20 жовтня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/4283/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Петрової Л.М., суддів Бойка С.С., Канигіної Т.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції, ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області, третя особа: Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини про визнання нечинною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
25 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції, ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області, третя особа: Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини про визнання нечинною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 25 серпня 2015 року №ВП 42559864; зобов'язання ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області провести перерахунок пенсії згідно судового рішення від 07 травня 2009 року у справі №2-а-190/2009 на виконання рішення Європейського суду з прав людини "Щукін та інші проти України", починаючи з 01 листопада 2011 року по даний час та надати суду відповідні докази у вигляді довідки про суму заборгованості чи іншого документу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року у справі "Щукін та інші проти України" держава-відповідач зобов'язана протягом трьох місяців виконати рішення національних судів та сплатити 2000 євро кожному заявнику або його спадкоємцю у якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди. З метою виконання вказаного рішення, позивачем до ДВС України була подана відповідна заява, до якої додавались копії рішень національних судів, копія паспорта, ідентифікаційного коду та довідка банку про відкриті рахунки.
Однак, рішення Європейського суду з прав людини своєчасно (протягом трьох місяців) виконано не було, рішення національного суду не виконано. У зв'язку з перерахуванням коштів у сумі 2000 євро, постановою головного державного виконавця від від 25 серпня 2015 року №ВП 42559864 з примусового виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року у справі "Щукін та інші проти України" було закінчено.
На переконання позивача, зазначена постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню, оскільки згідно рішення Європейського суду з прав людини, протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, однак, станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, перерахунок пенсії не здійснено та відповідні виплати не проведено.
Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 79/.
Представник відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження /а.с. 135/.
У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що на виконання постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 10 червня 2009 року пенсію ОСОБА_1 перераховано відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 08 грудня 2008 року безстроково (по 31 грудня 2054 року). Одночасно управлінням, листом від 07 травня 2013 року було повідомлено ОСОБА_2 примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції про неможливість виконання рішення суду через відсутність фінансування відповідної статті Державного бюджету України /а.с. 64/.
Відповідач ОСОБА_2 примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції у своїх письмових запереченнях проти позову зазначав, що відбулася зміна законодавчих норм, на підставі яких було ухвалено рішення національного суду України щодо виконання якого Європейським судом з прав людини було постановлено рішення у справі "Щукін та інші проти України" від 13 лютого 2014 року частині вимог заявника ОСОБА_1 ОСОБА_4 у зв'язку з такими змінами у національному законодавстві порядок і розмір соціальних виплат позивача було змінено та забезпечено виконання рішення національного суду на підставі рішення Європейського суду до 01 листопада 2011 року, а не довічно /а.с. 161-163/.
Третя особа явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, надіслала суду письмові пояснення, у яких зазначала, що відповідно до рішення у справі за заявою №43331/12 "Великода проти України", у якому Європейським судом, як міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, вважається правомірним по вказаній категорії справ (стосовно пенсіонерів-ліквідаторів Чорнобильської АЕС), що обов'язок Уряду стосовно забезпечення виконання рішень національних судів, за якими стягувачами є і учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи закінчився щонайпізніше 1 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії та відповідне судове рішення (рішення національного суду) не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Також, Європейським судом вказано на те, що зміни та доповнення внесені 14 червня 2011 року до Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік", відповідно до яких розмір пенсії за статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначається Кабінетом Міністрів України відповідають вимозі щодо законності за статтею 1 Першого протоколу та не порушують положень Конвенції /а.с. 90-93/.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, справа підлягає розгляду у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 07 травня 2009 року у справі №2а-190/2009 адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала із-за каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв'язку зі зміною розміру мінімальної пенсії за віком задоволено: визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії та додаткової пенсії; зобов'язано ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсіїДемочко В.В. з 8 грудня 2008 року відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інваліду 2 групи в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", з послідуючим перерахунком пенсії відповідно до статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести відповідні виплати; зобов'язано ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 з 8 грудня 2008 року відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", з послідуючим перерахунком пенсії відповідно до статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести відповідні виплати; стягнуто з ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року у справі "Щукін та інші проти України" (заява №59834/09 та 249 інших заяв) постановлено, що:
(а) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які підлягають виконанню, та сплатити 2000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових витрат, а також будь-який податок, що може нараховуватись; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти /а.с. 12/.
