
Згідно пункту в) частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 № 187/98-ВР, на який також посилається відповідач (т. 1, а.с. 40), суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Однак, відповідачем під час проведення перевірки не було надано результати досліджень складу і властивостей відходів фосфогіпсу, з обґрунтуванням класу (відмінного від визначеного позивачем) небезпеки відходів та ступнею небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Натомість підприємством позивача надані докази проведення досліджень складу і властивостей відходів фосфогіпсу, а саме: Карта даних небезпечного фактора кальцію (ІІ) сульфату, дігідрату № 6409 від 17.09.2015 зареєстрована ДП "Комітет з питань гігієнічного регламентування Держсанепідемслужби України", висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13.07.2012 № 05.03.02-04/70245 (т. 2, а.с. 116-126, 127-131).
Також варто відмітити, що пунктом 2 Інструкції щодо складання реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 17.02.1999 № 41, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.03.1999 за № 169/3462 передбачено, що на титульному аркуші реєстрової картки (далі - РК) зазначається назва об'єкта утворення відходів. На стадії реєстрації на титульному аркуші проставляються номер і дата реєстрації. Крім цього, на титульному аркуші РК розташовуються погоджувальна відмітка органу Міністерства охорони здоров'я на місці та відмітка про затвердження органом Мінекобезпеки на місці згідно з Порядком ведення реєстру, а також підпис керівника об'єкта. Інформація в РК об'єкта утворення відходів згрупована в розділах І-ІІІ, а в РК об'єктів утворення та утилізації відходів - у розділах І, II. Кожний розділ розпочинається з нового аркуша й підписується керівником об'єкта.
Тобто, приймаючи до уваги вказані норми, в разі невірного визначення ПАТ "Сумихімпром" класу небезпеки відходів, підприємству б не були погоджені Реєстрові кари об'єктів утворення та утилізації відходів, копії яких долучені до матеріалів справи (т.1, а.с. 151-153, 222-224, 132-159).
Таким чином, суд визнає, що у відповідача не було підстав вимагати від підприємства визначити інший клас небезпеки фосфогіпсу, а пункту 6 оскаржуваного припису сформований з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Стосовно пункту 7 припису, в якому відповідач приписує ПАТ "Сумихімпром" надати технічні паспорти відходів, що видаляються підприємством на відвали та на шламонакопичувач (відходи, що містять залізний купорос, фосфогіпс, шлам, що утворюється в процесі очищення промислових стоків), суд зазначає наступне.
Відповідач обґрунтовуючи свою позицію з посиланням на ст.ст. 26, 33 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 № 187/98-ВР, Постанову Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 № 2034 "Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів", норми ДСТУ 2195-99 (ГОСТ 17.9.0.2-99) "Технічний паспорт", ДСТУ 3910-99, ДСТУ 3911-99 (т. 1, а.с. 26, 40, 206-207), зазначає, що розроблення паспортів відходів в першу чергу необхідне для тих відходів, для яких не визначена або не застосовується відповідна технологія утилізації, і вони накопичуються у місцях видалення відходів, а враховуючи, що відходи, які містять залізний купорос, фосфогіпс, шлам, що утворюється в процесі очищення промислових стоків ПАТ "Сумихімпром", підлягають видаленню та для даних відходів не застосовуються в повному обсязі оптимальні шляхи утилізації, технічні паспорти відходів, що видаляються підприємством на відвали та на шламонакопичувач повинні бути в наявності.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про відходи", на яку посилається відповідач, на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Тобто в статті 33 вказаного закону йде мова саме про паспорт на місце видалення відходів (МВВ), а не технічний паспорт, що є зовсім іншим, при цьому паспорти місця видалення відходів (МВВ) на шламонакопичувач у позивача були в наявності та надавались відповідачу (т. 1, а.с. 23,-24, 93-150). Більш того, вказаний Закон України "Про відходи" від 05.03.1998 №187/98-ВР, як основний закон по поводженню з відходами, не вимагає від підприємств складання саме технічного паспорту на відходи.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про відходи", на яку також посилається відповідач, державному обліку та паспортизації підлягають в обов'язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону. Державний облік та паспортизація відходів здійснюється у порядку, що встановлений Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до пункту 9 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 01.11.1999 № 2034 форми паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються Мінприроди за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади і затверджуються ним за погодженням з МОЗ.
