ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.10.2015Справа №910/19313/15
За позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України»
про стягнення 9905377 грн. 46 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Солдатов А.О. - представник за довіреністю № 1.23-40 від 19.06.2015;
від відповідача: Шаповал І.О. - представник за довіреністю № 1.7-2 від 02.01.2013.
27.07.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення 14905377 грн 46 коп., з яких 4349552 грн 09 коп. пені, 10% річних у розмірі 732963 грн 48 коп. та інфляційні втрати у розмірі 9822861 грн 89 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 6/2-15 про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування від 01.01.2015 невчасно оплатив позивачу вартість наданих послуг за період з січня по березень 2015 року на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур № 8 від 31.01.2015, № 9 від 31.01.2015, № 70 від 28.02.2015, № 71 від 28.02.2015, № 139 від 31.03.2015 та № 140 від 31.03.2015, у зв'язку з чим позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 4349552 грн. 09 коп.; 10% річних у загальному розмірі 732963 грн. 48 коп. за загальний період нарахування з 26.02.2015 по 29.04.2015, а також інфляційні втрати у загальному розмірі 9822861 грн. 89 коп. за березень - квітень 2015 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2015 порушено провадження у справі № 910/19313/15, розгляд справи призначено на 07.09.2015.
04.09.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зауважив про безпідставність нарахування інфляційних втрат, оскільки індекс інфляції від простроченої суми розраховується лише стосовно національної валюти, тоді як грошове зобов'язання відповідача виражене у Євро. Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, нарахований позивачем розмір пені є надмірно великим, а позивачем не обґрунтовано розміру збитків, понесених у зв'язку з простроченням виконання відповідачем свого обов'язку з оплати, у зв'язку з чим просив суд зменшити розмір пені до однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.09.2015.
09.09.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 13905377 грн. 46 коп., а саме: 3437477 грн. 80 пені, 645037 грн. 77 коп. 10% річних та 9822861 грн. 89 коп. інфляційних втрат.
17.09.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач зазначив, що у нього не виник обов'язок сплатити пеню, 10% річних та інфляційні втрати, оскільки відповідно до п. 4.4 Договору обов'язок щодо їх сплати виникає у відповідача зі спливом строку на оскарження рахунків-фактур, тобто, на думку відповідача, обов'язок сплатити пеню, 10% річних та інфляційні втрати виникає у нього після спливу трьох років (загального строку позовної давності) з дати отримання відповідних рахунків-фактур. Крім того, відповідач зазначив, що зобов'язання сторін за Договором виражено в іноземній валюті, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат. При цьому, відповідач наголосив на існуванні підстав для зменшення пені, нарахованої позивачем за прострочення виконання відповідачем обов'язку з оплати за послуги з аеронавігаційного обслуговування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2015, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та у судовому засіданні 18.09.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 09.10.2015.
07.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшов відзив на письмові заперечення відповідача, подані до суду 17.09.2015, в яких позивач зазначив, що у розумінні п. 4.4 Договору строком оскарження рахунку-фактури є не загальний строк позовної давності, а 10-ти денний строк (відповідно до п. 3.7 Договору), у зв'язку з чим нарахування пені, 10% річних та інфляційних втрат починається зі спливом 10-ти денного строку, встановленого у п. 3.8 Договору. Крім того. Позивач зазначив про безпідставність тверджень відповідача, що валютою Договору є Євро, оскільки пунктом 3.10 Договору сторони визначили, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України за курсом, який встановлений НБУ на дату складання акту.
07.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач, зважаючи на сплату відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду грошових коштів у розмірі 5000000 грн. 00 коп., просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 2913005 грн. 47 коп., 10% річних у розмірі 486584 грн. 24 коп. та інфляційні втрати у розмірі 6505787 грн. 75 коп., що разом становить 9905377 грн. 46 коп.
У судовому засіданні 09.10.2015 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі № 910/19313/15 до розгляду по суті Господарським судом Київської області справи № 911/4276/15 про тлумачення змісту договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Однак, суд зазначає, що обставини, які є предметом розгляду справи № 911/4276/15, суд може встановити самостійно в межах розгляду даної справи, оскільки суд в даній ситуації жодним чином не обмежений ні своєю юрисдикцією, ні можливістю самостійно встановити обставини справи шляхом дослідження наявних у справі доказів, у зв'язку з чим суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи.
Розглянувши у судовому засіданні 09.10.2015 клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, подане 07.10.2015, суд прийняв його до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Нормами частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до положень пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 визначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
З огляду на те, що клопотання про зменшення позовних вимог підписано в.о. начальника юридичної служби Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Солдатовим А.О., який відповідно до довіреності № 1.23-40 від 19.06.2015 (долучена до позовної заяви) має право змінювати розмір позовних вимог, суд приймає клопотання позивача про зменшення позовних вимог, як зменшення позовних вимог в частині пені, 10% річних та інфляційних втрат і розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2913005 грн. 47 коп., 10% річних у розмірі 486584 грн. 24 коп. та інфляційних втрат у розмірі 6505787 грн. 75 коп., що разом становить 9905377 грн. 46 коп.
У судовому засіданні 09.10.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.10.2015.
12.10.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 5000000 грн 00 коп., які були зараховані позивачем в погашення пені у розмірі 1436546 грн 62 коп, 10% річних у розмірі 3317074 грн. 14 коп. та інфляційних втрат у розмірі 246379 грн. 24 коп., які нараховані за невчасну сплату відповідачем рахунку-фактури № 8.
У судовому засіданні 12.10.2015 представник відповідача подав додаткові письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що направлені позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт та виставлені рахунки-фактури на оплату реєструвалися канцелярією відповідача з проставленням штампу МАУ та зазначенням дати отримання документу. Також, відповідач зазначив, що після звернення позивача з даним позовом до суду відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 5000000 грн. 00 коп., у підтвердження чого надав копії відповідних платіжних доручень.
У судовому засіданні 12.10.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги в редакції заяви про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2015 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 12.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
01.01.2015 між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (замовник) укладено Договір № 6/2-15 про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування (надалі Договір № 6/2-15 від 01.01.2015), відповідно до умов якого замовник замовляє і зобов'язується оплатити, а виконавець у порядку та на умовах, визначених цим Договором, бере зобов'язання надавати замовнику послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних судів (послуги з АНО), що включає в себе обслуговування повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження, метеорологічне обслуговування аеронавігації на маршруті відповідно до чинного сертифіката провайдера аеронавігаційного обслуговування.
Права та обов'язки сторін, види послуг, які надаються виконавцем за Договором № 6/2-15 від 01.01.2015, погоджені сторонами у розділі 2 вказаного Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 розмір плати за послуги АНО (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) визначено чинним законодавством України та публікується в АІР України, яка додатково включає також плату за послуги згідно з п. 2.1.2 Договору.
Згідно з п. 3.2 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 розрахунки розміру плати за послуги з АНО проводяться у порядку та за одиничними ставками плати за АНО згідно з Додатком № 1 до цього Договору. Максимальна дозволена злітна вага ПС (MTOW) замовника визначається згідно з додатками 3 та 3а. Якщо замовник використовує два або більше ПС, віднесених до різних версій одного й того ж типу, то для кожного ПС цього типу береться середня максимальна дозволена злітна вага усіх його ПС подібного типу.
Ставки плати за АНО: встановлені без податку на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується, зазначається у рахунку-фактурі та сплачується відповідно до чинного законодавства України; використовуються ті, що діяли на день виконання польоту (п. 3.3 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015).
Відповідно до п. 3.4 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 нарахування виконавцем плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється щомісяця.