Листом від 06 березня 2014 року Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини повідомив Пенсійний Фонд України про ухвалення остаточного рішення у справі "Щукін та інші проти України" та необхідність подання до ДВС України визначених законодавством документів для його виконання /а.с. 96-97/.
На виконання рішення Європейського суду з прав людини головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження.
Листом від 26 березня 2015 року №1850/02-19 ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області повідомило ОСОБА_2 примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції про виконання рішення суду від 07 травня 2009 року у справі №2а-190/2009 у повному обсязі до змін у законодавстві України, а саме до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №2010 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 22-23/.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції від 25 серпня 2015 року ВП №42559864 закінчено виконавче провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" /а.с. 17/.
Зазначена постанова направлена на адресу позивача 18 вересня 2015 року, що підтверджується даними штампу на конверті, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 19/.
Однак, позивач не погодився із прийнятою постановою про закінчення виконавчого провадження від 25 серпня 2015 року ВП №42559864 та у межах 10-денного строку, передбаченого статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України (з дня отримання 23 вересня 2015 року) звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню, окрім іншого, рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно до статті 7 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
а) надсилає стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.
Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що неподання стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання рішення.
На виконання статті 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні. У разі порушення вказаного строку, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.
Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження документів здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".
Підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.
Зі змісту наведених норм суд приходить до висновку, що для отримання коштів, які підлягають відшкодуванню згідно рішення Європейського суду з прав людини, стягувач повинен надати державній виконавчій службі заяву із зазначенням реквізитів банківського рахунку для перерахування коштів. Неподання такої заяви, не є перешкодою для виконання рішення, але, у цьому разі, кошти зараховуються на депозитний рахунок державної виконавчої служби.
У даному випадку, сторонами у справі не заперечується, що Орган представництва, яким є Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, після отримання повідомлення Європейського суду з прав людини про набуття Рішенням від 13.02.2014 року у справі "Щукін та інші проти України" статусу остаточного, надіслав ОСОБА_1 листа з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів.
Як уже зазначалось, на виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 13 лютого 2014 року у справі "Щукін та інші проти України", держава-відповідач протягом трьох місяців (до 13 травня 2014 року) мала виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, та сплатити 2000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу.
Позивачем не заперечується, що кошти у сумі 2000 євро, належні до виплати ОСОБА_1, були конвертовані у національну валюту та перераховані на рахунок позивача.
Разом з тим, позивач зазначає, що рішення національного суду ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області не виконано, оскільки боржником зроблено лише разовий перерахунок та сплачено тільки за деякий проміжок часу, а з 01 листопада 2011 року взагалі припинено виплати.
Зі змісту спірної постанови про закінчення виконавчого провадження від 25 серпня 2015 року вбачається, що вона винесена на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".
В силу пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Спірна постанова містить посилання на те, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом. Грошові кошти перераховані стягувачу (позивачу) та сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення. Відповідно до листа ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області від 26 березня 2015 року №1850/02-19 рішення національного суду виконано фактично.
Тобто, обґрунтовуючи свою правову позицію щодо наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, відповідач посилався на дві обставини: фактичне виконання рішення національного суду, та висновки Європейського суду з прав людини у справі "Великода проти України".
Щодо такої підстави для закінчення виконавчого провадження, як наявність правових висновків Європейського суду з прав людини по справі "Великода проти України", суд зазначає, що вичерпний імперативний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження наведений у статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", не передбачає можливості розширеного або ж суб'єктивного тлумачення державним виконавцем таких норм. Натомість, висновки рішення Європейського суду з прав людини у справі "Великода проти України", яке відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, можуть бути застосовані при вирішенні спору по суті щодо правовідносин, які є аналогічними за своє суттю з описаними у такому рішенні, та стосуються визначення порушення певної статті Конвенції. Тобто, наявність рішення Європейського суду з прав людини за іншою справою, де містяться відповідні правові висновки та узагальнення, саме по собі не може являтись підставою для закінчення виконавчого провадження.
