ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.10.2015Справа №910/21379/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором у розмірі 10 061,71 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники сторін:
Від позивача: Равлюк Т.І. (дов.№8602 від 25.11.2014)
Від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 10 061,71 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2015 порушено провадження у справі №910/21379/15 та призначено її до розгляду на 10.09.2015 року.
28.08.2015 до суду через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від ПАТ "Кредобанк" надійшло клопотання про здійснення судового засідання в режимі відео конференції.
Ухвалою суду від 01.09.2015 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" та призначено судове засідання 10.09.2015 в режимі відеоконференції.
За наслідками судового засідання 10.06.2015 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 06.10.2015 року.
У судове засідання 06.10.2015 з'явився до господарського суду Львівської області представник позивача та надав пояснення по суті спору, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач не забезпечив явку свого представника для участі у судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, правом надання відзиву та доказів до матеріалів справи не скористався.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
14.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір про надання овердрафту № 80, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику овердрафт з лімітом максимальної заборгованості у розмірі 20 000,00 грн. зі строком остаточного повернення 13 травня 2015 року.
Відповідно до положень Договору про надання овердрафту № 80 від 14.05.2014 цей Договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань. Грошові кошти були надані Позичальнику, що підтверджується випискою з його банківського рахунку.
У силу п. 4.1. Договору Позичальник зобов'язаний повернути Банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.
Пунктами 2.1. та 2.4. Договору встановлено, що Банк надає Позичальнику овердрафт з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень зі строком остаточного повернення 13 травня 2015 року.
Згідно з п. 10.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 4.7. Договору, Банк, у випадках, передбачених п. 2.10. цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Згідно з п. 2.10. Договору, Банк має право відмовити Позичальнику у наданні овердрафту в наступних випадках: невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим Договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань за цим Договором; наявності невиконаного Позичальником перед Банком грошового зобов'язання.
У силу п. 4.8. Договору, Позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п. 4.7.) достроково повернути овердрафт, проценти, комісії та інші, належні до сплати платежі за цим Договором.
Так, 24.04.2015 Банк надіслав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 лист-повідомлення з вимогою погасити прострочену заборгованість.
Оскільки, вищевказана вимога залишена відповідачем без виконання, ПАТ «Кредобанк» звернулось із даним позовом до суду, у межах якого просить стягнути 8 191,47 грн. простроченої заборгованості, 1 328,98 грн. суму нарахованих та несплачених відсотків, суму комісії за адміністрування кредиту у розмірі 4,50 грн., пеню за прострочення сплати суми основної заборгованості у розмірі 464,18 грн. за період 14.05.2015 по 16.06.2015, 72,35 грн. пені за прострочення сплати відсотків та 0,23 грн. пеня за прострочення сплати комісії.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Дослідивши умови укладеного між сторонами про надання овердрафту №80 від 14.05.2014, судом встановлено, що позивачем надано ФОП ОСОБА_1 овердрафтовий кредит.
Законодавцем передбачено, що овердрафт є формою кредитування Клієнта Банком, що дозволяє здійснювати видаткові операції по рахунку понад сум, що є на даному картковому рахунку.
З системного аналізу вище викладеного, суд дійшов висновку, що між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське агентство повітряних сполучень» склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.
У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не повернуто кредитні кошти, надані у вигляді овердрафту, у строк передбачений умовами кредитного договору, а також не сплачені відсотки за користування кредитними коштами, з огляду на вищезазначені норми законодавства, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості за овердрафтом та відсотками, визнані судом обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню заявленому розмірі, а саме 8 191,47 грн. - прострочена заборгованість за овердрафтом та 1 328,98 грн. - прострочена заборгованість зі сплати процентів.
Також, пунктом 2.3.1 договору передбачено, що за управління кредитом на користь банку сплачується комісія у розмірі 0,05%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня. Перевіривши наданий позивачем розрахунок комісії, враховуючи умови укладеного договору та дані наявні у банківській виписці, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення 4,50 грн. комісії з відповідача.
Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
Так, умовами укладеного кредитного договору, сторонами не було погоджено іншого строку нарахування неустойки, а тому суд, здійснивши перерахунок пені за прострочення повернення овердрафту, процентів та сплати комісії за період з 14.05.2015-16.06.2015, дійшов висновку, що до стягнення підлягає 464,18 грн. пені за прострочення виплати овердрафту, 72,35 грн. пені за прострочення сплати відсотків та 0,23 грн. пеня за прострочення сплати комісії.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки, відповідачем доказів сплати коштів на користь позивача до суду не надано, як і не надано документів які б спростовували доводи позивача щодо наявності заборгованості, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 8 191,47 грн. простроченої заборгованості, 1 328,98 грн. суми нарахованих та несплачених відсотків, суми комісії за адміністрування кредиту у розмірі 4,50 грн., пені за прострочення сплати суми основної заборгованості у розмірі 464,18 грн. за період 14.05.2015 по 16.06.2015, 72,35 грн. пені за прострочення сплати відсотків та 0,23 грн. пені за прострочення сплати комісії.
За приписами ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, у разі задоволення позовних вимог, стягується з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 10 061,71 грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02225, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78; ідентифікаційний код 09807862) 8 191 (вісім тисяч сто дев'яносто одну) гривню 47 копійок простроченої заборгованості, 1 328 (одну тисячу триста двадцять вісім) гривень 98 копійок суму нарахованих та несплачених відсотків, суму комісії за адміністрування кредиту у розмірі 4 (чотири) гривні 50 копійок, пеню за прострочення сплати суми основної заборгованості у розмірі 464 (чотириста шістдесят чотири) гривні 18 копійок, 72 (сімдесят дві) гривні 35 копійок пені за прострочення сплати відсотків, 23 копійки пені за прострочення сплати комісії та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 06.10.2015 у присутності представника позивача. Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
та підписано 12.10.2015 року.
Суддя К.В. Полякова