Згідно з п. 3.5 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 на підставі реєстру виконаних польотів (Додаток № 4) виконавець складає акт здачі-приймання наданих аеронавігаційних послуг (Додаток № 5) в двох екземплярах.
Відповідно до п. 3.6 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 виконавець надсилає рекомендованим листом на поштову адресу замовника, вказану у розділі 9, два примірники акта здачі-приймання наданих аеронавігаційних послуг, підписані зі свого боку, реєстр виконаних польотів до нього та виставлені рахунки-фактури на оплату за надані послуги за АНО внутрішніх т міжнародних рейсів (Додаток 6 та 7).
Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів, починаючи від дня отримання, підписати акт і надіслати його виконавцю або подати письмове оскарження (претензію) щодо отриманих послуг. У разі якщо протягом зазначеного строку виконавець не отримає підписаний замовником акт або письмове оскарження (претензію) щодо наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником у повному обсязі та є підставою для взаємних розрахунків між замовником і виконавцем (п. 3.7 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015).
Відповідно до п. 3.8 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 строк, у межах якого має бути сплачений рахунок-фактура, становить 10 робочих днів, починаючи від дня отримання його замовником. У разі отримання рахунку-фактури на оплату у неробочий день перебіг зазначеного строку починається з першого робочого дня.
Згідно з п. 3.9 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 грошові кошти переказуються замовником на банківський рахунок виконавця, вказаний у рахунку. Оплата вважається такою, що відбулася, лише у день зарахування коштів на рахунок виконавця.
Відповідно до п. 4.4 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 обов'язок замовника щодо сплати пені, інфляційних процентів та десяти процентів річних виникає зі спливом строку на оскарження рахунку-фактури. Зазначений строк не впливає на періоди, за які нараховується пеня, проценти річні, інфляційні проценти.
Згідно з п. 7.1 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 договір набуває чинності з 01.01.2015 та діє по 31.12.2015. У разі не укладення сторонами договору про надання послуг з АНО на строк після 31.12.2015 договір може діяти для сторін за умови згоди на таке виконавця.
Додатком № 1 до Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 (Методика розрахунку розміру плати за послуги з АНО) сторони погодили порядок здійснення розрахунку вартості послуг з АНО, зокрема, зазначивши, що одинична ставка плати (t) за послуги з ОрПР на маршруті становить 45,56 Євро; одинична ставка плати (Т) за послуги з АНО на підході та в районі аеродрому становить 7,56 Євро.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що відповідно до п. 3.5 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 на підставі реєстрів виконаних польотів за період з січня 2015 року по березень 2015 року (внутрішніх та міжнародних), які долучені позивачем до позовної заяви, позивачем було складено акти здачі-приймання аеронавігаційних послуг № 8 від 31.01.2015 про надання відповідних послуг у січні 2015 року на суму 24176261 грн. 02 коп., № 9 від 31.01.2015 про надання послуг у січні 2015 року на суму 3765882 грн. 53 коп., № 70 від 28.02.2015 про надання послуг у лютому 2015 року на суму 37063129 грн. 46 коп., № 71 від 28.02.2015 про надання послуг у лютому 2015 року на суму 6368540 грн. 94 коп., № 139 від 31.03.2015 про надання послуг у березні 2015 року на суму 34478812 грн. 30 коп. та № 140 від 31.03.2015 про надання послуг у березні 2015 році на суму 5716860 грн. 35 коп.
При цьому, позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату, зокрема рахунок-фактура № 8 від 31.01.2015 на загальну суму 25711220 грн. 46 коп. (24176261 грн. 02 коп. наданих послуг з аеронавігаційного обслуговування за січень 2015 року та 1534951 грн. 44 коп. штрафних санкцій за прострочення сплати рахунків-фактур за попередні періоди), рахунок-фактура № 9 від 31.01.2015 на суму 3765882 грн. 53 коп., рахунок-фактура № 70 від 28.02.2015 на загальну суму 39749822 грн. 67 коп. (37063129 грн. 46 коп. наданих послуг з аеронавігаційного обслуговування у лютому 2015 року та 2686693 грн. 21 коп. штрафних санкцій за прострочення сплати рахунків-фактур за попередні періоди), № 71 від 28.02.2015 на суму 6368540 грн. 94 коп., № 139 від 31.03.2015 на суму 34478812 грн. 30 коп. та № 140 від 31.03.2015 на суму 5716860 грн. 35 коп. (копії долучено позивачем до позовної заяви).
Відповідно до п. 3.6 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 виконавець надсилає рекомендованим листом на поштову адресу замовника, вказану у розділі 9, два примірники акта здачі-приймання наданих аеронавігаційних послуг, підписані зі свого боку, реєстр виконаних польотів до нього та виставлені рахунки-фактури на оплату за надані послуги за АНО внутрішніх т міжнародних рейсів (Додаток 6 та 7).
Судом встановлено, що 11.02.2015 позивач направив відповідачу рахунок-фактуру № 8 від 31.01.2015 на загальну суму 25711220 грн. 46 коп., рахунок-фактуру № 9 від 31.01.2015 на суму 3765882 грн. 53 коп., акти здачі-приймання аеронавігаційних послуг № 8 від 31.01.2015 про надання послуг у січні 2015 року на суму 24176261 грн. 02 коп. та № 9 від 31.01.2015 про надання послуг у січні 2015 року на суму 3765882 грн. 53 коп., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0830007556406 (долучено до позовної заяви).
Як встановлено судом, вказані документи були отриманні відповідачем 12.02.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830007556406, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
Крім того, у судовому засіданні 12.10.2015 представник відповідача подав додаткові письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що направлені позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт та виставлені рахунки-фактури на оплату реєструвалися канцелярією відповідача з проставленням штампу МАУ та зазначенням дати отримання документу. При цьому, відповідачем було долучено до матеріалів справи копії рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 та рахунку-фактури № 9 від 31.01.2015 із відтиском штампу відповідача про їх отримання та зазначенням дати отримання - 12.02.2015.
Крім того, як встановлено судом, 12.03.2015 позивач направив відповідачу рахунок-фактуру № 70 від 28.02.2015 на загальну суму 39749822 грн. 67 коп. та рахунок-фактуру № 71 від 28.02.2015 на суму 6368540 грн. 94 коп., а також акти здачі-приймання аеронавігаційних послуг № 70 від 28.02.2015 про надання послуг у лютому 2015 року на суму 37063129 грн. 46 коп. та № 71 від 28.02.2015 про надання послуг у лютому 2015 року на суму 6368540 грн. 94 коп., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0830007664543 (долучено до позовної заяви).
Як встановлено судом, вказані документи були отримані відповідачем 16.03.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830007664543, копія якого долучена позивачем до позовної заяви, та долученими відповідачем у судовому засіданні 12.10.2015 копіями рахунку-фактури № 70 від 28.02.2015 та рахунку-фактури № 71 від 28.02.2015 із відтиском штампу відповідача про їх отримання та зазначенням дати отримання - 16.03.2015.
Судом встановлено, що 08.04.2015 позивач направив відповідачу рахунок-фактуру № 139 від 31.03.2015 про надання послуг у березні 2015 року на суму 34478812 грн. 30 коп. та рахунок-фактуру № 140 від 31.03.2015 про надання послуг у березні 2015 році на суму 5716860 грн. 35 коп., а також акти здачі-приймання аеронавігаційних послуг № 139 від 31.03.2015 про надання послуг у березні 2015 року на суму 34478812 грн. 30 коп. та № 140 від 31.03.2015 про надання послуг у березні 2015 році на суму 5716860 грн. 35 коп., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0830007763037 (долучено до позовної заяви).
