07 жовтня 2015 р. Справа №818/3453/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3453/15
за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Публічне акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (далі по тексту - ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.09.2015 р. №0001972202.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.05.2015 р. позивачем отримано акт ДПІ у м.Сумах від 22.05.2015 р. №1252/2202/05785448/16 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р.
15.06.2015р. на підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001272202, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1160354,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 580177,00 грн.
24.06.2015р. позивач звернувся до Головного управління ДФС у Сумській області зі скаргою від 24.06.2015р. № 26-11/117 з проханням скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015р. №0001272202, у зв'язку з невідповідністю його вимогам чинного законодавства.
13.08.2015 р. за результатами документальної позапланової перевірки позивача з питань, що стали предметом оскарження за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р. був складений акт від 13.08.2015 р. №1848/2202/05785448/169.
21.08.2015 р. на підставі Акту прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 21.08.2015 р. №10656/10/18-28-10-04-04-179/196ск (отримано позивачем 25.08.2015 р.), відповідно до якого Головне управління ДФС у Сумській області скаргу позивача від 24.06.2015 р. №26-11/115 частково задоволено, податкове повідомлення - рішення від 15.06.2015 р. №0001272202 скасовано в частині визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальній сумі 613,50 грн.
01.09.2015 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 01.09.2015р. №0001972202, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1159945,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 579972,50 грн.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам діючого законодавства та повинно бути скасовано з наступних підстав.
В акті перевірки вказано, що перевіркою встановлено не підтвердження факту реального здійснення AT «Сумський завод «Насосенергомаш» операцій з придбання товарів, робіт (послуг) від наступних підприємств-постачальників: ТОВ «Бюро Стандартних Зразків», ПП «Електрокомплект», ТОВ «Енергопромислова компанія», ПП «Неоліт», TOB «ТК «Передовик», ТОВ «НВП «Інструментальний Центр», ПП «ДЕКОТ», ТОВ «ПТК Агромир-10», ТОВ «Інтер - Пейнт», оскільки реальність вчинення господарських операцій між AT «Сумський завод «Насосенергомаш» та його постачальниками по ланцюгу постачання відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, AT «Сумський завод «Насосенергомаш» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.
У позивача відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з купівлі товарів (послуг) у вищенаведених підприємств-постачальників за перевірений період.
Однак, позивач не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Таким чином, при укладенні між позивачем та підприємствами постачальниками договорів від 21.08.2012 р. №28-3/139, від 06.04.2011 р. №61-4/112, від 20.12.2011р. №28-2/268, від 24.02.2011р. №61-4/86, від 14.04.2014р. № 28-2/184, від 22.08.2011р. № 11/174, від 21.05.2012р. №14/87, від 21.03.2013р. № 28-3/84 сторонами були додержані всі умови щодо дійсності договору та направлені на реальне виконання умов даного договору.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Таким чином, обов'язковою умовою для визнання договору нікчемним є наявність обставин, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України та вини.
Станом на дату винесення Акту відподачем безпідставно визнані договори від 21.08.2012р. №28-3/139, від 06.04.2011р. №61-4/112, від 20.12.2011р. №28-2/268, від 24.02.2011р. №61-4/86, від 14.04.2014р. №28-2/184, від 22.08.2011р. №11/174, від 21.05.2012р. №14/87, від 21.03.2013р. №28-3/84 нікчемним, оскільки відповідачем не надано доказів того, що в момент укладення договору сторони мали намір порушити публічний порядок, а при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України належить враховувати вину, яка б виражалась у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину.
Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, який відповідачем не наданий.
Відповідно до п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9 підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
При цьому, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
У відповідності до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
- прямих матеріальних витрат;
- прямих витрат на оплату праці;
- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Таким чином, вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, підтверджена первинними документами, визнається витратами платника податків.
Чинним законодавством визначений вичерпний перелік випадків, коли витрати щодо придбання товарів (послуг) не відносяться до складу витрат:
- витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності;
- платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів;
- суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;
- витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 цього Кодексу);
- витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу;
- суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.
- витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;
-дивіденди;
- витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
- сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 цього Кодексу;
- суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;
- витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;
- витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8) у обсязі, що перевищує 5 відсотків митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом, а також у випадках, визначених підпунктом 139.1.15 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу;
- витрати, нараховані у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо виконується будь-яка з умов:
а) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;
б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.
Таким чином, чинним законодавством передбачений вичерпний перелік випадків, коли понесені платником витрати не включаються до валових витрат підприємства і в даному переліку відсутня така підстава як неможливість здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання.
У зв'язку з вищевикладеним, посилання відповідача на можливі порушення податкового законодавства контрагентами АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» по ланцюгу постачання товарів до виробника, як на підставу заниження податку на прибуток на загальну суму 1159945,00 грн. не відповідають чинному законодавству, оскільки, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на включення здійснених витрат до складу витрат підприємства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податків права на формування валових витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), витрати на придбання яких включається до складу валових витрат та на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
У зв'язку з вищевикладеним позивач вважає висновки відповідача, викладені в акті щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1159945,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 579972,50 грн. такими, що не відповідають чинному законодавству України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 01.09.2015 р. №0001972202 підлягає скасуванню в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначив, що господарські операції є безтоварними, а тому оскаржуване рішення є таким, що прийнято у відповідності вимог ч.2 ст.19 Конституції України.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 10.03.2015 р. по 15.05.2015 р. ДПІ у м. Сумах проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.05.2015 р. №1252/2202/05785448/16 (а.с. 7-77).