В той же час вказана форма паспортів відходів станом на сьогодні не розроблена і не затверджена, а складання паспортів відходів за іншими наявними формами та інструкціями, на переконання суду, не буде виконанням вимог статті 26 Закону України "Про відходи". А тому посилання відповідача на норми ДСТУ 2195-99 (ГОСТ 17.9.0.2-99) "Технічний паспорт" в даному випадку є також неправомірними, тому що вказані форми розроблені не Мінприроди та не затверджені МОЗ, як того вимагає Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 01.11.1999 № 2034.
Однак, у ПАТ "Сумихімпром" характеристики усіх відходів наведено у технологічних регламентах, що також надавались відповідачу під час перевірки, а саме: технологічний регламент виробництва діоксиду титану пігментного та діоксиду титану марки № 67, розроблений СДНДІ МІНІП в 2010 р. (т. 1, а.с. 22), технологічний регламент виробництва діоксиду титану пігментного № 36, розроблений СДНДІ МІНІП в 2012 р. (т. 1, а.с. 22, т. 3, а.с. 37-220, т. 4, а.с. 1-30); технологічний регламент виробництва сірчаної кислоти для мінеральних добрив № 68-1 (т. 1, а.с. 22), постійний технологічний регламент виробництва сірчаної кислоти технічної із сірки контактним методом в СКЦ-4 № 30-1 (т. 1, а.с. 22-23), технологічний регламент виробництва дехроматора (т.1, а.с.23). На підтвердження своєї позиції позивачем також надано положення про технічні регламенти (т. 3, а.с. 33-36), контрольний журнал випробувань фосфогіпсу-меліоранту для сільськогосподарського господарства (т. 2, а.с. 218-234), паспорти якості на "фосфогипс-мелиорант для сельского хозяйства" по ТУ У 24.1-31980517-002:2005 (т. 2, а.с. 235-248, т. 3, а.с. 1-28), витяг з постійного технологічного регламенту отримання екстракційої фосфорної кислоти № 66-Ф (т. 3, а.с. 29-31), протокол розгляду технологічного регламенту № 66-Ф (т. 3, а.с. 32), паспорти якості на купорос залізний технічний (т. 2, а.с. 160-182), технічні умови купорос залізний технічний (т. 2, а.с. 183-199), стандарт підприємства купорос залізний - відхід виробництва (т. 2, а.с. 200-217).
Таким чином, суд визнає, що вказаний пункт 7 припису Державною екологічною інспекцією у Сумській області також сформований з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Стосовно пункту 9 припису, в якому підприємству позивача приписано отримати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, перевезення, видалення/захоронення), суд вказує на слідуюче.
Відповідач обґрунтовуючи свою позицію стверджує (т. 1, а.с. 23, 41, а.с. 210), що відходи фосфогіпсу та відходи, що містять залізний купорос видаляються ПАТ "Сумихімпром" на відвалі фосфогіпсу II черги, тобто накопичуються в навколишньому середовищі, небезпечні складники відходів після захоронення акумулюються та можуть спричиняти токсичний вплив на компоненти довкілля, що підтверджується результатами моніторингових досліджень. Відповідач в акті перевірки (т. 1, а.с. 23), відмічає, що відходи кальцію сірчанокислого (гіпсу) - фосфогіпс, що утворюються у процесі хімічного виробництва добрив фосфорних, а також відходи виробництва пігментів (пігментного двоокису титану) - відходи, які містять купорос залізний включені до Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120, а відповідно до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 №1120, статті 1 та статті 34 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 № 187/98-ВР зазначені вище відходи, які містять залізний купорос та фосфогіпс є небезпечними.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120, небезпечні відходи - відходи, включені до розділу "А" Жовтого переліку відходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і мають одну чи більше небезпечних властивостей, наведених у переліку небезпечних властивостей, що затверджується Мінприроди, та до Зеленого переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у разі, коли вони містять матеріали, наведені у додатку 2 до цього Положення, в таких кількостях, що можуть виявляти небезпечні властивості, наведені у зазначеному вище переліку небезпечних властивостей.
За пункту 38 Жовтого переліку відходів до розділу "А" (відходи, визначені як небезпечні) входять в тому числі "Відходи гіпсу, що утворюється у процесі хімічного виробництва, у разі, якщо вони забруднені компонентами, зазначеними у додатку 2 до Положення 3, до такого ступеня, коли виявляються небезпечні властивості, наведені у Переліку 2 (див. відповідну позицію Зеленого переліку відходів [79]". В той же час в затвердженому Жовтому переліку відходів у графі "номер У" дані по наявності небезпечних складників по пункті 38 відсутні, що говорить про те, що дані відходи можуть бути віднесені і до Зеленого переліку.
