про повернення апеляційної скарги
"22" жовтня 2015 р. Справа № 922/5791/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Черленяк М.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача (вх. № 5001Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 22 вересня 2015 року у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства “Старокиївський банк”, м. Київ
до Публічного акціонерного товариства “Регіон-Банк”, м.Харків
про стягнення 15195890,84 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22 вересня 2015 року (суддя Лаврова Л.С.) в позові відмовлено.
Позивач з зазначеним рішенням суду не погодився,звернувся до Харківського апеляційного суду апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. До апеляційної скарги позивачем додано заяву про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог ч.3 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що банк знаходиться в процесі ліквідації, у зв'язку з чим просить витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором про надання міжбанківського кредиту.
Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення господарського суду у справі за позовом, який виник з господарських правовідносин, позивач повинен сплатити судовий збір у порядку та розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”.
Законом України “Про судовий збір” не передбачено звільнення від сплати судового збору уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Згідно з п.3 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Приймаючи до уваги, що Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» не надані належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» підлягає поверненню.
Крім того, заявником пропущено строк на подання апеляційної скарги.
До апеляційної скарги заявником подано заяву про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В обгрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження позивач посилається на те, що повний текст рішення надійшов на його адресу 02 жовтня 2015 року, у зв'язку з чим він не мав можливості в передбачені ст. 93 ГПК України строки підготувати апеляційну скаргу.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для відновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що вступну та резолютивну частину рішення оголошено 22 вересня 2015 року, його повний текст підписано 25 вересня 2015 року та цього ж дня направлено сторонам.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що встановлений законодавством термін оскарження рішення закінчився 05 жовтня 2015 року.
Апеляційна скарга направлена позивачем на адресу господарського суду Харківської області 12 жовтня 2015 року, про що свідчить штамп поштового відділення, тобто з порушенням десятиденного строку на її подання.
Відповідно до ч.1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
За змістом статті 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення учасника процесу та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення заявником по справі процесуальних дій.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Також з правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. До заяви необхідно надати докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений законом строк у заявника не було реальної можливості чи існували перешкоди, які завадили йому подати скаргу у визначений строк.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що не є обґрунтованою з правової точки зору посилання апелянта на факт отримання копії рішення 02.10.2015 року, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки законодавець пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження не з датою отримання стороною у справі копії судового рішення, а з моментом, в даному випадку, підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, а саме 25.09.2015 року.
З тексту заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги вбачається, що заявником зазначено, що представник відповідача не був присутній у судовому засіданні, в якому прийнято оскаржуване рішення суду та повний текст рішення він отримав поштою 02.10.2015 року, у зв'язку з чим не мав можливості в передбачений законом строк підготувати апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що 16 вересня 2015 року справа слухалась по суті за участю сторін і в судовому засіданні було оголошено перерву до 22 вересня 2015 року Після перерви позивач 22.10.2015 року в судове засідання не з'явився. З матеріалів справи вбачається, що позивач про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Вступна та резолютивна частина рішення оголошена 22 вересня 2015 року, повний текст рішення підписано 25 вересня 2015 року, цього ж дня копія рішення направлена сторонам.
Колегія суддів вважає необхідним також зазначити, що з текстом рішення по даній справі позивач міг відповідно до положень Закону України “Про доступ до судових рішень” ознайомитись до його отримання у Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки сторони мають доступ до реєстру.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що можливість своєчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2015 року у справі 922/5791-14 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала виключно суб'єктивний характер. Заявник не був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді даної справи та можливості в межах строків, встановлених процесуальним законом подати належним чином оформлену апеляційну скаргу.
Дана правова позиція також викладена в постанові Вищого господарського суду України від 16.04.2013 року у справі № 5023/5245/12.
Відповідно до п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач не був позбавлений можливості звернення з апеляційною скаргою в межах встановленого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку та не надав доказів пропущення строку на подання апеляційної скарги з поважних причин, у зв'язку з чим, відсутні правові підстави для відновлення строку на апеляційне оскарження.
Отже, заявником скарги не доведено наявності зазначених об'єктивних обставин, що перешкодили б йому подати апеляційну скаргу у встановлений строк з дотриманням вимог процесуального законодавства.
Правильність оформлення апеляційної скарги та своєчасне її направлення є обов'язковим для всіх учасників процесу, ці вимоги закону є загальновідомими і їх виконання залежить виключно від волевиявлення скаржника.
На думку судової колегії апеляційного господарського суду, саме ПАТ “Старокиївський банк” своїми діями привело до пропуску строку на оскарження рішення в апеляційному порядку, тобто не виконало належним чином вимоги закону.
З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для відновлення строку подання апеляційної скарги, що виключає можливість здійснення апеляційного провадження за даною скаргою, тому, у відповідності до частини 4 статті 97 ГПК України, вказану скаргу має бути повернуто.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку, а також, якщо пропущено строк на подання апеляційної скарги.
За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Старокиївський банк” підлягає поверненню.
Керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Відхилити клопотання Публічного акціонерного товариства “Старокиївський банк” про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути Публічному акціонерному товариству “Старокиївський банк”.
Додаток: заявнику - матеріали апеляційної скарги на 12 арк.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
Суддя Медуниця О.Є.
Суддя Черленяк М.І.