15.06.2015 р. на підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0021781705/26305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 660361,69 грн., з яких: за основним платежем - 377357,10 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 283004,59 грн. (а.с. 78).
24.06.2015р. позивач звернувся до Головного управління ДФС у Сумській області зі скаргою від 24.06.2015 р. №26-11/113 про скасування податкове повідомлення - рішення №0021781705/26305 від 15.06.2015 року у зв'язку з невідповідністю його вимогам чинного законодавства (а.с. 79-81).
Рішенням про результати розгляду первинних скарг від 21.08.2015 р. № 10654/10/18-28-10-04-04-178-183 Головне управління ДФС у Сумській області скаргу позивача від 24.06.2015р. № 26-11/113 залишило без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №0021781705/26305 від 15.06.2015 року без змін (а.с. 82-85).
01.09.2015 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0001972202, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1159945,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 579972,50 грн. (а.с. 95).
Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає помилковими висновки відповідача щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з протиправності збільшення відповідачем ОСОБА_3 акціонерному товариству "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що підставою збільшення відповідачем ОСОБА_3 акціонерному товариству "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" грошового зобов'язання з податку на прибуток є висновок ДПІ у м. Сумах про безтоварність угод позивача із його контрагентами - ТОВ «Бюро Стандартних Зразків», ПП «Електрокомплект», ТОВ «Енергопромислова компанія», ПП «Неоліт», TOB «ТК «Передовик», ТОВ «НВП «Інструментальний Центр», ПП «ДЕКОТ», ТОВ «ПТК Агромир-10», ТОВ «Інтер - Пейнт», ООО «УК «Группа ГМС».
Проте, суд вважає помилковими такі висновки відповідача, виходячи з наступного.
З матеріалів справи, судом встановлено, що 21.08.2012р. між позивачем та ТОВ «Бюро Стандартних Зразків» укладено договір від 21.08.2012р. № 28-3/139, відповідно до п. 1.1. якого, контрагент зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар кількісні та якісні характеристики якого вказані у специфікації (а.с. 3-6 т.2).
Відповідно до специфікації від 02.10.2012р. № 170, ТОВ «Бюро Стандартних Зразків» зобов'язувалося поставити позивачу комплект стандартний зразок ЛГ32д-ЛГ- 36д у кількості 1 одиниця та комплект стандартний зразок УГ0и-УГ9и у кількості 1 одиниця загальною вартістю 49170,00 грн. з ПДВ (а.с. 7 т.2).
08.10.2012р. та 13.11.2012р. позивач сплатив вартість товару на загальну суму 49170,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 08.10.2012р. № 68611, від 13.11.2012р. №70279, а TOB «Бюро Стандартних Зразків» поставив товар, загальною вартістю 49170,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 17.10.2012р. №169, товарно - транспортною накладною від 17.10.2012р. № 10007081611 (а. с. 8-10 т.2).
У зв'язку зі сплатою позивачем грошових коштів та здійсненням поставки товару, ТОВ «Бюро Стандартних Зразків» були виписані податкові накладні від 08.10.2012р. №8 та від 17.10.2012р. №16 (а.с. 11-12 т.2).
Також, судом встановлено, що 06.11.2011р. між позивачем та ПП «Електрокомплект» був укладений договір № 61-4/112, відповідно до п. 1.1. якого, контрагент зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар кількісні та якісні характеристики якого вказані у специфікаціях (а.с. 13-15, 19-79 т.2).