Як встановлено судом, вказані документи були отримані відповідачем 09.04.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830007763037, копія якого долучена позивачем до позовної заяви, та долученими відповідачем у судовому засіданні 12.10.2015 копіями рахунку-фактури № 139 від 31.03.2015 та рахунку-фактури № 140 від 31.03.2015 із відтиском штампу відповідача про їх отримання та зазначенням дати отримання - 09.04.2015.
Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів, починаючи від дня отримання, підписати акт і надіслати його виконавцю або подати письмове оскарження (претензію) щодо отриманих послуг. У разі якщо протягом зазначеного строку виконавець не отримає підписаний замовником акт або письмове оскарження (претензію) щодо наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником у повному обсязі та є підставою для взаємних розрахунків між замовником і виконавцем (п. 3.7 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015).
Враховуючи те, що вищевказані акти здачі-прийняття послуг з аеронавігаційного обслуговування за січень-березень 2015 року підписані та скріплені печаткою уповноваженим представником відповідача, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні будь-які зауваження щодо обсягу наданих позивачем послуг за вказаними актами та вони є прийнятими відповідачем у повному обсязі, а також є підставою для взаємних розрахунків між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.8 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 строк, у межах якого має бути сплачений рахунок-фактура, становить 10 робочих днів, починаючи від дня отримання його замовником. У разі отримання рахунку-фактури на оплату у неробочий день перебіг зазначеного строку починається з першого робочого дня.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги дату отримання відповідачем вище перелічених рахунків-фактур, суд дійшов висновку, що свій обов'язок з оплати за надані позивачем послуги з аеронавігаційного обслуговування за січень 2015 року у загальному розмірі 27942143 грн 55 коп. (рахунок-фактура № 8 від 31.01.2015 та рахунок-фактура № 9 від 31.01.2015) відповідач повинен був виконати в строк до 25.02.2015 (включно); за лютий 2015 року у загальному розмірі 43431670 грн 40 коп. (рахунок-фактура № 70 від 28.02.2015 та рахунок-фактура № 71 від 28.02.2015) в строк до 30.03.2015 (включно); за березень 2015 року у загальному розмірі 40195672 грн 65 коп. (рахунок-фактура № 139 від 31.03.2015 та рахунок-фактура № 140 від 31.03.2015) в строк до 24.04.2015 (включно).
Згідно з п. 3.10 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 оплата послуг замовник здійснює в національній валюті України за курсом, який встановлено Національним банком України на дату складення акту.
Відповідно до п. 3.11 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 платіжний документ замовника має містити посилання на номер і дату рахунку-фактури, а також на номер і дату цього Договору. У випадку порушення зазначених вимог або зазначення неправильного посилання виконавець має право самостійно визначати приналежність отриманих коштів та, відповідно, обліковувати їх.
Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання свого обов'язку з оплати за надані позивачем послуги з аеронавігаційного обслуговування за період з січня по березень 2015 року.
Так, 24.03.2015 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 2000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1860 від 24.03.2015, 27.03.2015 - грошові кошти у розмірі 4000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1935 від 27.03.2015, 03.04.2015 - грошові кошти у розмірі 3000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 542 від 03.04.2015, 07.04.2015 - грошові кошти у розмірі 2000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 579 від 07.04.2015, 08.04.2015 - грошові кошти у розмірі 3000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2177 від 08.04.2015, 10.04.2015 - грошові кошти у розмірі 5000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2254 від 10.04.2015, та 16.04.2015 - грошові кошти у розмірі 5176261 грн. 02 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2346 від 16.04.2015, що разом становить 24176261 грн. 02 коп. (копії вказаних платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).
При цьому, враховуючи чітке призначення платежу, зазначене у вказаних платіжних дорученнях, а саме - посилання на рахунок-фактуру № 8 від 31.01.2015, суд дійшов висновку, що обсяг наданих позивачем послуг у січні 2015 року на суму 24176261 грн. 02 коп. (відповідно до рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 та акту здачі-приймання аеронавігаційних послуг № 8 від 31.01.2015) відповідач остаточно оплатив 16.04.2015.
Судом встановлено, що 24.03.2015 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 3765882 грн. 53 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1859 від 24.03.2015, яке знаходиться в матеріалах справи.
При цьому, враховуючи чітке призначення платежу, зазначене у вказаному платіжному дорученні, а саме - посилання на рахунок-фактуру № 9 від 31.01.2015, суд дійшов висновку, що обсяг наданих позивачем послуг у січні 2015 року на суму 3765882 грн. 53 коп. (відповідно до рахунку-фактури № 9 від 31.01.2015 та акту здачі-приймання аеронавігаційних послуг № 9 від 31.01.2015) відповідач оплатив у повному обсязі 24.03.2015.
Як встановлено судом, 16.04.2015 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 4823738 грн. 98 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2347 від 16.04.2015, 21.04.2015 - грошові кошти у розмірі 10000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2462 від 21.04.2015, 22.04.2015 - грошові кошти у розмірі 10000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2471 від 22.04.2015, та 29.04.2015 - грошові кошти у розмірі 12239390 грн. 48 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2646 від 29.04.2015, що разом становить 37063129 грн. 46 коп. (копії вказаних платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).
При цьому, враховуючи чітке призначення платежу, зазначене у вказаних платіжних дорученнях, а саме - посилання на рахунок-фактуру № 70 від 28.02.2015, суд дійшов висновку, що обсяг наданих позивачем послуг у лютому 2015 року на суму 37063129 грн. 46 коп. (відповідно до рахунку-фактури № 70 від 28.02.2015 та акту здачі-приймання аеронавігаційних послуг № 70 від 28.02.2015) відповідач остаточно оплатив 29.04.2015.
Крім того, 28.04.2014 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 6368540 грн. 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2610 від 28.04.2015, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
При цьому, враховуючи чітке призначення платежу, зазначене у вказаному платіжному дорученні, а саме - посилання на рахунок-фактуру № 71 від 28.02.2015, суд дійшов висновку, що обсяг наданих позивачем послуг у лютому 2015 року на суму 6368540 грн. 94 коп. (відповідно до рахунку-фактури № 71 від 28.02.2015 та акту здачі-приймання аеронавігаційних послуг № 71 від 28.02.2015) відповідач оплатив у повному обсязі 28.04.2015.
Судом встановлено, що 30.04.2015 відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 10000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 766 від 30.04.2015, та 08.05.2015 - грошові кошти у розмірі 24478812 грн. 30 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 813 від 08.05.2015, що разом становить 34478812 грн. 30 коп. (копії вказаних платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).
При цьому, враховуючи чітке призначення платежу, зазначене у вказаних платіжних дорученнях, а саме - посилання на рахунок-фактуру № 139 від 31.03.2015, суд дійшов висновку, що обсяг наданих позивачем послуг у березні 2015 року на суму 34478812 грн 30 коп. (відповідно до рахунку-фактури № 139 від 31.03.2015 та акту здачі-приймання аеронавігаційних послуг № 139 від 31.03.2015) відповідач остаточно оплатив 08.05.2015.
Судом встановлено, що 29.04.2015 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 5716860 грн. 35 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2647 від 29.04.2015, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
При цьому, враховуючи чітке призначення платежу, зазначене у вказаному платіжному дорученні, а саме - посилання на рахунок-фактуру № 140 від 31.03.2015, суд дійшов висновку, що обсяг наданих позивачем послуг у березні 2015 року на суму 5716860 грн. 35 коп. (відповідно до рахунку-фактури № 140 від 31.03.2015 та акту здачі-приймання аеронавігаційних послуг № 140 від 31.03.2015) відповідач оплатив у повному обсязі 29.04.2015.
Згідно з п. 3.9 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 грошові кошти переказуються замовником на банківський рахунок виконавця, вказаний у рахунку. Оплата вважається такою, що відбулася, лише у день зарахування коштів на рахунок виконавця.
Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів (зокрема, банківських виписок), що сплачені відповідачем грошові кошти за вищевказаними платіжними дорученнями були зараховані на рахунок позивача в інші дати, аніж дати проведення банком вказаних платіжних доручень (які зазначені на платіжних дорученнях), та беручи до уваги, що переказ грошових коштів відбувався в межах одного банку (внутрішньобанківський переказ), суд дійшов висновку, що датою зарахування сплачених відповідачем грошових коштів є дата виставлення та проведення банком відповідних платіжних доручень.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем свого обов'язку з оплати за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування за період з січня по березень 2015 року, стягнути пеню у загальному розмірі 2913005 грн. 47 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 07.10.2015) за загальний період нарахування з 26.02.2015 по 29.04.2015.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.1 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 за будь-який несплачений у визначений строк рахунок-фактуру замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний календарний день прострочення.
Судом встановлено, що за прострочення відповідачем оплати рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 в частині розміру наданих послуг з аеронавігаційного обслуговування за січень 2015 року у сумі 24176261 грн. 02 коп. позивачем було нараховано пеню у розмірі 1514043 грн. 13 коп.; за прострочення оплати рахунку-фактури № 9 від 31.01.2015 за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування за січень 2015 року на суму 3765882 грн. 53 коп. - пеню у розмірі 154143 грн. 25 коп., за прострочення оплати рахунку-фактури № 70 від 28.02.2015 в частині розміру наданих послуг з аеронавігаційного обслуговування за лютий 2015 року у сумі 37063129 грн. 46 коп. - пеню у розмірі 1660889 грн. 86 коп., за прострочення оплати рахунку-фактури № 71 від 28.02.2015 за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування у лютому 2015 року на суму 6368540 грн. 94 коп. - пеню у розмірі 335002 грн. 70 коп., за прострочення оплати рахунку-фактури № 139 від 31.03.2015 за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування у березні 2015 року на суму 34478812 грн. 30 коп. - пеню у розмірі 718655 грн. 65 коп. та за прострочення оплати рахунку-фактури № 140 від 31.03.2015 за надані послуги з аеронавігаційного обслуговування у березні 2015 року на суму 5716860 грн. 35 коп. - пеню у розмірі 56385 грн. 47 коп., що разом становить 4439120 грн. 06 коп.
Вказані розрахунки пені відображені у долучених позивачем до матеріалів справи розрахунках заборгованості (07.10.2015).
Однак, перевіривши обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку, що він не відповідає передбаченим чинним законодавством порядку та способу нарахування, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду нарахування пені щодо прострочення оплати за рахунками-фактурами № 70 від 28.02.2015, № 71 від 28.02.2015, № 139 від 31.03.2015 та № 140 від 31.03.2015, а також не взято до уваги, що фактична дата оплати заборгованості не враховується до періоду, за який здійснюється нарахування пені.
За таких обставин, враховуючи встановлені судом строки, в межах яких відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги з аеронавігаційного обслуговування, дати фактичної їх оплати (в тому числі, часткової), суд здійснив власний розрахунок пені щодо кожного із наведених вище рахунків-фактур окремо.
Рахунок-фактура № 8 від 31.01.2015 на суму 24176261 грн. 02 коп.Дата оплати (за договором)Дата часткової оплати/сума, грн.Період прострочення (нарахування пені)Розмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення грн.
24176261 грн. 02 коп.25.02.2015 (включно)24.03.2015 - 2000000 грн. 00 коп.26.02.2015 - 03.03.201519,5%154993,02
24176261 грн. 02 коп.25.02.201524.03.2015 - 2000000 грн. 00 коп.04.03.2015 - 23.03.201530%794835,98
22176261 грн. 02 коп.25.02.201527.03.2015 - 4000000 грн. 00 коп.24.03.2015 - 26.03.201530%109362,38
18176261 грн. 02 коп.25.02.201503.04.2015 - 3000000 грн. 00 коп.27.03.2015 - 02.04.201530%209151,50
15176261 грн. 02 коп.25.02.201507.04.2015 - 2000000 грн. 00 коп.03.04.2015 - 06.04.201530%99789,11
13176261 грн. 02 коп.25.02.201508.04.2015 - 3000000 грн. 00 коп.07.04.201530%21659,61
10176261 грн. 02 коп.25.02.201510.04.2015 - 5000000 грн. 00 коп.08.04.2015 - 09.04.201530%33456,20
5176261 грн. 02 коп.25.02.201516.04.2015 - 5176261 грн. 02 коп.10.04.2015 - 15.04.201530%51053,53
Всього:1474301 грн. 33 коп.
Рахунок-фактура № 9 від 31.01.2015 на суму 3765882 грн. 53 коп.Дата оплати (за договором)Дата часткової оплати/сума, грн.Період прострочення (нарахування пені)Розмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення грн.
3765882 грн. 53 коп.25.02.2015 (включно)24.03.2015 - 3765882 грн. 53 коп.26.02.2015 - 03.03.201519,5%24142,92
3765882 грн. 53 коп.25.02.201524.03.2015 - 3765882 грн. 53 коп.04.03.2015 - 23.03.201530%123809,84
Всього:147952 грн. 76 коп.
Рахунок-фактура № 70 від 28.02.2015 на суму 37063129 грн. 46 коп.Дата оплати (за договором)Дата часткової оплати/сума, грн.Період прострочення (нарахування пені)Розмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення грн.
37063129 грн. 46 коп.30.03.2015 (включно)16.04.2015 - 4823738 грн. 98 коп.31.03.2015 - 15.04.201530%974811,08
32239390 грн. 48 коп.30.03.201521.04.2015 - 10000000 грн. 00 коп.16.04.2015 - 20.04.201530%264981,29
22239390 грн. 48 коп.30.03.201522.04.2015 - 10000000 грн. 00 коп.21.04.201530%36557,90
12239390 грн. 48 коп.30.03.201529.04.2015 - 12239390 грн. 48 коп.22.04.2015 - 28.04.201530%140836,82
Всього:1417187 грн. 09 коп.
Рахунок-фактура № 71 від 28.02.2015 на суму 6368540 грн. 94 коп.Дата оплати (за договором)Дата оплати/сума, грн.Період прострочення (нарахування пені)Розмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення грн.
6368540 грн. 94 коп.30.03.2015 (включно)28.04.2015 - 6368540 грн. 94 коп.31.03.2015 - 27.04.201530%293127,36
Всього:293127 грн. 36 коп.
Рахунок-фактура № 139 від 31.03.2015 на суму 34478812 грн. 30 коп.Дата оплати (за договором)Дата часткової оплати/сума, грн.Період прострочення (нарахування пені)Розмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення грн.
34478812 грн. 30 коп.24.04.2015 (включно)30.04.2015 - 10000000 грн. 00 коп.25.04.2015 - 29.04.201530%283387,50
24478812 грн. 30 коп.24.04.201508.05.2015 - 24478812 грн. 30 коп.30.04.2015 - 07.05.201530%321913,15
Всього:605300 грн. 65 коп.
Рахунок-фактура № 140 від 31.03.2015 на суму 5716860 грн. 35 коп.Дата оплати (за договором)Дата оплати/сума, грн.Період прострочення (нарахування пені)Розмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення грн.
5716860 грн. 35 коп.24.04.2015 (включно)29.04.2015 - 5716860 грн. 35 коп.25.04.2015 - 28.04.201530%37590,31
Всього:37590 грн. 31 коп.
Таким чином, загальний обґрунтований розмір пені, який позивач має право нарахувати відповідачу за прострочення оплати вказаних рахунків-фактур, та який підлягає стягненню становить 3975459 грн. 50 коп.