При цьому в даному пункті 38 Жовтого переліку розділу "А", є уточнення, що небезпечні компоненти повинні бути у відході в такій кількості, коли виявляться небезпечні властивості, наведені у Переліку 2.
Разом з тим, наявність фосфору та його неорганічних сполук С37 (до 1.4%) в фосфогіпсі в такій мінімальній кількості є позитивним показником, оскільки підприємство позивача спеціалізується на випуску мінеральних добрив (NPK, амофос, суперфосфат) з вмістом неорганічних сполук фосфору в перерахунку на Р2О5 від 15 до 52%.
Крім того, фосфогіпс по класифікації по ДК 005 - 96 (Державний класифікатор відходу) - кальцій сірчанокислий (сульфат кальцію), відпрацьований у процесі виробництва добрив фосфорних, має код 2415.2.9.12 (т. 2, а.с. 56-69). За приписами постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів" від 31.08.1998 № 1360 та Інструкції щодо складання реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 17 лютого 1999 № 41 у реєстровій карті на відходи у пунктах 7 та 8 указуються назва та код групи токсичних відходів згідно з додатком "Ж" "таблиця відповідності між групами небезпечних (токсичних) відходів класифікаційними угрупуваннями КВ" до КВ (ДК 005-96 Класифікатор відходів). У пункті 9 шляхом закреслення відповідних клітинок указується на наявність у відходах тих чи інших небезпечних властивостей згідно з додатком "Г" "небезпечні речовини та їх властивості" до КВ (ДК 005-96 Класифікатор відходів).
При цьому фосфогіпс ПАТ "Сумихімпром" з кодом 2415.5.9. 12 у цих додатках не значиться, також він відсутній і в додатку "Д" "групи потенційно небезпечних відходів" (т. 2, а.с. 56-69), а тому, суд визнає, що до небезпечних відходів його відносити неправомірно.
Також, фосфогіпс без усякої підготовки і обробки використовується як меліорант для сільського господарства і має ТУ 24.1-31980517-002:2005 у якому указані граничні показники безпечного рівня кадмію, свинцю, арсену. Фактичні рівні цих елементів у фосфогіпсі значно нижчі (що підтверджується паспортом якості (т. 1, а.с. 81), що ще раз підтверджує безпечні властивості фосфогіпсу.
При цьому відповідно до пункту 79 Зеленого переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 № 1120 відносяться відходи гіпсу, що утворюється в хімічних технологічних процесах, не включені до Жовтого переліку відходів. Таким чином суд визнає, що підприємство позивача правомірно керувалось саме даним пунктом при визначенні небезпечності фосфогіпсу.
Відходи, що містять купорос залізний виробництва діоксиду титану, код по ДК 005-96 2413.2.9.51 (т. 2, а.с. 53-54) також не входять до вказаних вище додатків "Ж" "таблиця відповідності між групами небезпечних (токсичних) відходів класифікаційними угрупуваннями КВ" та "Г" "небезпечні речовини та їх властивості" (ДК 005-96 Класифікатор відходів). У додатку "Д" "групи потенційно небезпечних відходів" до ДК 005-96 угрупування відходів 2413 також не входять (т. 2, а.с. 56-69), що є підтвердженням того, що купорос залізний не належить до Жовтого переліку відходів і не може бути віднесений до небезпечних відходів.
Крім того, у своєму листі від 14.08.2015 № 84-4857 (т. 1, а.с. 47) позивач повідомляв, що купорос залізний використовується на підприємстві для виробництва кормової добавки, що виготовляється в контрольованих умовах, що забезпечується Системою Безпеки Кормової Добавки, яка відповідає вимогам Европейского Кодексу виробників кормів та кормових добавок "FAMI QS", на що отримано сертифікат відповідності. Технологія виробництва кормової добавки не передбачає хімічної обробки, а здійснюється тільки висушуванням (видаленням вільної вологи) і тому не може мати небезпечних властивостей. Кормова добавка реалізовується у країни Європейського Союзу. Також у необробленому виді купорос залізний використовується для обробки виноградників та садових дерев.
