19 жовтня 2015 року Справа №817/2387/15 м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Шарапи В.М., за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М., сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України"
доРектора ПВНЗ "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" ОСОБА_2
про визнання дій протиправними, стягнення матеріальної шкоди,
Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" звернулась до суду з адміністративним позовом до Ректора ПВНЗ "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" ОСОБА_2 про визнання протиправними дії щодо відмови у задоволенні запиту на інформацію, стягнення матеріальної шкоди у розмірі 6530,00 грн.
Ухвалою судді від 21.09.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 25.09.2015 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08.10.2015 року на 10:00 год.
Позивач у судове засідання 08.10.2015 року не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
У зв'язку із не прибуттям позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, на підставі пункту 2 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий розгляд справи відкладено до 19.10.2015 року до 10:00 год.
Позивач у судове засідання 19.10.2015 року не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Таким чином, має місце повторне, 08.10.2015 року та 19.10.2015 року, неприбуття позивача у судове засідання без поважних причин.
Вирішуючи питання щодо повторного неприбуття позивача у судове засідання, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Виходячи із змісту, суті та призначення цієї норми, у протилежному разі вважається, що зазначені особи не з'явилися до суду без поважних причин.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний припис міститься також у частини 3 статті 128 даного Кодексу.
За наведених обставин, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п. 30 рішення у справі "ОСОБА_3 проти України" від 30.08.2013 року, заява №49069/11).
Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_4 проти Іспанії" від 07.07.1989 року).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Судом було вжито достатніх заходів з метою сприяння позивачеві у ефективній реалізації ним права на справедливий суд, в тому числі шляхом забезпечення доступу до правосуддя. З огляду на систематичний характер неприбуття позивача до суду без існування для цього поважних причин, залишення позовної заяви без розгляду є пропорційним обмеженням, яке переслідує законну мету, не звужує та не зменшує доступ до правосуддя.
Позивачу слід роз'яснити, що в силу вимог частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до суду в загальному порядку.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За наведених обставин, сплачений судовий збір позивачу не повертається.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 155, ст. 165 КАС України, суд, -
Позовну заяву Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до Ректора ПВНЗ "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка ОСОБА_1" ОСОБА_2 про визнання протиправними дії, стягнення матеріальної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Шарапа В.М.