07.10.2015 до відділу діловодства суду позивачем було подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач, враховуючи часткову сплату відповідачем штрафних санкцій у розмірі 5000000 грн. 00 коп., зокрема просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2913005 грн. 47 коп.
Як встановлено судом, 16.07.2015 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 2000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1285 від 16.07.2015 (призначення платежу - оплата штрафних санкцій згідно з Договором № 6/2-15), 22.07.2015 - грошові кошти у розмір 2000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1322 від 22.07.2015 (призначення платежу - оплата штрафних санкцій згідно з Договором № 6/2-15) та 30.07.2015 - грошові кошти у розмірі 1000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1367 від 30.07.2015 (призначення платежу - оплата штрафних санкцій згідно з Договором № 6/2-15).
Відповідно до п. 3.11 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 платіжний документ замовника має містити посилання на номер і дату рахунку-фактури, а також на номер і дату цього Договору. У випадку порушення зазначених вимог або зазначення неправильного посилання виконавець має право самостійно визначати приналежність отриманих коштів та, відповідно, обліковувати їх.
Згідно з абз 2 п. 3.13 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 за наявності будь-яких розбіжностей між сторонами при погашення заборгованості (плата за АНО, неустойка, проценти річні, інфляційні) незалежно від форми оплати, облік отриманих коштів та їх розподіл на ті, що сплачені за минулі місяці, та ті, що є поточними, визначається виключно виконавцем.
У письмових поясненнях, поданих до суду 12.10.2015, позивач зазначив, що сплачені відповідачем грошові кошти у загальному розмірі 5000000 грн. 00 коп. на погашення штрафних санкцій були зараховані та розподілені ним на власний розсуд на підставі положень п. 3.13 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015.
Зокрема, позивач зазначив, що в рахунок погашення пені була зарахована сума у розмірі 1436546 грн. 62 коп.
Суд вважає обґрунтованим здійснене позивачем зарахування сплачених відповідачем коштів, оскільки у платіжних дорученнях на оплату штрафних санкцій за Договором № 6/2-15 від 01.01.2015 відсутнє посилання на конкретні періоди нарахування штрафних санкцій та такий порядок погоджений сторонами у Договорі № 6/2-15 від 01.01.2015, та не суперечить положенням законодавства України.
Таким чином, враховуючи встановлений судом обґрунтований розмір пені, який позивач має право нараховувати відповідачу за прострочення оплати послуг за загальний період з 26.02.2015 по 28.04.2015, що становить 3975459 грн. 50 коп., та беручи до уваги часткову сплату відповідачем пені, що становить 1436546 грн. 62 коп. (відповідно до проведених позивачем зарахувань), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» пені у розмірі 2913005 грн. 47 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) підлягають частковому задоволенню у розмірі 2538912 грн. 88 коп. (3975459 грн. 50 коп. - 1436546 грн. 62 коп.).
При цьому, з долученого позивачем до заяви про зменшення позовних вимог (07.10.2015) розрахунку заборгованості вбачається, що сплачені відповідачем грошові кошти у розмірі 5000000 грн. 00 коп. зараховані позивачем в рахунок сплати штрафних санкцій (в тому числі пеня, 10% річних та інфляційні втрати) за січень 2015 року, суд вважає за необхідне зазначити, що зараховану позивачем в оплату пені грошову суму у розмірі 1436546 грн. 62 коп. слід зарахувати в погашення пені, нарахованої позивачем за прострочення оплати рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 (сума пені за розрахунком суду становить 1474301 грн. 33 коп.).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сума пені у розмірі 2538912 грн. 88 коп., яка підлягає стягненню з відповідача, складається із 37754 грн. 71 коп. пені, нарахованої за прострочення відповідачем оплати рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 (1474301 грн. 33 коп. - 1436546 грн. 62 коп.); 147952 грн. 76 коп. пені, нарахованої за прострочення оплати рахунку-фактури № 9 від 31.01.2015; 1417187 грн. 09 коп. пені, нарахованої за прострочення оплати рахунку-фактури № 70 від 28.02.2015; 293127 грн. 36 коп. пені, нарахованої за прострочення оплати рахунку-фактури № 71 від 28.02.2015; 605300 грн. 65 коп. пені, нарахованої за прострочення оплати рахунку-фактури № 139 від 31.03.2015; 37590 грн. 31 коп. пені, нарахованої за прострочення оплати рахунку-фактури № 140 від 31.03.2015.
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 04.09.2015, представник відповідача зазначив, що розмір наданих позивачем послуг за спірний період є значним, а строк його оплати становить лише 10 банківських днів. При цьому, спірні рахунки-фактури були виставлені позивачем у так званий «низький період», коли суттєво зменшуються обсяги перевезень і компанія, відповідно, отримує низький дохід, якого вистачає лише для покриття операційних витрат. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що облікова ставка НБУ з моменту кладення між сторонами Договору збільшилась з 14% до 30%.
У зв'язку з вищевикладеним відповідач просив суд зменшити розмір пені до однієї облікової ставки НБУ та зобов'язати позивача здійснити перерахунок пені з урахуванням зменшення її розміру.
При цьому, відповідач зазначив, що позивач не обґрунтував розміру завданих йому збитків у зв'язку з простроченням виконання відповідачем свого обов'язку з оплати за надані позивачем послуги.
Крім того, у додаткових поясненнях, поданих до суду 17.09.2015, представник відповідача знову наголосив на існуванні підстав для зменшення пені, зазначивши, зокрема, що прострочення відповідача з оплати наданих позивачем послуг було не значним та було викликано збільшенням курсу валюти та здороженням послуг з аеронавігаційного обслуговування у 2-3 рази.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зважаючи на обґрунтованість пояснень відповідача щодо причин прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором № 6/2-15 від 01.01.2015, та беручи до уваги, що відповідач у повному обсязі сплатив заборгованість за спірними актами рахунками-фактурами, та період прострочення оплати був незначним, а позивач не довів завдання йому збитків у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідачем, суд вважає клопотання відповідача про зменшення розміру пені обґрунтованим, у зв'язку з чим суд вирішив зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», на 50%.
Таким чином, загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 1269456 грн. 44 коп.
Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 10% річних у розмірі 486584 грн. 24 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) за загальний період нарахування з 26.02.2015 по 29.04.2015.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з п. 4.3 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, повинна сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційні проценти) за весь час прострочення, а також десять процентів річних від простроченої суми.
З огляду на те, що сторони у Договорі встановили інший розмір процентів річних від простроченої суми, аніж 3% річних, а саме - 10% річних, суд вважає обґрунтованим нарахування за прострочення оплати відповідачем послуг з аеронавігаційного обслуговування за період з січня по березень 2015 року процентів річних у розмірі 10%.
Судом встановлено, що за прострочення відповідачем оплати рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 позивачем було нараховано 10% річних у розмірі 266250 грн. 14 коп.; за прострочення оплати рахунку-фактури № 9 від 31.01.2015 - 10% річних у розмірі 27857 грн. 22 коп; за прострочення оплати рахунку-фактури № 70 від 28.02.2015 - 10% річних у розмірі 276814 грн. 97 коп., за прострочення оплати рахунку-фактури № 71 від 28.02.2015 - 10% річних у розмірі 55833 грн. 78 коп.; за прострочення оплати рахунку-фактури № 139 від 31.03.2015 - 10% річних у розмірі 119775 грн. 94 коп. та за прострочення оплати рахунку-фактури № 140 від 31.03.2015 - 10% річних у розмірі 9397 грн. 58 коп., що разом становить 755929 грн. 63 коп.
Вказані розрахунки 10% річних відображені у долучених позивачем до матеріалів справи розрахунках заборгованості (від 07.10.2015).
