36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20 жовтня 2015 р. Справа № 917/1804/15
За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "ОСОБА_1 залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", вул. 16 Липня, 17, м.Рівне, 33028
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава", вул. Автобазіська, 2/9, м.Полтава, 36008
про стягнення грошових коштів у сумі 24204,36 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 24204,36 грн. заборгованості за договором № ЛМ14\124\п про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуг.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, його явка судом визнавалася не обов'язковою, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Від відповідача, ухвали суду, які були направлені за адресою, зазначеною у позові, повернулися з відміткою поштової установи - "За закінченням терміну зберігання". Відомості про державну реєстрацію відповідача підтверджуються даними, що містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців (діє відповідно до наказу Міністерства юстиції України №18 46/5 від 14.12.2012 р. "Про затвердження порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду справи №917/1804/15.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює неявку представників сторін у судове засідання як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив:
03 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БРАКСІС-ПОЛТАВА" (надалі - Відповідач, Замовник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням „ОСОБА_1 залізниця" (надалі - Позивач, Залізниця) укладено договір "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" за № Л/М/14/124/п. (а.с. - 12-13), згідно умов якого позивач зобов'язується здійснювати перевезення та надавати додаткові послуги "Замовнику", при умові попередньої оплати ним тарифу, зборів запланованих перевезень та послуг (п. 2.1 Договору).
Як зазначає позивач, 24 лютого 2015 року зі станції Звиняче ОСОБА_1 залізниці по СМГС накладних №№ 35772656, 35772649, 35772631 (а.с. 16-21) відповідачем відправлено вагони №№95802054, 95530028, 95525168, Станція призначення - Каунас Литовської залізниці. Однак дані вагони 27.02.2015 р. затримано на станції Лунінець Білоруської залізниці по причині відсутності ветеринарних сертифікатів на вантаж, про що складено акт загальної форми №222/КП, де зазначено, що вагони №№95802054, 95530028, 95525168 затримані ветеринарною інспекцією згідно акту №37 по причині відсутності ветеринарних сертифікатів (а.с. - 22-24). Даний вантаж повернено в Україну та затримано. на станції ОСОБА_1 „ОСОБА_1 залізниці про що складено акт загальної форми 1725 від 28.02.2015 р. (а.с. -25).
Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2015 після відправлення поштовим зв'язком відповідачем ветеринарних сертифікатів на станцію Лунінець Білоруської залізниці затримані вагони відправлено на станцію призначення.
Таким чином, як зазначає позивач, внаслідок повернення та простоювання вагонів з вини відповідача на місцях загального користування станції ОСОБА_1 залізниці, нараховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу, маневрову роботу, провізну плату за відстань станції Удрицьк - екс. до станції ОСОБА_1 та додаткові збори. Вагони №№95802054, 95530028, 95525168 простоювали на місцях загального користування станції ОСОБА_1 залізниці 49 годин (з 28.02.15 по 02.03.2015).
З позовної заяви слідує, що ДТГО "ОСОБА_1 залізниця" відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва №1) нараховано плату за користування вагонами, затриманими на станції ОСОБА_1. Таким чином заборгованість плати за користування вагонами на місцях загального користування по станції ОСОБА_1 за період з 28.02.2015 по 02.03.2015 становить 1947,24 грн. з ПДВ про що складено відомість №10039001 плати за користування вагонами, передбаченою п. 3 Правилами користування вагонами і контейнерами, відповідно до якого облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (а.с.-28).
У зв'язку із поверненням вагонів та повторним відправленням на Білоруську залізницю Відповідачу нараховано провізну плату від станції Удрицьк-екс. до станції ОСОБА_1 та від станції ОСОБА_1 до станції Удрицьк- екс, а також відповідно розділу 3 п. 7.6. Тарифного керівництва №1 нараховано додаткові збори пов'язані із митним доглядом експортних та імпортних вантажів та складає всього разом 16847,40 грн.
Також Відповідачу нараховано збір за маневрову роботу при відставленні вагонів під час затримки та прибирання за три вагони і складає 1546,56 грн. з ПДВ.
Позивачем відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва №1) нараховано відповідачу збір за зберігання вантажів у місцях загального користування по станції ОСОБА_1. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача заборгованість плати за зберігання вантажів на місцях загального користування станції ОСОБА_1 за період з 28.02.2015 по 02.03.2015 становить 3863,16 грн. з ПДВ.
Зважаючи на вказані обставини, залізницею на підставі зазначених актів були складені відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки із розрахунком плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу (а.с.-29-31).
Таким чином, за даними позивача, заборгованість відповідача перед відповідачем, за користування вагонами, збору за зберігання вантажу у вагонах, провізну плату, додаткових платежів та збору за маневрову роботу складає 24204,36 грн.
Згідно п.4.2 договору №Л/М/14/124/п від 03.02.2015 року у міру виконання перевезень та надання послуг "Залізниця" через Єдине ТехПД на підставі перевізних документів, накопичувальних карток та ін.. списує з наявних на коді "Замовника" авансових сум належні залізниці кошти. Оскільки на рахунку ТехПД кошти в такій сумі відсутні, тому списати плату за надані послуги залізницею з рахунку Відповідача не має можливості, тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Законом України "Про залізничний транспорт", статтею 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частина 5 ст. 307 Господарського кодексу України також встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Пунктом 2 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Згідно з п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. (п.12 Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до абз.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Відповідно до п 1.8 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під'їзних коліях та інших місцях незагального користування.
За інші додаткові операції, які виконуються на прикордонних станціях, справляються такі збори, зокрема на за вагонну, контрейлерну та контейнерну відправку великотоннажного контейнера - 34,9 грн, середньотонажного контейнера - 7,0 грн. У разі оформлення на маршрут або групу вагонів одного перевізного документа збір нараховується один раз за всю відправку (п 7.6 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України).
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, Тарифне керівництво №1 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів. Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
На підставі матеріалів справи, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення 1947,24 грн. плати за користування вагонами, 16847,40 грн. провізної плати, 1546,56 грн збору за маневрену роботу при відставлені вагонів під час затримки та прибирання, 3863,16 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах на місцях загального користування, що разом становить 24204,36 грн (в т.ч. ПДВ 1226,16 грн.) нараховані згідно Тарифного керівництва №1, Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України, Статуту залізниць України є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).
Відповідач жодних заперечень проти позову та доказів у їх обґрунтування не надав, правами, наданими йому чинним законодавством (у т.ч. правом участі у судових засіданнях) не скористався.
Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача
На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 22, 32, 33,43,49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава" (вул. Автобазіська, 2/9, м.Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 38610351) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "ОСОБА_1 залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя 1, код ЄДРПОУ 01059900) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (вул. 16 Липня, 17, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 25894955) - 24204,36 грн. заборгованості та 1827,00 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 23.10.2015 р.
Суддя Н.Г. Гетя