Також Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок проведено на ПАТ "Сумихімпром" дослідження фізико-хімічних властивостей сульфату заліза виробництва позивача. В ході дослідження встановлено, що сульфат заліза виробництва ПАТ "Сумихімпром" можна рекомендувати для використання у складі комбікормів, кормосумішей та преміксів як джерело заліза (т. 1, а.с. 84-92).
Таким чином, суд визнає, що відходи, які містять залізний купорос та фосфогіпс не можуть бути віднесені до небезпечних, а пункт 9 припису також є протиправним та підлягає скасуванню .
Щодо пункту 10 припису, в якому відповідач приписує укласти договір обов'язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів та пункту 14, в якому ПАТ "Сумихімпром" приписують забезпечити експлуатацію полігону промислових відходів (відвал фосфогіпсу 2 черги) відповідно до встановлених вимог: встановити шлагбаум, наявність охорони, контрольно-пропускного пункту (КПП) - то вказані пункти припису ґрунтуються загалом на тому, що на ПАТ "Сумихімпром" наявні небезпечні відходи.
При цьому відповідач обґрунтовуючи свою позицію по пункту 10 припису (т. 1, а.с. 23, 41 т. 1, а.с. 210), посилається на статті 34 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 № 187/98-ВР, якою встановлено, що відповідальність суб'єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на таких об'єктах життю, здоров'ю, майну фізичних та/або юридичних осіб, підлягає обов'язковому страхуванню відповідно до закону.
Як встановлено в судовому засіданні, на ПАТ "Сумихімпром" відсутні небезпечні відходи, які підприємство утилізує (видаляє). Фосфогіпс та залізний купорос до таких відходів не належать.
Небезпечні відходи це ті відходи, які занесені до Жовтого переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1120 від 13.07.2000. При цьому фосфогіпс відноситься до пункту 79 Зеленого переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1120 від 13.07.2000, а купорос залізний не відноситься до пункту 68. Жовтого переліку, так як, класифікаційне угрупування відходів 2413 відсутнє у додатку "Д" "Групи потенційно небезпечних відходів".
Враховуючи вищевикладене, вимога щодо укладення договору обов'язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу, не відповідає чинному законодавства, а пункт 10 припису в цій частині також підлягає скасуванню.
В пункті 14 припису (т. 1, а.с. 26, 41, 210-211) відповідач посилається на положення ДБН В.2.4-4.2010 "Полігони зі знешкодження та захоронення токсичних відходів" та Правила експлуатації полігонів побутових відходів, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 435 від 01.12.2010, однак вказані норми поширюється лише на полігони ТПВ (твердих побутових відходів) та токсичних відходів, а відвал фосфогіпсу до таких полігонів не належить.
При цьому норми Правил експлуатації полігонів ТПВ (ДБН В.2.4-2-2005) "Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування" - не поширюються на проектування полігонів захоронення токсичних та інших промислових відходів, радіоактивних відходів, відходів сільськогосподарського виробництва і спеціалізованих установ, а ДБН В.2.4-4.2010, на які також посилається в приписі відповідач (т. 1, а.с. 41), дають визначення токсичних відходів, а саме - токсичні відходи, це різновид небезпечних відходів, які характеризуються вмістом речовин із такими властивостями, що можуть створити небезпеку для живих організмів як безпосередньо під час контакту з ними так і в майбутньому.
Оскільки фосфогіпс не є небезпечним відходом та не відноситься до побутових та токсичних відходів, то і вимога відповідача про наявність охорони та контрольно-пропускного пункту є необґрунтованою (т. 1, а.с. 26).
Крім того, на відвалі фосфогіпсу 2 черги розміщені промислові відходи, про що зазначає і сам відповідач в акті (а.с. 26), а необхідність охорони та КПП на відвалах промислових відходів робочим проектом не передбачається (т. 1, а.с. 225-250, т. 2, а.с. 1-52).
Враховуючи вище встановлені обставини у справі, суд визнає, що оскаржуваний в частині пунктів 6, 7, 9, 10, 14 припис підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної екологічної інспекції у Сумській області про часткове скасування припису задовольнити
Визнати протиправними та скасувати пункти: 6, 7, 9, 10, 14 припису Державної екологічної інспекції у Сумській області № 7/03-16 від 25 серпня 2015 року про усунення порушень природоохоронного законодавства Публічним акціонерним товариством "Сумихімпром".
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 13 жовтня 2015 року.
Суддя (підпис) М.М. Шаповал
З оригіналом згідно
Суддя М.М. Шаповал