22 жовтня 2015 року (11 год. 20 хв.) Справа № 808/6436/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
03.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку в сумі 1486,19 грн.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач, згідно даних обліку та звітності, має податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб-підприємців в сумі 1486,19 грн. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість по єдиному податку в сумі 1486,19 грн.
Ухвалою від 07.09.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 23.09.2015.
У судове засідання 23.09.2015 представники осіб, які беруть участь у справі, не прибули.
23.09.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника на підставі наявних у справі доказів.
Станом на 23.09.2015 у суду були відсутні відомості про вручення відповідачу повістки про виклик до суду на 23.09.2015, через що судовий розгляд був відкладений на 07.10.2015.
У судове засідання 07.10.2015 представники осіб, які беруть участь у справі, не прибули.
Ухвалою від 07.10.2015 за клопотанням представника відповідача провадження у справі було зупинено до 22.10.2015.
21.10.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.
Ухвалою від 22.10.2015 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 22.10.2015.
У судове засідання, призначене на 22.10.2015 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не прибув.
За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 11.08.1997 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця.
На підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування від 01.01.2012 №391 відповідача з 01.01.2012 було переведено на спрощену систему оподаткування, як платника єдиного податку другої групи (ставка у відсотках доходу - 20%), вид діяльності: діяльність автомобільного вантажного транспорту (код згідно КВЕД - 60.24.0); роздрібна торгівля непродовольчими товарами (код згідно КВЕД - 52.48.0).
Ставка єдиного податку для зазначеного виду діяльності у 2014 році становила 243,60 грн.
Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем єдиного податку з липня по грудень 2014 року (щомісячна сума сплати - 243,60 грн.).
Згідно даних облікової картки відповідача та довідки про заборгованість станом на 21.10.2015 за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку з липня по грудень 2014 року, яка складає 243,60 грн. х 6 (місяців несплати) = 1461,60 грн.
За несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов'язань відповідачу була нарахована пеня у сумі 24,59 грн.
Отже, згідно даних облікової картки відповідача сума заборгованості відповідача по єдиному податку становить 1461,60 грн. + 24,59 грн. = 1486,19 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку йому надсилалась податкова вимога від 17.12.2014 №1095-25, яка була отримана відповідачем 28.12.2014, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
За приписами п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно із пп. 2 п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктами 295.1, 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Пунктом 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України визначено, що сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Згідно із п. 295.8 ст. 295 Податкового кодексу України, у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.
Пунктом 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.
Судом встановлено, що в порушення зазначених норм, відповідач не сплачував вчасно встановленого розміру ставки єдиного податку, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом в сумі 1486,19 грн.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов'язання визнається податковим боргом.
За приписами п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань відповідачу 17.12.2014 було направлено податкову вимогу №1095-25, яка була отримана відповідачем 28.12.2014, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.
Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 17.12.2014 №1095-25 відкликаною. Крім того, наданою позивачем обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача від 17.12.2014 №1095-25 є чинною.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідач не надав до суду жодних заперечень проти позову та доказів, які б спростовували вимоги позивача. Разом з тим, судом встановлена правомірність заявлених позивачем вимог.
З наведених підстав суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1, яка зареєстрована: 71700, АДРЕСА_1) на р/р 31412699700014 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, отримувач - Токмацьке УК/Токмак, код одержувача - 37942194, код платежу 18050400 - заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб-підприємців у розмірі 1486,19 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят шість гривень 19 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль