Справа № 817/3142/15
21 жовтня 2015 року 10год. 30хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача 1: не з'явився ,
позивача 2: не з'явився,
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2
до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_3
про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13299582 від 26.05.2014
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №13299582 від 26 травня 2014 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що 24 травня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_3 проведена реєстрація за №13299582 права власності на 1/2 частки житлового будинку, що розташований в м.Дубно по вул.Грушевського, 152, Рівненської області, за ОСОБА_1 та ОСОБА_4.
Вказують, що на підставі рішення від 26 березня 2014 року Дубенського міськрайонного суду Рівненської області у справі №559/3979/13-ц визнано право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на 1/2 частки житлового будинку, що розташований в м.Дубно по вул.Грушевського, 152, Рівненської області, за позивачами як спадкове майно після смерті ОСОБА_5.
Апеляційним судом Рівненської області 03 липня 2014 року рішення Дубенського міськрайонного суду від 26 березня 2014 року за позивачами на майно скасоване.
Однак Дубенським міськрайонним судом 19 лютого 2015 року ухвалено рішення за позивачами визнано право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на 1/4 частку житлового будинку, що розташований в м.Дубно по вул.Грушевського, 152, Рівненської області, як спадкове майно після смерті ОСОБА_5.
У зв'язку із новим рішенням позивачі вважають, що дані у Державному реєстрі прав на нерухоме майно повинні бути змінені.
З огляду на вказані обставини, позивачі звернулись до Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області, отримали відповідь, згідно якої єдиною підставою для зміни даних щодо права власності на нерухоме майно може бути рішення суду про скасування рішення державного реєстратора.
Покликаючись на вказане, позивачі просили суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Позивачі в судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі, вказали, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_3 заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не з'явився.
До початку розгляду справи по суті, відповідачем подано письмове клопотання, в якому проти адміністративного позову не заперечує та просить розгляд справи здійснити без його участі.
Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Так як, судом не визнавалася обов'язковою участь в судовому засіданні сторін по справі, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши позовну заяву та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 березня 2014 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Дубенської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, згідно якого визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності на 1/2 частки житлового будинку, що розташований в м.Дубно по вул.Грушевського, 152, Рівненської області, як спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , померлої 08 вересня 2011року.
Матеріалами справи стверджено, що на підставі рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_3 проведена реєстрація за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 права власності на 1/2 частки житлового будинку, що розташований в м.Дубно по вул.Грушевського, 152, Рівненської області що підтверджується витягами з державного реєстру на нерухоме майно про реєстрацію права власності №22112940 та № 22112900 від 26.05.2014 року.
Апеляційним судом Рівненської області 03 липня 2014 року рішення Дубенського міськрайонного суду від 26 березня 2014 року таке право власності позивачів на майно було скасовано.
При цьому, 19 лютого 2015 року Дубенським міськрайонним судом ухвалено рішення згідно якого за позивачами визнано право власності на 1/4 частки житлового будинку, що розташований в м.Дубно по вул.Грушевського, 152, Рівненської області, як спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , померлої 08 вересня 2011року.
На підставі судового рішення позивачі звернулись до реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області з заявою про скасування попередньої реєстрації та проведення реєстрації права власності у відповідності до рішення суду від 19 лютого 2015 року.
Реєстраційною службою Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області надано відповідь за № 11-20/656 від від 17 вересня 2015 , згідно якої повідомлено, що для скасування запису у Державному реєстрі прав на нерухоме майно заявник повинен подати рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили .
Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд враховував наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.06.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 22.06.2011 р. № 703 (по тексту постанови - Порядок № 703), Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1141, Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються нормами Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Згідно ст. 2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (по тексту постанови - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (по тексту постанови - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Статтею 3 Закону № 1952-IV визначено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону № 1952-IV, систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV, орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
Згідно ч. 4 ст. 15 Закону № 1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Так, на підставі рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 березня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно 26 травня 2014 року було проведено державну реєстрацію права власності на 1/2 частки житлового будинку, що розташований в м.Дубно по вул.Грушевського, 152, Рівненської області за ОСОБА_1 та ОСОБА_4.
Особливості процедури державної реєстрації прав власності, в тому числі й особливості державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 22.06.2011 р. № 703, яка була прийнята на виконання вимог статті 15 Закону № 1952-IV.
Так, згідно п. 27 Порядку № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема серед іншого, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1952-IV, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1141, передбачено, що Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості:
1) підстава для скасування державної реєстрації прав: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; 2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав; 3) підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.
У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_3 №13299582 від 26.05.2014 року права власності на 1/2 частки житлового будинку, що розташований в м.Дубно по вул.Грушевського, 152, Рівненської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 368740256103), здійсненою на підставі рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 березня 2014 року у справі № 559/3979/13-ц підлягає скасуванню, у зв'язку зі скасуванням судового рішення, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити повністю.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України, судом приймається рішення про присудження на користь позивачів за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень сплаченого при поданні адміністративного позову судового збору.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №13299582 від 26.05.2014 року щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по 1/2 частки житлового будинку, що розташований в м.Дубно по вул.Грушевського, 152, Рівненської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 368740256103), здійсненою на підставі рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26 березня 2014 року.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Присудити на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.