На виконання взятих на себе зобов'язань по договору, позивач сплатив вартість поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.10.2012 р. №68388 на суму 1645,00 грн., 09.10.2012 р. №68668 на суму 2435,00 грн., 29.10.2012 р. №69461 на суму 1336,80 грн., 31.10.2012 р. №69566 на суму 6000,00 грн., 01.11.2012 р. №69639 на суму 8341,00 грн., 08.11.2012 р. №70072 на суму 1503,56 грн., 13.11.2012 р. №70264 на суму 2610,00 грн., 19.11.2012 р. №70547 на суму 3800,00 грн., 13.12.2012 р. №71831 на суму 17000,00 грн., 10.01.2013 р. №73047 на суму 1549,40 грн., 18.01.2013 р. №73487 на суму 6090,00 грн., 18.01.2013 р. №73488 на суму 1046,52 грн., 24.01.2013 р. №73783 на суму 10452,17 грн., 28.01.2013 р. №73920 на суму 2240,00 грн., 01.02.2013 р. №74196 на суму 23158,00 грн., 01.02.2013 р. №74197 на суму 2161,48 грн., 06.02.2013 р. №74395 на суму 2634,15 грн., 06.02.2013 р. №74396 на суму 5544,00 грн. 06.02.2013 р. №74397 на суму 3018,97 грн., 15.02.2013 р. №75039 на суму 1833,00 грн. 25.02.2013 р. №75490 на суму 6146,35 грн., 26.02.2013 р. №75567 на суму 1219,56 грн., 27.02.2013 р. №75643 на суму 1579,20 грн., 07.03.2013 р. №76164 на суму 263,26 грн., 15.03.2013 р. №76523 на суму 7044,24 грн., 21.03.2013 р. №76772 на суму 21960,67 грн., 26.03.2013 р. №76932 на суму 2487,00 грн., 27.03.2013 р. №77017 на суму 3185,40 грн., 27.03.2013 р. №77018 на суму 3876,35 грн., 01.04.2013 р. №77163 на суму 7320,00 грн., 02.04.2013 р. №77226 на суму 12687,00 грн., 02.04.2013 р. №77227 на суму 598,93 грн., 03.04.2013 р. №77287 на суму 21960,67 грн., 10.04.2013 р. №77662 на суму 1389,60 грн., 11.04.2013 р. №77725 на суму 12936,00 грн., 18.04.2013 р. №78081 на суму 7432,60 грн., 23.04.2013 р. №78207 на суму 3876,35 грн., 25.04.2013 р. №78423 на суму 6309,00 грн., 26.04.2013 р. №78500 на суму 25000,00 грн., 08.05.2013 р. №78802 на суму 3876,35 грн., 13.05.2013 р. №78878 на суму 7320,00 грн., 20.05.2013 р. №79164 на суму 3242,40 грн., 20.05.2013 р. №79165 на суму 1636,44 грн., 21.05.2013 р. №79232 на суму 10544,52 грн., 21.05.2013 р. №79233 на суму 9044,82 грн., 24.05.2013 р. №79429 на суму 29037,99 грн., 27.05.2013 р. №79510 на суму 17080,00 грн., 28.05.2013 р. №79572 на суму 1399,20 грн., 29.05.2013 р. №79694 на суму 29602,99 грн., 30.05.2013 р. №79750 на суму 5803,00 грн., 03.06.2013 р. №79897 на суму 440,74 грн., 03.06.2013 р. №79898 на суму 21960,67 грн., 04.06.2013 р. №79984 на суму 2516,71 грн., 05.06.2013 р. №80056 на суму 8523,00 грн., 07.06.2013 р. №80238 на суму 3552,00 грн., 11.06.2013 р. №80383 на суму 1083,59 грн., 12.06.2013 р. №80484 на суму 51241,57 грн., 17.06.2013 р. №80731 на суму 9044,82 грн., 19.06.2013 р. №80852 на суму 9514,20 грн., 19.06.2013 р. №80853 на суму 13170,30 грн., 19.06.2013 р. №80854 на суму 1436,70 грн., 20.06.2013 р. №80957 на суму 51241,57 грн., 25.06.2013 р. №81101 на суму 1166,00 грн., 02.07.2013 р. №81449 на суму 9933,96 грн., 02.07.2013 р. №81454 на суму 1975,79 грн., 03.07.2013 р. №81517 на суму 5872,30 грн., 08.07.2013 р. №81859 на суму 9514,20 грн., 09.07.2013 р. №81977 на суму 17080,00 грн., 12.07.2013 р. №82235 на суму 7193,28 грн., 16.07.2013 р. №82387 на суму 3352,30 грн., 18.07.2013 р. №82547 на суму 9044,82 грн., 29.07.2013 р. №83000 на суму 24603,88 грн., 29.07.2013 р. №83001 на суму 8288,00грн. (а.с. 80-119,121,123,127,129,133,135,139,143,145,149,151,158,160,164,169 т.2).
В свою чергу ПП «Електрокомплект» здійснило поставку товару по договору, що підтверджується товарно - транспортними накладними:
- від 29.10.2012р. №20000005560952, від 01.11.2012р. №20000005704554, від 15.11.2012 р. №20000005850260, від 19.11.2012 р. №20000005850260, від 30.11.2012 р. №2000005900191, від 11.01.2013 р. №20000006185464, від 13.01.2013 р. №20000008210914, від 28.01.2013 р. №20000008210914, від 25.02.2013р. №20000008170640, від 25.02.2013 р. №20000008177458, від 15.03.2013 р. №2000000831245, від 25.02.2013 р. №20000008170640, від 25.02.2013 р. №200000008177458, від 15.03.2013р. №20000008210914, від 15.03.2013 р. №59000005506652, від 21.03.2013 р. №20000008769495, від 21.03.2013 р. №20000008779830, від 29.03.2013 р. №20000008964643, від 29.03.2013 р. №2000009656299, від 23.04.2013 р. №2000009596148, від 30.04.2013 р. №20000009774766, від 28.05.2013 р. №20280000383842, від 07.06.2013 р. №20280000663854, від 07.06.2013 р. №20280000967829,від 26.06.2013 р. №59000017162056, від 04.07.2013 р. №20280001319205, від 04.07.2013 р. №20280001511086, від 15.07.2013 р. №59000018084740, від 31.07.2013 р. №20000008210914, від 31.07.2013 р.№20280002046226, а також видатковими накладними:
