20 жовтня 2015 р. Справа № 903/934/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті”
до відповідача приватного підприємства “Лардо Трейд”
про стягнення 56774грн.57коп.
Суддя Сур'як О.Г.
Представники :
від позивача: ОСОБА_1 представник за дов. від 21.09.2015р. б/н
від відповідача : н/з
Позивачу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач - ТОВ “Трініті” звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ПП “Лардо Трейд” заборгованість в сумі 56774грн.57коп згідно договору поставки № 46/13-ЛТ від 22.07.2013р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що згідно укладеного договору поставки №46/13-ЛТ від 22.07.13р., позивач поставляв відповідачу товар. Прийнятий товар відповідач не оплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 56774,57грн., з якої 1399,76грн.- заборгованість за реалізований товар та 55374,81грн.- за неповернутий нереалізований товар.
Відповідач в судові засідання 21.09.15р. та 20.10.15р. не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Ухвали суду від 26.08.15р. про порушення провадження у справі та від 21.09.15р. про відкладення розгляду справи, що надсилалися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, повернулися на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти “організація розформована”.
Відповідно до абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про вчинення процесуальних дій.
Згідно п.3.9.2. даної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
22.07.2013р. між позивачем - ТОВ «ТРІНІТІ» та відповідачем- ПП «Лардо Трейд» був укладений договір поставки № №46/13-ЛТ (а.с.21-24). та погоджено протокол розбіжностей до вказаного договору (а.с.25-26).
Згідно п.1.1 договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар партіями згідно накладних, у відповідності до замовлень, а відповідач зобов'язувався приймати та проводити оплату за товар на умовах договору.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що поставка товару здійснюється у відповідності із замовленням відповідача на умовах DDP: склад відповідача.
Відповідно до п. 4.7. договору, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що засвідчує момент передачі товару.
В п. 4.8. договору сторони погодили, що передача товару позивачем і його приймання відповідачем по назві, асортименту, кількості здійснюється на підставі відповідної накладної.
На виконання умов договору поставки за період дії договору позивач передав, а відповідач прийняв товару на загальну суму 77 459,97 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими особами та скріпленими печатками підприємств позивача та відповідача видатковими накладними та виданими позивачем довіреностями, доданими до матеріалів справи (а.с. 34-76)
Позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем по договору, та своєчасно і в повному обсязі поставив товар, а відповідач прийняв товар, та не мав жодного заперечення щодо якості, кількості, асортименту та строків поставленого товару.
Пунктом 6.1. договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок позивача кожні 14 календарних днів з моменту першої поставки товару за даним договором в міру його реалізації відповідачем кінцевим споживачам, у цей же строк відповідач надає позивачу звіт про реалізований товар та залишки товару в торгівельній мережі.
Відповідач, через електронну пошту, надсилав позивачу звіти (а.с. 78-261), відповідно до яких від реалізації товару, належить до оплати позивачу: за серпень 2013 р. - 1112,59грн., за вересень 2013р.- 7 786,18 грн., за жовтень 2013 р. - 4 116,85грн., за грудень 2013р. - 2 506,62 грн., за січень 2014р. - 1 032,05грн., за лютий 2014р. - 1 456,02 грн., за травень 2014 р. - 768,04грн., за червень 2014р. - 285,75грн., за липень 2014р. - 63,54 грн., за серпень 2014р. -1 106,11 грн., за вересень 2014р.- 1851,41 грн.
Таким чином, загальна сума, яку відповідач зобов'язаний оплатити позивачу склала 22 085,16грн.
За весь період дії договору відповідач не здійснив жодної оплати за отриманий від позивача та реалізований товар.
31.03.2014р. між позивачем та відповідачем підписано протокол про залік взаємних вимог, відповідно до якого позивач зарахував відповідачу заборгованість по даному договору в сумі 21 685.40 грн. (а.с. 77).
Таким чином, станом на день звернення до суду, заборгованість відповідача перед позивачем, за отриманий по договору та реалізований товар, склала 1399,76грн., відповідно до поданого розрахунку.
Пунктом 9.2.3. договору передбачено, що відповідач зобов'язувався надавати позивачу звіт про реалізований товар через кожні 30 календарних днів з моменту першої поставки товару за даним договором.
Відповідно до пункту 9.1.5. договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) позивач та відповідач дійшли згоди, що у випадку слабкої реалізації товару, або неможливості його реалізувати, позивач зобов'язується на протязі 5 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги від відповідача, за власний рахунок забрати такі товари.
Від відповідача не надходило вимоги про неможливість реалізації товару на адресу позивача.
18 травня 2015 року позивачем на дві адреси відповідача було направлено претензію-вимогу № 317, в яких позивач просив відповідача повернути нереалізований та оплатити заборгованість за реалізований товар. Про час та місце отримання нереалізованого товару просив повідомити позивача письмово.
Відповідач не сплатив позивачу заборгованість за реалізований товар, та не зважаючи на вимогу позивача, не повернув нереалізований товар.
Пунктом 9.2.4. договору, в редакції протоколу розбіжностей, сторони узгодили зобов'язання відповідача повернути позивачу товар протягом 30 календарних днів, з дати отримання вимоги, у разі неповернення в зазначений строк товар має бути оплачений, як реалізований.
В порушення умов договору відповідач не оплатив реалізований товар та неповернутий нереалізований товар.
Таким чином, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем по договору становить 56 774грн. 57 коп., з яких: 1399,76 грн. заборгованість за реалізований товар та 55 374,81грн.- за неповернутий нереалізований товар.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 56774,57грн. не погашена, не оспорена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається при задоволенні позову на відповідача.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 11, 509, 599, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства “Лардо Трейд” (43008, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Запорізька, 37 код ЄДРПОУ 36733426) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті” (01001, м.Київ, вул. Хрещатик/ Заньковецької 15/4, літ.А, код ЄДРПОУ 31111166) 56774грн. 57коп. заборгованості та 1827грн. витрат по сплаті судового збору.
Повний текст рішення складено 23.10.2015р.
Суддя О. Г. Сур'як