про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
19 жовтня 2015 рокум. Ужгород№ 807/2272/15
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення.
В своїй позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області б/н від 25 вересня 2015 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У статті ст. 3 КАС України визначено поняття, які у цьому Кодексі вживаються у такому значенні, так зокрема під справою адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Під терміном “суб'єкт владних повноважень” розуміють орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У п. 1 ч. 1 статті 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Правовий аналіз наведених норм права, дає всі підстави стверджувати, що під справою адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду спір, що виник між двома суб'єктами суспільства, стосовно їх прав та обов'язків у певних правовідносинах, в яких хоча б один з цих суб'єктів законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого, а останній зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Таким чином, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій у тих правовідносинах в яких виник спір між сторонами.
Отже, у випадку коли суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції по відношенню до іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і відповідно не відноситься до компетенції адміністративних судів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Крім цього, згідно ч.3 ст. 2 вищезазначено Закону, з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України владні управлінські функції повинні реалізовуватися Відповідачем виключно на основі законодавства та саме у конкретних правовідносинах за участю Позивача.
Як зазначалось вище, предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області б/н від 25 вересня 2015 року про порушення дисциплінарної справи відносно позивача.
Однак, оскаржуване позивачем рішення в даному випадку не є правовим актом у розумінні КАС України, тому даний адміністративний позов справа не може бути вирішений в порядку адміністративного судочинства.
За наведених вище обставин встановлено, що відповідач не здійснював владні управлінські функції при винесенні оскаржуваного рішення, в розумінні ст. 3 КАС України і оскаржуване рішення не є правовим актом у розумінні КАС України.
Тому, суд приходить до висновку, що справа не може бути вирішена в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Окрім цього суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч.2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Враховуючи, що згідно позовної заяви місцезнаходженням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області є м.Ужгород, вул.Фединця, 14, позивач має право звернутися із таким позовом до Ужгородського міськрайонного суду в порядку визначеним ЦПК України.
За наведеного, приходжу до переконання, що у відкритті провадження в даній адміністративній справі, слід відмовити, роз'яснивши позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з такою позовною заявою, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 109, ст.165, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з такою скаргою, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя C.А. Гебеш