- від 29.10.2012 р. №10939, від 01.11.2012р. № 11074, від 15.11.2012р. № 11164, від 15.11.2012р. № 11165, від 19.11.2012р. № 11183, від 30.11.2012р. № 11421, від 11.01.2013р. №11863, від 25.01.2013р. № 1158, від 18.02.2013р. № 12237, від 18.02.2013р. № 12228, від 19.02.2013р. № 12367, від 27.02.2013р. № 12366, від 27.02.2013р. № 12362, від 28.02.2013р. №12371, 28.02.2013р. № 6075, від 25.03.2013р. № 12633, від 29.03.2013р. № 12718, від 29.03.2013р. № 12717, від 29.03.2013р. № 12719, від 30.04.2013р. № 12017, від 23.04.2013р. № ЕР-0012987, від 30.04.2013р. № 13068, від 30.04.2013р. № 13069, від 30.04.2013р. № 13067, від 30.04.2013р. № ЕР-0013066, від 30.04.2013р. № ЕР-0013065, від 29.04.2013р. № ЕРД-000126, від 30.04.2013р. № 125, від 28.05.2013р. № 13295, від 11.06.2013р. № 13438, від 12.06.2013р. № 13437, від 12.06.2013р. №13436, від 12.06.2013р. № 13439, від 12.06.2013р. № 13440, від 25.06.2013р. № 13570, від 25.06.2013р. № 13568, від 25.06.2013р. № 13567, від 25.06.2013р. № 13565, від 26.06.2013р. №12575, від 26.06.2013р. № 12579, від 27.06.2013р. № 12580, від 27.06.2013р. № 12581, від 08.07.2013р. № 13719, від 09.07.2013р. № 13728, від 15.07.2013р. № 13829, від 15.07.2013р. № 191, від 15.07.2013р. № 192, від 31.07.2013р. № 14121, від 31.07.2013р. № 14123, від 31.07.2013р. №14122, від 31.07.2013р. № 14127, від 31.07.2013р. № 14120 (а.с. 124,125, 130-131,136-137,140-141,146-147,152-153,155-156,161-162,166-167,170-171,241-250 т.2, 1-54 том.3).
У зв'язку зі сплатою позивачем грошових коштів та здійсненням поставки товару ПП «Електрокомплект» були виписані податкові накладні від 04.10.2012р. № 219, від 09.10.2012р. №534, від 24.10.2012р. № 1341, від 29.10.2012р. № 1598, від 01.11.2012р. № 26, від 08.11.2012р. №414, від 12.11.2012р. № 507, від 13.11.2012р. № 594, від 29.11.2012р. № 1497, від 09.01.2013р. №33, від 09.01.2013р. № 34, від 18.01.2013р. № 431, від 10.01.2013р. № 89, від 29.01.2013р. № 835, від 28.01.2013р. № 805, від 06.02.2013р. № 216, від 01.02.2013р. № 4, від 15.02.2013р. № 647, від 06.02.2013р. № 217, від 06.02.2013р. № 218, від 13.02.2013р. № 475, від 15.02.2013р. № 646, від 25.02.2013р. № 1028, від 25.02.2013р. № 1029, від 26.02.2013р. № 1069, від 26.02.2013р. № 1120, від 27.02.2013р. № 1188, від 07.03.2013р. № 235, від 27.03.2013р. № 1042, від 21.03.2013р. № 799, від 21.03.2013р. № 807, від 29.03.2013р. № 1193, від 29.03.2013р. № 1194, від 26.03.2013р. № 1008, від 27.03.2013р. № 1041, від 01.04.2013р. № 10, від 02.04.2013р. № 68, від 02.04.2013р. № 69, від 29.03.2013р. № 1192, від 03.04.2013р. № 132, від 10.04.2013р. № 453, від 23.04.2013р. № 1084, від 23.04.2013р. № 1085, від 25.04.2013р. № 1150, від 29.04.2013р. № 1370, від 29.04.2013р. № 1371, від 30.04.2013р. № 1440, від 30.04.2013р. № 1441, від 30.04.2013р. № 1439, від 08.05.2013р. № 70, від 13.05.2013р. № 82, від 20.05.2013р. № 448, від 21.05.2013р. № 497, від 04.06.2013р. № 78, від 28.05.2013р. № 863, від 28.05.2013р. № 864, від 03.06.2013р. № 35, від 03.06.2013р. № 36, від 05.06.2013р. №140, від 07.06.2013р. № 288, від 07.06.2013р. № 289, від 07.06.2013р. № 290, від 07.06.2013р. № 291, від 07.06.2013р. № 292, від 18.06.2013р. № 795, від 19.06.2013р. № 898, від 19.06.2013р. № 901, від 19.06.2013р. № 910, від 26.06.2013р. № 1153, від 19.06.2013р. № 892, від 19.06.2013р. № 904, від 19.06.2013р. № 914, від 25.06.2013р. № 1109, від 04.07.2013р. № 192, від 26.06.2013р. № 1152, від 02.07.2013р. №51, від 02.07.2013р. № 68, від 05.07.2013р. № 338, від 05.06.2013р. № 339, від 08.07.2013р. № 398, від 31.07.2013р. № 1682, від 31.07.2013р. № 1683, від 31.07.2013р. № 1740, від 31.07.2013р. № 1744, від 12.08.2013р. № 562 (а. с. 120, 122,126, 128,132,134,138, 142,144, 148,150, 154, 157,159, 163,165, 168, 172-240 т.2).
