Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"06" жовтня 2015 р. Справа № 820/9788/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,-
Позивач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5935,50 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ та перебуває у позивача на обліку як платник податків, також відповідач подав письмову заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 24.01.2012 року, отримав свідоцтво платника єдиного податку, проте у визначені чинним законодавством строки сум єдиного податку в повному обсязі не сплатив, що призвело до утворення суми заборгованості у розмірі 5678,26 грн. Також у зв'язку з несплатою в установлений строк грошового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 30.06.2014 року утворився податковий борг з земельного податку фізичних осіб у сумі 257,245 грн. В установлений строк узгоджені суми податкових зобов'язань відповідачем не були сплачені, у зв'язку з чим відповідачу нарахована пеня у сумі 20,05 грн. На час розгляду справи загальна сума заборгованості у розмірі 5935,50 грн. не сплачена, є узгодженою та набула статусу податкового боргу, а тому має бути стягнута на користь місцевого бюджету.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 24-29). Конверти із поштовими відправленнями на адресу відповідача останнім місцем реєстрації, які містять копії ухвали про відкриття провадження у справі, копію ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, інформацію про процесуальні права та обов'язки, судову повістку повернулося до суду із довідкою про повернення з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Згідно ч. 11 ст. 35 КАСУ у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа - підприємець та перебуває на податковому обліку в Ізюмській ОДШ ГУ ДФС у Харківській області з 09.07.2004 року, про що свідчить довідка про взяття на облік від 26.08.2015р. № 1179/10/20-14-18-052 (а.с. 4).
Згідно самостійно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, ФОП ОСОБА_1 з 24.01.2012 року користується спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності.
ФОП ОСОБА_1 станом на 27.08.2015р. має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 5678,26 грн., який виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, визначеного на підставі Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №1320255100191 від 18.07.2013 року, та пені у сумі 20.05 грн.
Також ФОП ОСОБА_1 станом на 27.08.2015р. має податковий борг з земельного податку фізичних осіб у сумі 257.24 грн., що виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.06.2014 року.
Відповідно до п.293.1 ст.295 Податкового кодексу України , ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:- для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 ст. 293 ПК України).
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПК України).
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VII установлено розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2014 р. 1218,0 грн.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80ЛШІ установлено розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015 р. 1218,0 грн.
Таким чином, у 2014 р. та у 2015р. ставка єдиного податку для другої групи становить 243,60 грн. щомісячно, суми авансових внесків по єдиному податку відповідачем не сплачені, через що відповідно до облікових даних рахується заборгованість перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб, з урахуванням часткової сплати, у розмірі 2899,05 грн.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, внаслідок несвоєчасної сплати сум грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню в розмірі 20,05 грн., що підтверджується відомостями особової картки (а.с. 9-16).
Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.
За пунктом 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5. ст. 129 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п. 131.2. ст. 131 Податкового кодексу України).
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи по суті складає 5935,50 грн.
Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем сформовано податкову вимогу № 256-25 від 09.06.2015 р., що направлено за адресою відповідача та є узгодженою.
Згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.
Згідно з пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку -фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Чкалова, буд. 77, код НОМЕР_2) податковий борг з єдиного податку - фізичної особи - підприємця та з земельного податку фізичних осіб на загальну суму 5935,50 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять тисяч 50 копійок) на користь місцевого бюджету.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.