№ 2-о/679/43/2015
03 вересня 2015 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого судді Ходоровського Б.В. при секретарі Гладун С.О. розглянувши справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Нетішинський міський сектор управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,
Згідно заяви ОСОБА_1 та його усних пояснень у судовому засіданні, він народився 26 серпня 1982 року в м. Калінінград, батьками є ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Свідоцтво про його народження повторно було видане 16 квітня 2003 року, яке є на теперішній час єдиним документом, що посвідчує особу.
У відповідності до ст. 33 Конституції СРСР від 07.10.1977 р. та ст.ст. 1, 3, 10 Закону СРСР «Про громадянство СРСР» на час народження він був громадянином СРСР.
Від народження по травень 1991 року проживав в м. Калінінград.
В травні 1991 року переїхав з матір'ю до своєї бабусі в село Катеринівка, Покровського району, Дніпропетровської області, де пішов до Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Покровської районної ради Дніпропетровської області та навчався там до 1999 року.
Після проголошення Україною 24 серпня 1991 року незалежності його мама ОСОБА_3 отримала українське громадянство.
В квітні 1992 року мати ОСОБА_3 повернулась до його батька ОСОБА_2 в м. Калінінград, де в травні 1992 року розірвала з ним шлюб та обрала прізвище ОСОБА_4, в подальшому повернулась в Україну в м. Луганськ, а він продовжував проживати з бабусею в Дніпропетровській області.
10 червня 2006 року мама уклала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище з ОСОБА_4 на Джафарян.
При досягненні ним шістнадцятирічного віку, а потім і повноліття він не зміг отримати паспорт громадянина України, оскільки як йому пояснили, мати при оформленні громадянства України не внесла певні відомості про нього до реєстраційних документів.
Після досягнення повноліття він весь час проживав на території України, зокрема в Луганській області та місті Києві за різними адресами без реєстрації та документів, що підтверджують особу, а з 2010 року по сьогодні постійно проживає в Хмельницькій області, в місті Нетішин, проспект Незалежності 18, кім. № 218 із цивільною дружиною ОСОБА_6
Він неодноразово звертався до компетентних органів щодо отримання паспорту громадянина України, проте безрезультатно.
Встановлення факту його безвиїзного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року і по даний час необхідне для отримання громадянства України, а законом не визначено іншого порядку встановлення такого факту.
Відсутність громадянства позбавляє його можливості працевлаштуватись та користуватись усіма правами, наданими законом, в тому числі й зареєструвати шлюб.
Просить встановити факт постійного, безвиїзного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року і поданий час.
Начальник Нетішинського міського сектору управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області ОСОБА_7 зазначив, що дослідженні докази свідчать про підставність заяви, інший спосіб встановлення приналежності ОСОБА_1 до громадянства України відсутній, в подібних випадках це є звичайною практикою в Україні.
Заслухавши заявника, представника заінтересованої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно змісту ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до змісту ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Відповідно до змісту п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 передбачено, що встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Відповідно до змісту п. 8 означеного Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Так, згідно свідоцтва про народження, яке повторно видане 16 квітня 2003 року, ОСОБА_1 народився 26 серпня 1982 року в м. Калінінград, батьками його є ОСОБА_2, по національності українець, ОСОБА_3, по національності українка (а.с.6).
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шлюб розірвали в м. Калінінград 05 травня 1992 року, дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка Україна, Дніпропетровської області, Покровського району, села Катеринівка, громадянка України зареєстрували шлюб 10 червня 2006 року і їй присвоєно прізвище Джафарян (а.с.8).
Згідно довідки Катеринівської сільської ради Покровської районної ради Дніпропетровської області ОСОБА_8 дійсно проживала з 15 травня 1991 року по 17 квітня 1992 року за адресою: с. Катеринівка, вул. Набережна, 15. (а.с.17).
Згідно довідки Катеринівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Покровської районної ради Дніпропетровської області № 90 від 22 лютого 2010 року ОСОБА_1 дійсно навчався в означеній школі з травня 1991 року по 1999 рік (а.с.17).
Згідно копії паспорта на ім'я ОСОБА_8, остання є громадянкою України (а.с.10).
Допитані в якості свідків ОСОБА_9, Міголь, Д.Г., ОСОБА_6 вказали, що знають заявника з 2010 року як ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, знають його матір та брата, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3.
Таким чином, сукупність досліджених доказів свідчать про факт постійного проживання заявника на території України за станом на 24 серпня 1991 року і по даний час.
Враховуючи викладене, керуючись п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», п. 7, 8, 9 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, ст. ст. 10,11, 57-61, 169, 212-215, 256, 258, 273 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву задовольнити. Встановити факт постійного, безвиїзного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 на території України станом на 24 серпня 1991 року і по даний час.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом десяти днів після його проголошення.
Суддя Ходоровський Б.В.
Копія вірна:
Суддя Ходоровський Б.В.