10.01.2014р. між позивачем та ТОВ «Енергопромислова компанія» укладений договір № 28-3/40, відповідно до п. 1.1. якого, контрагент зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар кількісні та якісні характеристики якого вказані у специфікації (а.с. 55-58 том.3).
Відповідно до специфікацій від 05.02.2014р. № 1 та від 04.02.2014 року №СФ-0002980, ТОВ «Енергопромислова компанія» зобов'язувалося поставити позивачу рукав антистатичний та пластину вартістю 7650 грн. з ПДВ та 8601,60 грн. з ПДВ (а. с. 59-60 т.3).
На виконання взятих на себе зобов'язань по договору, позивач 16.05.2014р., 18.08.2014р., 20.08.2014р., 15.09.2014р. сплатив вартість товару на загальну суму 11451,79 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 16.05.2014 р. № 97886, від 18.08.2014 р. № 3428, від 20.08.2014 р. № 3572, від 15.09.2014 р. № 4805, а ТОВ «Енергопромислова компанія» поставило повністю оплачений товар, що підтверджується видатковими накладними від 28.07.2014р. № РН-0000954, від 31.07.2014р. № РН-0000964, від 31.07.2014р. № РН-000965, транспортною декларацією від 31.07.2014р. № НОМЕР_1 (а.с. 61-66 том.3).
ТОВ «Енергопромислова компанія» були виписані податкові накладні від 28.07.2014р. № 107, від 31.07.2014р. № 120, від 31,07.2014р. № 121 (а. с. 67-68 том.3).
20.12.2011р. між позивачем та ПП «Неоліт» був укладений договір № 28-2/268, відповідно до п. 1.1. якого, контрагент зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар кількісні та якісні характеристики якого вказані у специфікації (а.с. 69-71 том.3).
Відповідно до специфікації від 02.02.2012р. № 2, 01.03.2012 р. №5, від 03.05.2012р. №7, від 13.08.2012 р. №8, від 14.10.2012 р. №9 ПП «Неоліт» зобов'язувалося поставити позивачу бабіт б-83 (а. с. 72-76 т.3).
На виконання взятих на себе зобов'язань по договору, позивач сплатив вартість товару на загальну суму 655556,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 26.03.2014 р. №95611, від 04.04.2014 р. № 96026, від 02.06.2014 р. № 98756, від 12.06.2014р. №99158, від 12.06.2014 р. №99159, від 08.07.2014 р. №1411, від 10.07.2014р.№1540, від 11.07.2014 р. №1608, від 16.07.2014 р. №1810, від 21.07.2014 р. №2004, від 24.07.2014р. №2116, від 29.07.2014 р. №2336,від 04.08.2014 р. №2617, від 11.08.2014 р. №3084, від 19.08.2014 р. №3468, від 20.08.2014 р.№3550, від 26.08.2014 р. №3798, від 03.09.2014 р. №4156, від 09.09.2014 р. №4519, від 12.09.2014 р. №4736, від 16.09.2014 р. № 4871, від 18.09.2014 р. № 5002, від 16.10.2014 р. №6145, від 20.10.2014 р. №6258, від 22.10.2014 р. №6376, від 27.10.2014р. № 6566, від 18.11.2014р. № 7414, від 15.12.2014р. № 8562, від 30.12.2014р. № 9456 (а. с. 77-89,96,100,104,108,112-114,118-119,123-126,131-133,137-138,142, 146-149, 153-154,158-162,166-168,172 т.3).
В свою чергу ПП «Неоліт» поставило товар по укладеному договору, що підтверджується видатковими накладними від 19.03.2014р. № 17р, від 25.03.2014р. № 19р, від 20.06.2014р. № 47р, від 24.06.2014р. № 48р, від 02.07.2014р. № 50р, від 10.07.2014р. № 53р, від 18.07.2014р. № 57р, від 28.07.2014р. № 63р, від 30.07.2014р. № 65р, від 15.09.2014р. № 82р, від 16.12.2014р. № 112р, від 02.12.2014р. № 107р, товарно - транспортними накладними від 19.03.2014р. № 7650338, від 25.03.2014р. № 7650376, від 20.06.2014р. № 76050685, від 24.06.2014р. № 7650689, від 02.07.2014р. № 7650708, від 11.07.2014р. № 59000065733793, від 11.07.2014р. № 59000065731571, від 18.07.2014р. № 7650741, від 28.07.2О14р. № 7650774, від 30.07.2014р. № 7650786, від 15.09.2014р. № 7650974, від 01.12.2014р. № 59000084740962, від 19.12.2014р. № 7651454. (а. с. 90-92,94-95,98-99, 102-103,106-107, 110-111, 116-117,121-122, 128-130, 135-136, 140-141,144-145, 151-152, 156-157,164-165,170-171 т.3).