Щодо доводів відповідачів про наявність фактичного виконання рішення національного суду у частині перерахунку та виплати пенсії, суд зазначає, що рішення не виконано у повному обсязі.
Так, відповідач ОСОБА_2 примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції зазначає про отримання ним інформації про повне виконання рішення національного суду у частині перерахунку та виплати пенсії.
Разом з тим, відповідачі наполягають на тому, що у зв'язку з внесенням змін до законодавства, що регулює питання виплати пенсій по даній категорії пенсіонерів, такі виплати повинні були здійснюватись лише до 01 листопада 2011 року.
З даного приводу позивач у попередньому судовому засіданні пояснив, що до листопада місяця 2011 року він отримував належну пенсію відповідно до приписів рішення національного суду, проте після листопада 2011 року такі виплати припинились.
На переконання суду, такі дії та рішення відповідача є протиправними з огляду на наступне.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Водночас, порядок виконання рішення за яким боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення передбачений статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Державний виконавець, як посадова особа, на яку покладено обов'язок примусового виконання рішення суду, зобов'язаний, згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження", вчинити дії, визначені цим Законом, спрямовані на фактичне виконання рішення суду боржником.
Суд зазначає, що ОСОБА_2 примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції, з метою вжиття заходів індивідуального характеру, передбачених у рішенні Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом виконання рішення національного суду, наділений переліком повноважень, а саме щодо здійснення постійного контролю за станом його виконання та повідомлення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини про хід виконання останнього.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не здійснено належного контролю за станом виконання рішення національного суду відносно позивача у повному обсязі.
Відповідачами на вимоги суду не надано доказів фактичного проведення позивачу виплат (банківських виписок, платіжних доручень тощо), які б підтверджували проведення ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області на користь позивача відповідних виплат.
Факт сплати позивачу коштів (компенсації у розмірі 2000 Євро), зазначених у рішенні Європейського суду з прав людини є доведеним, однак не є підтвердженням виконання рішення національного суду у частині перерахунку та проведенні виплат позивачу належного розміру пенсії, а тому суд дійшов висновку про передчасність прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 25 серпня 2015 року у частині виконання рішення національних судів у повному обсязі.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що підстава, за якої було закінчено виконавче провадження та прийнята постанова, була передчасно застосована ОСОБА_2 примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції, оскільки фактично, виконавчий документ не було виконано і як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним виконанням рішення суду згідно виконавчого листа.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 25 серпня 2015 року №ВП 42559864.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області провести перерахунок пенсії згідно судового рішення від 07 травня 2009 року у справі №2-а-190/2009 на виконання рішення Європейського суду з прав людини "Щукін та інші проти України", починаючи з 01 листопада 2011 року по даний час та надати суду відповідні докази у вигляді довідки про суму заборгованості чи іншого документу, суд зазначає наступне.
Предметом даної позовної вимоги є невиконання рішення суду, тобто, позивач просить суд здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення, яке було ухвалене Полтавським районним судом Полтавської області.
Стаття 267 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного та своєчасного виконання.
Частиною дев'ятою статті 267 цього ж Кодексу передбачена можливість особі-позивачу, на користь якої ухвалено постанову суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Однак, позивач не скористався зазначеною процесуальною нормою та не звернувся до суду із заявою передбаченою частиною дев'ятою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, а подав до суду окрему позовну заяву.
Суд не заперечує можливості подання окремого адміністративного позову до суду, але у такому випадку предметом оскарження може бути лише діяльність самої державної виконавчої служби, а ніяк не суб'єкта владних повноважень, який не виконує судове рішення.
Таким чином, захист прав позивача у обраний ним спосіб, з урахуванням особливості повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень у адміністративних справах відповідно статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України та особливості провадження у справах щодо діяльності органів державної виконавчої служби визначених статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України неможливий.
За викладених обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки спір вирішено на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції, ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області, третя особа: Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини про визнання нечинною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_2 примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 25 серпня 2015 року №ВП 42559864.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя ОСОБА_5
суддя суддя ОСОБА_4 ОСОБА_6