Однак, перевіривши обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку 10% річних, суд дійшов висновку, що він не відповідає передбаченим чинним законодавством порядку та способу нарахування, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду нарахування 10% річних щодо прострочення оплати за рахунками-фактурами № 70 від 28.02.2015, № 71 від 28.02.2015, № 139 від 31.03.2015 та № 140 від 31.03.2015, а також не взято до уваги, що фактична дата оплати заборгованості не враховується до періоду, за який здійснюється нарахування 10% річних.
За таких обставин, враховуючи встановлені судом строки, в межах яких відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги з аеронавігаційного обслуговування, дати фактичної їх оплати (в тому числі, часткової), суд здійснив власний розрахунок 10% річних щодо кожного із наведених вище рахунків-фактур окремо.
Рахунок-фактура № 8 від 31.01.2015 на суму 24176261 грн. 02 коп. Дата оплати (за договором) Дата часткової оплати/сума, грн. Період нарахування 10% Сума 10% річних, грн.
24176261 грн. 02 коп.25.02.2015 (включно)24.03.2015 - 2000000 грн. 00 коп.26.02.2015 - 23.03.2015172214,46
22176261 грн. 02 коп.25.02.201527.03.2015 - 4000000 грн. 00 коп.24.03.2015 - 26.03.201518227,06
18176261 грн. 02 коп.25.02.201503.04.2015 - 3000000 грн. 00 коп.27.03.2015 - 02.04.201534858,58
15176261 грн. 02 коп.25.02.201507.04.2015 - 2000000 грн. 00 коп.03.04.2015 - 06.04.201516631,52
13176261 грн. 02 коп.25.02.201508.04.2015 - 3000000 грн. 00 коп.07.04.20153609,93
10176261 грн. 02 коп.25.02.201510.04.2015 - 5000000 грн. 00 коп.08.04.2015 - 09.04.20155576,03
5176261 грн. 02 коп.25.02.201516.04.2015 - 5176261 грн. 02 коп.10.04.2015 - 15.04.20158508,92
Всього:259626 грн. 50 коп.
Рахунок-фактура № 9 від 31.01.2015 на суму 3765882 грн. 53 коп.Дата оплати (за договором) Дата оплати/сума, грн. Період нарахування 10% річних Сума 10% річних
3765882 грн. 53 коп.25.02.2015 (включно)24.03.2015 - 3765882 грн. 53 коп.26.02.2015 - 23.03.201526825,46
Всього:26825 грн. 46 коп.
Рахунок-фактура № 70 від 28.02.2015 на суму 37063129 грн. 46 коп.Дата оплати (за договором) Дата часткової оплати/сума, грн. Період нарахування 10% річних Сума 10% річних
37063129 грн. 46 коп.30.03.2015 (включно)16.04.2015 - 4823738 грн. 98 коп.31.03.2015 - 15.04.2015162468,51
32239390 грн. 48 коп.30.03.201521.04.2015 - 10000000 грн. 00 коп.16.04.2015 - 20.04.201544163,55
22239390 грн. 48 коп.30.03.201522.04.2015 - 10000000 грн. 00 коп.21.04.20156092,98
12239390 грн. 48 коп.30.03.201529.04.2015 - 12239390 грн. 48 коп.22.04.2015 - 28.04.201523472,80
Всього:236197 грн. 84 коп.
Рахунок-фактура № 71 від 28.02.2015 на суму 6368540 грн. 94 коп.Дата оплати (за договором)Дата оплати/сума, грн.Період нарахування 10% річнихСума 10% річних
6368540 грн. 94 коп.30.03.2015 (включно)28.04.2015 - 6368540 грн. 94 коп.31.03.2015 - 27.04.201548854,56
Всього:48854 грн. 56 коп.
Рахунок-фактура № 139 від 31.03.2015 на суму 34478812 грн. 30 коп.Дата оплати (за договором) Дата часткової оплати/сума, грн. Період нарахування 10% річних Сума 10% річних
34478812 грн. 30 коп.24.04.2015 (включно)30.04.2015 - 10000000 грн. 00 коп.25.04.2015 - 29.04.201547231,25
24478812 грн. 30 коп.24.04.201508.05.2015 - 24478812 грн. 30 коп.30.04.2015 - 07.05.201553652,19
Всього:100883 грн. 44 коп.
Рахунок-фактура № 140 від 31.03.2015 на суму 5716860 грн. 35 коп.Дата оплати (за договором) Дата оплати/сума, грн. Період нарахування 10% річних Сума 10% річних
5716860 грн. 35 коп.24.04.2015 (включно)29.04.2015 - 5716860 грн. 35 коп.25.04.2015 - 28.04.20156265,05
Всього:6265 грн. 05 коп.
Таким чином, загальний обґрунтований розмір 10% річних, який позивач має право нарахувати відповідачу за прострочення оплати вказаних рахунків-фактур, становить 678652 грн. 85 коп.
07.10.2015 до відділу діловодства суду позивачем було подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач, враховуючи часткову сплату відповідачем штрафних санкцій у розмірі 5000000 грн. 00 коп., зокрема просив суд стягнути з відповідача 10% річних у розмірі 486584 грн. 24 коп.
Як встановлено судом, 16.07.2015 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 2000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1285 від 16.07.2015 (призначення платежу - оплата штрафних санкцій згідно з Договором № 6/2-15), 22.07.2015 - грошові кошти у розмір 2000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1322 від 22.07.2015 (призначення платежу - оплата штрафних санкцій згідно з Договором № 6/2-15) та 30.07.2015 - грошові кошти у розмірі 1000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1367 від 30.07.2015 (призначення платежу - оплата штрафних санкцій згідно з Договором № 6/2-15).
Відповідно до п. 3.11 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 платіжний документ замовника має містити посилання на номер і дату рахунку-фактури, а також на номер і дату цього Договору. У випадку порушення зазначених вимог або зазначення неправильного посилання виконавець має право самостійно визначати приналежність отриманих коштів та, відповідно, обліковувати їх.
Згідно з абз 2 п. 3.13 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 за наявності будь-яких розбіжностей між сторонами при погашення заборгованості (плата за АНО, неустойка, проценти річні, інфляційні) незалежно від форми оплати, облік отриманих коштів та їх розподіл на ті, що сплачені за минулі місяці, та ті, що є поточними, визначається виключно виконавцем.
У письмових поясненнях, поданих до суду 12.10.2015, позивач зазначив, що сплачені відповідачем грошові кошти у загальному розмірі 5000000 грн. 00 коп. на погашення штрафних санкцій були зараховані та розподілені ним на власний розсуд на підставі положень п. 3.13 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015.
Зокрема, позивач зазначив, що в рахунок погашення 10% річних була зарахована сума у розмірі 246379 грн. 24 коп.
Суд вважає обґрунтованим здійснене позивачем зарахування сплачених відповідачем коштів, оскільки у платіжних дорученнях на оплату штрафних санкцій за Договором № 6/2-15 від 01.01.2015 відсутнє посилання на конкретні періоди нарахування штрафних санкцій та такий порядок погоджений сторонами у Договорі № 6/2-15 від 01.01.2015, та не суперечить положенням законодавства України.
Таким чином, враховуючи встановлений судом обґрунтований розмір 10% річних, який позивач має право нараховувати відповідачу за прострочення оплати послуг за загальний період з 26.02.2015 по 28.04.2015, що становить 678652 грн. 85 коп., та беручи до уваги часткову сплату відповідачем 10% річних, що становить 246379 грн. 24 коп. (відповідно до проведених позивачем зарахувань), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» 10% річних у розмірі 486584 грн. 24 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) підлягають частковому задоволенню у розмірі 432273 грн. 61 коп. (678652 грн. 85 коп. - 246379 грн. 24 коп.).