У зв'язку зі сплатою позивачем грошових коштів та здійсненням поставки товару, ПП «Неоліт» були виписані податкові накладні від 30.09.2014р. № 6, від 31.07.2014р. № 2, від 31.07.2014р. № 5, від 31.07.2014р. № 9, від 31.07.2014р. № 15, від 31.07.2014р. № 17, від 30.06.2014р. № 6, від 30.06.2014р. № 7, від 31.03.2014р. № 3, від 31.03.2014р. № 5, від 02.12.2014р. № 107, від 16.12.2014р. №111 (а. с. 93, 97,101, 105,109,115,120,127,134, 139,143, 150, 155,163,169,173 т.3).
24.02.2011р. між позивачем та ТОВ «ТК «Передовик» був укладений договір № 61-4/86, відповідно до п. 1.1. якого, контрагент зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар кількісні та якісні характеристики якого вказані у специфікації (а.с. 174-177 том.3).
Відповідно до специфікації від б/д № 1, 06.04.2012 р. р. №2, ТОВ «ТК «Передовик» зобов'язувалося поставити позивачу елемент фільтруючий (а. с. 178-179 т.3).
На виконання взятих на себе зобов'язань по договору, позивач сплатив вартість товару на загальну суму 187 800,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 29.05.2014р. №98447, від 29.07.2014р. № 2325, від 16.12.2014р. № 8632, а ТОВ «ТК «Передовик» поставило повністю товар, що підтверджується видатковими накладними від 13.06.2014р. № РН-0000001, від 23.06.2014р. № РН-0000002, від 14.07.2014р. № РН-від 23.07.2014р. № РН-0000005, від 23.12.2014р. № РН-0000006, товарно- транспортними накладними від 13.06.2014р. № 101, від 23.06.2014р. № 102, від 14.07.2014р. № 103, від 23.07.2014р. № 104, від 23.12.2014р. № 1201 (а. с. 180-191 том.3).
У зв'язку зі сплатою позивачем грошових коштів та здійсненням поставки товару, ТОВ «ТК «Передовик» були виписані податкові накладні від 14.07.2014р. № 1, від 23.07.2014р. №2 (а.с. 192-193 том.3).
14.04.2014 р. між позивачем та ТОВ «НВП «Інструментальний центр» був укладений договір № 28-2/184, відповідно до п. 1.1. якого, контрагент зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар кількісні та якісні характеристики якого вказані у специфікації (а.с. 194-197 том.3).
Відповідно до специфікацій від 28.04.2014 № Інс-000471, від08.12.2014 Інс-001517 ТОВ «НВП «Інструментальний центр» зобов'язувалося поставити позивачу клейма букв (а. с. 198-199 т.3).
На виконання взятих на себе зобов'язань по договору, позивач сплатив вартість товару на загальну суму 25628,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 20.08.2014р. №3556, від 17.09.2014р. № 4972, а ТОВ «НВП «Інструментальний Центр» поставило повністю товар, що підтверджується видатковими накладними від 01.07.2014р. № Інс-000720, від 23.07.2014р. № Інс-000834, транспортними деклараціями від 01.07.2014р. № 20290005229333, від 25.07.2014р. № 20290006133638 (а.с. 200-202,204-205 том.3).
У зв'язку зі сплатою позивачем грошових коштів та здійсненням поставки товару, ТОВ «НВП «Інструментальний центр» були виписані податкові накладні від 01.07.2014р. № 1, від 23.07.2014р. № 79 (а.с. 203,206 том.3).
22.08.2011р. між позивачем та ПП «ДЕКОТ» був укладений договір №11/174, відповідно до п. 1.1. якого, контрагент зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар, кількісні та якісні характеристики якого вказані у специфікації (а.с. 207-209 том.3).
Відповідно до специфікацій від 14.01.2013 №ДК-0000045, від 14.01.2013 №ДК-0000044, від 14.01.2013 №ДК-0000043 ПП «ДЕКОТ» зобов'язувалося поставити позивачу інструменти (а. с. 210-213 т.3).
Позивач сплатив вартість товару на загальну суму 75067,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 09.04.2014р. №96283, від 11.04.2014р. № 96408, від 15.04.2014р. № 96548, від 06.05.2014р. № 97280, від 08.05.2014р. № 97489, від 12.05.2014р. № 97569, від 04.06.2014р. №98696, а ПП «ДЕКОТ» поставило повністю товар, що підтверджується видатковими накладними від 06.02.2014р. № ДК-0000063, від 06.02.2014р. № ДК- 0000062, від 21.02.2014р. № ДК-0000097, від 21.02.2014р. № ДК-0000096, від 12.03.2014р. № ДК-0000128, від 11.03.2014р. № ДК-0000123, від 19.03.2014р. № ДК- 0000150, від 24.03.2014р. № ДК-0000158, від 08.04.2014р. № ДК-0000210, від 08.04.2014р. № ДК-0000211, товарно - транспортними деклараціями від 06.02.2014р. № 59000045070514, від 21.02.2014р. №59998007956655, від 12.03.2014р. № 59000049744746, від 11.03.2014р. № 59000049581135, від 19.03.2014р. № 59000050712807, від 24.03.2014р. № 59000051345262, від 08.04.2014р. №59998008940665 (а. с. 214- 236 том.3). У зв'язку зі сплатою позивачем грошових коштів та здійсненням поставки товару, ПП «ДЕКОТ» були виписані податкові накладні від 06.02.2014р. № 14, від 06.02.2015р. № 15, від 21.02.2014р. № 49, від 11.03.2014р. № 15, від 12.03.2014р. № 22, від 19.03.2014р. № 43, від 24.03.2014р. № 52, від 08.04.2014р. № 17, від 08.04.2014р. № 18 (а.с. 237-245 том.3).
