про повернення позовної заяви
"23" жовтня 2015 р. №926/1663/15
Суддя Господарського суду Чернівецької області Швець Микола Васильович
Розглянувши позовну заяву Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд"
До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: визнання недійсним договору та виселення
13.10.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" з вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та виселення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2015 позовну заяву з доданими матеріалами передано за територіальною підсудністю до господарського суду Чернівецької області.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.10.2015р. справу призначено судді Швець М.В.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 3 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До позовної заяви не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Як додаток до позовної заяви позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Розглянувши зазначене клопотання, суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" стосовно того, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
З огляду на вищевикладене та враховуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд прийшов до висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 2 частини 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень пунктів 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем додано опис вкладення у цінний лист від 12.10.2015р. та ксерокопію фіскального чеку № 7653 від 12.10.2015р., яка не засвідчена, оскільки не містить відмітки про засвідчення копій, передбаченої пунктом 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), а тому не може бути сприйнята судом в якості належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із статтями 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 4 та 6 частини 1статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Суддя М.В. Швець