При цьому, з долученого позивачем до заяви про зменшення позовних вимог (07.10.2015) розрахунку заборгованості вбачається, що сплачені відповідачем грошові кошти у розмірі 5000000 грн. 00 коп. зараховані позивачем в рахунок сплати штрафних санкцій (в тому числі, пеню, 10% річних та інфляційні втрати) за січень 2015 року, суд вважає за необхідне зазначити, що зараховану позивачем в оплату 10% річних грошову суму у розмірі 246379 грн. 24 коп. слід зарахувати в погашення 10% річних, нарахованих позивачем за прострочення оплати рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 (сума 10% річних за прострочення оплати рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 за розрахунком суду становить 259626 грн. 50 коп.).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сума 10% річних у розмірі 432273 грн. 61 коп., яка підлягає стягненню з відповідача, складається із 13247 грн. 26 коп. (259626 грн. 50 коп. - 246379 грн. 24 коп.) 10% річних, нарахованих за прострочення відповідачем оплати рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015; 26825 грн. 46 коп. 10% річних, нарахованих за прострочення оплати рахунку-фактури № 9 від 31.01.2015; 236197 грн. 84 коп. 10% річних, нарахованих за прострочення оплати рахунку-фактури № 70 від 28.02.2015; 48854 грн. 56 коп. 10% річних, нарахованих за прострочення оплати рахунку-фактури № 71 від 28.02.2015; 100883 грн. 44 коп. 10% річних, нарахованих за прострочення оплати рахунку-фактури № 139 від 31.03.2015; 6265 грн. 05 коп. 10% річних, нарахованих за прострочення оплати рахунку-фактури № 140 від 31.03.2015.
При цьому, у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 04.09.2015, відповідач зауважив, що не погоджувався з редакцією п. 4.3 Договору про нарахування 10% річних та інфляційних втрат, однак змушений був підписати Договір у редакції позивача, оскільки останній займає монопольне становище на ринку надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів та послуг з організації повітряного руху.
Однак, у суду відсутні підстави для прийняття до уваги таких тверджень відповідача, оскільки розмір відсотків річних погоджений сторонами у Договорі № 6/2-15 від 01.01.2015, який є обов'язковим для обох сторін, а доказів визнання вказаного пункту 4.3 договору недійсним відповідачем суду не надано.
Крім того, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 6505787 грн. 75 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 07.10.2015) за загальний період з березня по квітень 2015 року.
Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно потрібно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Судом встановлено, що за прострочення відповідачем оплати рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 позивачем було нараховано інфляційні втрати у розмірі 3335712 грн. 73 коп.; за прострочення оплати рахунку-фактури № 9 від 31.01.2015 - інфляційні втрати у розмірі 406715 грн. 31 коп.; за прострочення оплати рахунку-фактури № 70 від 28.02.2015 - інфляційні втрати у розмірі 5188838 грн. 12 коп.; за прострочення оплати рахунку-фактури № 71 від 28.02.2015 - інфляційні втрати у розмірі 891595 грн. 73 коп., що разом становить 9822861 грн. 89 коп.
Вказані розрахунки інфляційних втрат відображені у долучених позивачем до матеріалів справи розрахунках заборгованості, перевіривши які суд дійшов висновку, що вони відповідають передбаченим чинним законодавством порядку та способу нарахування та є обґрунтованими.
07.10.2015 до відділу діловодства суду позивачем було подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач, враховуючи часткову сплату відповідачем штрафних санкцій у розмірі 5000000 грн. 00 коп., зокрема просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 6505787 грн. 75 коп.
Як встановлено судом, 16.07.2015 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 2000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1285 від 16.07.2015 (призначення платежу - оплата штрафних санкцій згідно з Договором № 6/2-15), 22.07.2015 - грошові кошти у розмір 2000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1322 від 22.07.2015 (призначення платежу - оплата штрафних санкцій згідно з Договором № 6/2-15) та 30.07.2015 - грошові кошти у розмірі 1000000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1367 від 30.07.2015 (призначення платежу - оплата штрафних санкцій згідно з Договором № 6/2-15).
Відповідно до п. 3.11 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 платіжний документ замовника має містити посилання на номер і дату рахунку-фактури, а також на номер і дату цього Договору. У випадку порушення зазначених вимог або зазначення неправильного посилання виконавець має право самостійно визначати приналежність отриманих коштів та, відповідно, обліковувати їх.
Згідно з абз 2 п. 3.13 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 за наявності будь-яких розбіжностей між сторонами при погашення заборгованості (плата за АНО, неустойка, проценти річні, інфляційні) незалежно від форми оплати, облік отриманих коштів та їх розподіл на ті, що сплачені за минулі місяці, та ті, що є поточними, визначається виключно виконавцем.
У письмових поясненнях, поданих до суду 12.10.2015, позивач зазначив, що сплачені відповідачем грошові кошти у загальному розмірі 5000000 грн. 00 коп. на погашення штрафних санкцій були зараховані та розподілені ним на власний розсуд на підставі положень п. 3.13 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015.
Зокрема, позивач зазначив, що в рахунок погашення інфляційних втрат була зарахована сума у розмірі 3317074 грн. 14 коп.
Суд вважає обґрунтованим здійснене позивачем зарахування сплачених відповідачем коштів, оскільки у платіжних дорученнях на оплату штрафних санкцій за Договором № 6/2-15 від 01.01.2015 відсутнє посилання на конкретні періоди нарахування штрафних санкцій та такий порядок погоджений сторонами у Договорі № 6/2-15 від 01.01.2015, та не суперечить положенням законодавства України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачем обґрунтовано нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 9822861 грн. 89 коп. за березень-квітень 2015 року, та беручи до уваги часткову сплату відповідачем розміру інфляційних втрат, що становить 3317074 грн. 14 коп. (відповідно до проведених позивачем зарахувань), суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» інфляційних втрат у розмірі 6505787 грн. 75 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, з долученого позивачем до заяви про зменшення позовних вимог (07.10.2015) розрахунку заборгованості вбачається, що сплачені відповідачем грошові кошти у розмірі 5000000 грн. 00 коп. зараховані позивачем в рахунок сплати штрафних санкцій (пені, 10% річних та інфляційних втрат) за січень 2015 року, суд вважає за необхідне зазначити, що зараховану позивачем в оплату інфляційних втрат грошову суму у розмірі 3317074 грн. 14 коп. слід зарахувати в погашення інфляційних втрат, нарахованих позивачем за прострочення оплати рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 (сума інфляційних втрат становить 3335712 грн. 73 коп.).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сума інфляційних втрат у розмірі 6505787 грн. 75 коп., яка підлягає стягненню з відповідача, складається із 18638 грн. 59 коп. (3335712 грн. 73 коп. - 3317074 грн. 14 коп.) інфляційних втрат, нарахованих за прострочення відповідачем оплати рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015; 406715 грн. 31 коп. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення оплати рахунку-фактури № 9 від 31.01.2015; 5188838 грн. 12 коп. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення оплати рахунку-фактури № 70 від 28.02.2015 та 891595 грн. 73 коп. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення оплати рахунку-фактури № 71 від 28.02.2015.
При цьому, суд зазначає, що штрафні санкції, які були сплачені відповідачем за платіжними дорученнями № 1285 від 16.07.2015, № 1322 від 22.07.2015 та № 1367 від 30.07.2015, сплачувались у розумінні відповідача як пеня, 10% річних та інфляційні втрати.
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 04.09.2015, відповідач зазначив про безпідставність нарахування позивачем інфляційних втрат, оскільки зобов'язання сторін за Договором виражене в іноземній валюті.