21.05.2012р. між позивачем та ТОВ «ПТК Агромір-10» був укладений договір № 14/87, відповідно до п. 1.1. якого, контрагент зобов'язувався виконати роботи з капітального ремонту та модернізації токарного патронно-центрового верстату моделі 16М30Ф3137, інв. №4598, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити роботи (а.с. 246-249 том.3).
На виконання взятих на себе зобов'язань по договору, позивач сплатив вартість виконаних робіт на загальну суму 242 750,00гр'н., що підтверджується платіжними дорученнями від 26.12.2012р. № 72531, від 30.01.2013р. № 74105, а ТОВ «ПТК Агромір- 10» повністю виконало роботи згідно своїх зобов'язань, передбачених договором, що підтверджується актом виконаних робіт від 25.01.2013р. б/н. (а.с. 5-6 том.4).
У зв'язку зі сплатою позивачем грошових коштів та виконанням робіт по договору, ТОВ «ПТК Агромір-10» була виписана податкова накладна від 26.12.2012р. № 82 (а.с. 7 том.4).
21.03.2013р. між позивачем та ТОВ «Інтер-Пейнт» був укладений договір №28-3/84, відповідно до п. 1.1. якого, контрагент зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар, кількісні та якісні характеристики якого вказані у специфікації (а.с. 8-17 том.4).
Позивач сплатив вартість товару на загальну суму 256 575,46грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 27.05.2013р. №79526, від 03.07.2013р. № 81517, від 10.07.2013р. № 82101, від 29.07.2013р. № 83028, від 08.08.2013р. № 83646, від 12.08.2013р. № 83906, від 20.08.2013р. № 84351, від 23.08.2013р. №84585, від 09.09.2013р. № 85544, від 24.09.2013р. № 86329, а ТОВ «Інтер-Пейнт» поставило повністю товар, що підтверджується видатковими накладними від 01.07.2013р. № РН-0000410, від 01.07.2013р. № РН-0000409, від 05.07.2013р. № РН-0000422, від 15.07.2013р. № РН- 0000458, від 19.07.2013р. № РН-0000474, товарно -транспортними деклараціями від 04.07.2013р. № 59998003068140, від 18.07.2013р. № 59998003319373 (а.с. 18-29 том. 4)
У зв'язку зі сплатою позивачем грошових коштів та здійсненням поставки товару, ТОВ «Інтер-Пейнт» були виписані податкові накладні від 01.07.2013р. №1, від 01.07.2013р. №2, від 05.07.2013р. № 14, від 15.07.2013р. № 60, від 19.07.2013р. № 80 (а.с. 30-34 том.4).
Крім того, суд зазначає, що на 123, 126, 127, 129 аркушах акту перевірки зазначено, що перевіркою АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» по взаємовідносинах з ООО «УК «Группа ГМС», м.Москва, Росія встановлено, що за перевіряємий період згідно договору № УК-НЗМ-10/1 от 26.07.2010 було отримано від контрагента-постачальника технологічні послуги в галузі комп'ютерних і інформаційних технологій та послуги з організації і технологічної підтримки доступу до системи InforLN та її безперебійне функціонування; організація і технологічна підтримка інтеграційної бізнес-платформи InforlO ION та її безперебійне функціонування. При аналізі первинних документів, що надано до перевірки, а саме актів виконаних робіт відповідачем встановлено, що у актах виконаних робіт не вказано фактичне місце надання послуг (адреса, номер, назва об'єкту, де фактично було надано послуги), відсутня дата надання послуг, відсутні дані про осіб, які фактично виконували роботи та відсутній конкретний перелік виконаних робіт, в якому зазначено зміст та обсяг господарської операції, та розрахунок вартості виконаних робіт. Також, в ході перевірки не надано доказів впливу отриманих від ООО «УК «Группа ГМС» послуг на господарську діяльність АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», в результаті яких відбуваються реальні зміни майнового стану платника податків.
Однак, суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного. наступних підстав.
26.07.2010р. між позивачем та ООО «УК «Группа ГМС» був укладений договір № УК-НЭМ-10/1, відповідно до п. 1.1. якого, ООО «УК «Группа ГМС» зобов'язувалась надавати товариству наступні послуги:
- організація та технологічна підтримка доступу до системи ІnfогLN та її безперебійне функціонування;
- організація і технологічна підтримка інтеграційної бізнес-платформи Іnfог10 ION та її безперебійне функціонування.
В судовому засіданні представником позивача надано пояснення, що до вказаного переліку послуг включається:
1. Надання доступу до системи для організації роботи 45 (Сорока п'яти) користувачів товариства.
Під цією послугою розуміється організація робіт по забезпеченню безперебійного функціонування як серверного ядра так і мережевої інфраструктури, резервне копіювання інформації і належне її зберігання, забезпечення ліцензійної чистоти програмного забезпечення і ліцензійного супроводу як самої ERP системи, так і операційних систем серверного ядра і системи управління базами даних.
Крім того, у рамках надання цієї послуги забезпечується супровід системи з точки зору адміністрування користувачів, отримання від розробника системи пакетів оновлення і усунення помилок і своєчасну їх установку.
2.Технологічне забезпечення доступу, що включає організацію технічної інфраструктури - сервера, системи зберігання даних, канали зв'язку, що забезпечують доступність Системи з боку ООО «УК «Группа ГМС», резервне копіювання і зберігання резервних копій, технічні заходи по забезпеченню безперервної роботи системи і їх обслуговування.
3. Надання доступу до прикладного програмного забезпечення Системи.
4. Технічний супровід Системи (організація робіт по виправленню помилок виявлених в ході експлуатації Системи, оновлення Системи, що включає в себе як установку пакетів оновлення базової Системи, випущені безпосередньо виробником програмного забезпечення, так і пакети оновлення по функціональності реалізованої безпосередньо для Системи.
5. Консультування з питань функціонування Системи.
Програмний комплекс InforLN використовується як єдиний інтегруючий комплекс автоматизації середніх і крупних підприємств. Основна спеціалізація продукту - дискретне і проектне виробництво. Система підтримує велику кількість виробничих моделей: «виробництво на склад, виробництво під замовлення», «проектування під замовлення, виробництво за принципом»» та ін. Infor найбільш повно реалізує стандарт управління промисловим підприємством MRP II і охоплює широкий спектр управлінських завдань: від управління фінансами і виробництвом підприємства до управління післяпродажним сервісним обслуговуванням виробленої продукції (а.с. 35-39 том.4).
Укладення та виконання вказаного договору, дало можливість AT «Сумський завод «Насосенергомаш» ввести комп'ютерне управління обліком основних засобів і нематеріальних активів; реалізувати принцип кореспонденції рахунків у фінансових модулях системи; друкувати затверджені форми первинної звітності за операціями руху товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків з контрагентами; вести облік ПДВ, формування книг покупок і продажів; створення форм бухгалтерської і податкової звітності з використанням інтеграції Infor ERP LN і MS Excel.
Також, позивач зазначив, що перевагами укладення даного договору для AT «Сумський завод «Насосенергомаш» є:
1. Відсутність необхідності установки програмного забезпечення на робочих місцях користувачів, оскільки доступ до ПЗ здійснюється через звичайний браузер;
2. Суттєве скорочення витрат на розгортання системи в організації, оскільки не має потреби в закупівлі ліцензій на використання ПЗ.
3. Скорочення витрат на технічну підтримку і оновлення розгорнутих систем.
4. Швидкість впровадження, обумовлена відсутністю витрат часу на розгортання системи;
5. Зрозумілий інтерфейс - більшість співробітників уже звикли до використання веб-сервісів.
6. Ясність і передбачуваність платежів, захист інвестицій.
7. Мультиплатформність.
8. Можливість отримати більш високий рівень обслуговування ПЗ.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначені доводи не спростував.
Таким чином, суд погоджується із наведеними висновками позивача та вважає, що послуги, що надавалися 000 «УК «Группа ГМС» згідно договору від 26.07.2010р. № УК-НЗМ-10/1 безпосередньо використовувалися в господарській діяльності товариства та мали пряме відношення до такої діяльності.
Крім того, суд зазначає, що укладені між позивачем та його контрагентами договори містять положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи угоди, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.
Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.
Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.
Отже, до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано до матеріалів справи доказів відсутності у позивача первинних документів.
При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про відсутність реальності здійснення господарської операції, є виключно висновки про відсутність печаток та підпису відправника на товарно - транспортних накладних кур'єрської служби «Нова Пошта» та відсутність в актах виконаних робіт ООО «УК «Группа ГМС» місця надання послуг.
Проте, оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
Оглянуті судом документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договору, податковим накладним, накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
Судовим розглядом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином .
Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках - припущеннях щодо безтоварності угод.
Проте, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Відповідно до 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь- яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2- 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
У відповідності до п.п. «г» п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються також адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.
Чинним законодавством визначений вичерпний перелік випадків, коли витрати щодо придбання товарів (послуг) не відносяться до складу витрат:
- витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності;
- платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів;
- суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;
- витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 цього Кодексу);
-витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу;
- суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.
- витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;
-дивіденди;
- витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
- сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 цього Кодексу;
- суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;
- витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;
- витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8) у обсязі, що перевищує 5 відсотків митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом, а також у випадках, визначених підпунктом 139.1.15 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу;
- витрати, нараховані у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо виконується будь-яка з умов:
а) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;
б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.
Отже, чинним законодавством передбачений вичерпний перелік випадків, коли понесені платником витрати не включаються до валових витрат підприємства.
Згідно ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0021781705/26305 від 15.06.2015 року прийняте з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №0021781705/26305 від 15.06.2015 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 12.10.2015 року.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Прилипчук