У додаткових письмових поясненнях, поданих до суду 17.09.2015, відповідач ще раз наголосив на тому, що у позивача відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат, оскільки валютою Договору є іноземна валюта - Євро, та зазначив, що у позивача не відбулось знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Натомість, як стверджує відповідач, саме він поніс збитки, оскільки на дату фактичної оплати відповідачем спірних рахунків-фактур курс Євро по відношенню до гривні був значно вищим, ніж на дату здійснення нарахування.
Втім, суд вважає необґрунтованими такі твердження відповідача з огляду на те, що пунктом 3.10 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 сторони погодили, що оплату послуг замовник здійснює в національній валюті України за курсом, який встановлено НБУ на дату складання акту.
Тобто, зазначені в актах здачі-прийняття послуг та рахунках-фактурах за спірний період суми для оплат (у гривні), були визначені саме на дату складання відповідних актів (31.01.2015, 28.02.2015 та 31.03.2015) та ці суми (у гривні) в подальшому не збільшувались, а враховуючи прострочення відповідачем оплати заборгованості, яка виражена саме у гривні на дату настання строку оплати за надані позивачем послуги з аеронавігаційного обслуговування, є всі підстави для нарахування інфляційних втрат, що виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
При цьому, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, викладені у додаткових письмових поясненнях, поданих до суду 17.09.2015, про відсутність обов'язку у відповідача сплатити пеню, 10% річних та інфляційні втрати, оскільки, на думку відповідача, такий обов'язок виникає у нього після спливу трьох років (загального строку позовної давності), адже п. 4.4 Договору сторони погодили, що обов'язок замовника щодо сплати пені, інфляційних процентів та 10% річних виникає зі спливом строку на оскарження рахунку-фактури.
Так, відповідно до п. 3.6 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 виконавець надсилає рекомендованим листом на поштову адресу замовника, вказану у розділі 9, два примірники акта здачі-приймання наданих аеронавігаційних послуг, підписані зі свого боку, реєстр виконаних польотів до нього та виставлені рахунки-фактури на оплату за надані послуги за АНО внутрішніх т міжнародних рейсів (Додаток 6 та 7).
Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів, починаючи від дня отримання, підписати акт і надіслати його виконавцю або подати письмове оскарження (претензію) щодо отриманих послуг. У разі якщо протягом зазначеного строку виконавець не отримає підписаний замовником акт або письмове оскарження (претензію) щодо наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником у повному обсязі та є підставою для взаємних розрахунків між замовником і виконавцем (п. 3.7 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015).
Відповідно до п. 3.8 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 строк, у межах якого має бути сплачений рахунок-фактура, становить 10 робочих днів, починаючи від дня отримання його замовником. У разі отримання рахунку-фактури на оплату у неробочий день перебіг зазначеного строку починається з першого робочого дня.
Згідно з п. 4.4 Договору № 6/2-15 від 01.01.2015 обов'язок замовника щодо сплати пені, інфляційних процентів та 10% річних виникає зі спливом строку на оскарження рахунку-фактури. Зазначений строк не впливає на періоди, за які нараховується пеня, проценти річні та інфляційні проценти.
Суд зазначає, що із системного аналізу вказаних положень Договору слідує, що саме акт здачі-приймання є підставою для проведення розрахунків.
Водночас, строк оплати визначається періодом у 10 робочих днів, починаючи від дня отримання рахунку-фактури замовником, у зв'язку з чим положення п. 4.4 Договору про строк оскарження рахунку-фактури слід розуміти як строк у 10 робочих днів з дня отримання рахунку-фактури, а не загальний строк позовної давності.
Тобто, після спливу 10-ти денного строку (10 робочих днів) з дня отримання рахунку-фактури, в межах якого відповідач зобов'язаний оплатити надані позивачем послуги з аеронавігаційного обслуговування, та у випадку неоплати їх, у позивача виникає право нараховувати пеню, 10% річних та інфляційні втрати (у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання), а у відповідача виникає обов'язок сплатити пеню, 10% річних та інфляційні втрати.
Крім того, суд зазначає, що 14.05.2015 відповідачем були сплачені позивачу грошові кошти у розмірі 1534951 грн. 44 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 836 від 14.05.2015 (призначення платежу - оплата за аеронавігаційне обслуговування згідно з рахунком-фактурою № 8 від 31.01.2015).
Як вбачається із наданих позивачем розрахунків заборгованості, грошові кошти у розмірі 97367 грн. 41 коп. та 15166 грн. 71 коп. були зараховані позивачем в оплату штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну оплату наданих позивачем послуг за період з січня 2015 року по березень 2015 року (а саме: 97367 грн. 41 коп. - в оплату штрафних санкцій за рахунком-фактурою № 8 від 31.01.2015 та 15166 грн. 71 коп. - в оплату штрафних санкцій за рахунком-фактурою № 9 від 31.01.2015).
Однак, суд зазначає, що сплачена відповідачем грошова сума у розмірі 1534951 грн. 44 коп. є оплатою штрафних санкцій, нарахованих за інший період заборгованості, який не є предметом дослідження у даній справі.
Так, як вбачається із рахунку-фактури № 8 від 31.01.2015 на загальну суму 25711220 грн. 46 коп., він включає суму оплати за послуги з аеронавігаційного обслуговування у розмірі 24176261 грн. 02 коп. за січень 2015 року; також у вказаному рахунку-фактурі зазначено суми, які нараховані як відповідальність за несвоєчасну сплату рахунків-фактур, та включають пеню, 10% річних та інфляційні втрати, нараховані за рахунками-фактурами № 668 від 31.10.2014, ;№ 732 від 31.11.2014 та № 800 від 31.12.2014.
Водночас, судом встановлено, що послуги з аеронавігаційного обслуговування за рахунком-фактурою № 8 від 31.01.2015 були повністю оплачені відповідачем 16.04.2015, тоді як вказана сплата за платіжним дорученням № 836 відбулась 14.05.2015.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між сторонами протягом 2014 року діяв інший договір, що було підтверджено сторонами у судових засіданнях, і нараховані позивачем штрафні санкції у розмірі 1534951 грн. 44 коп. стосуються неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань саме за іншим договором (за 2014 рік).
Посилання ж відповідача на рахунок-фактуру № 8 від 31.01.2015 при здійсненні оплати грошових коштів у розмірі 1534951 грн. 44 коп. зумовлено тим, що вказаний розмір грошових коштів зазначений позивачем у рахунку-фактурі № 8 від 31.01.2015 (як штрафні санкції за попередні періоди), однак підстави для зарахування вказаних грошових коштів в оплату штрафних санкцій, нарахованих у період з січня 2015 року по квітень 2015 року за Договором № 6/2-15 від 01.01.2015, у позивача відсутні, оскільки грошові кошти у розмірі 1534951 грн. 44 коп. у повному обсязі повинні бути зараховані в погашення штрафних санкцій, нарахованих за невчасну сплату рахунків-фактур № 668 від 31.10.2014, № 732 від 30.11.2014 та № 800 від 31.12.2014 (у випадку встановлення правомірності вказаних нарахувань).
Таким чином, суд не приймає до уваги платіжне доручення № 836 від 14.05.2015 у якості оплати штрафних санкцій (пені, 10% річних та інфляційних втрат) за період заявлених позовних вимог.
При цьому, суд не досліджує правомірність нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат за 2014 рік, оскільки це не є предметом дослідження у даній справі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 82, 82-1, п. 3 ч. 1 ст. 83, ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; ідентифікаційний код: 14348681) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт; ідентифікаційний код: 19477064) пеню у розмірі 1269456 (один мільйон двісті шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 44 коп., 10 % річних у розмірі 432273 (чотириста тридцять дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 61 коп., інфляційні втрати у розмірі 6505787 (шість мільйонів п'ятсот п'ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 69919 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 32 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 19.10.2015
Суддя І.М. Отрош