05.06.2006 року Справа № 21/324-05 (11/138)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Коршун А.О., Джихур О.В. (зміна у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 05.06.2006р. № 177)
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
позивача - Гузик С.Я., дов. № 4 від 03.01.2006р.;
відповідача -не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (без довіреності присутній помічник адвоката Москалець І.А., паспорт серії АЕ № 141512 від 09.07.1996р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська промислова компанія», м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2006 року
у справі № 21/324-05 (11/138)
за позовом закритого акціонерного товариства “Об'єднання “Дніпроенергобудпром» в особі Світловодського заводу металоконструкцій, м.Світловодськ Кіровоградської області
до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська промислова компанія», м.Дніпропетровськ
про стягнення 31 470 грн.
За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2006р. (суддя Алмазова І.В.) по справі № 21/324-05 (11/138) за позовом закритого акціонерного товариства “Об'єднання “Дніпроенергобудпром» в особі Світловодського заводу металоконструкцій, м.Світловодськ Кіровоградської області (далі -ЗАТ “Об'єднання “Дніпроенергобудпром» в особі Світловодського заводу металоконструкцій) до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська промислова компанія», м.Дніпропетровськ (далі -ТОВ “Дніпровська промислова компанія») про стягнення 31 470 грн. позов було задоволено та з відповідача на користь позивача було стягнено 31 470 грн. передоплати, 314 грн. 70 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом невиконання відповідачем обов'язку щодо поставки металопродукції, яку було передплачено позивачем та фактом неповернення зазначених грошових коштів позивачу.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі -ТОВ “Дніпровська промислова компанія» м.Дніпропетровськ, оскаржує рішення на предмет його невідповідності нормам матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 22 ГПК України, господарським судом розглянуто справу за відсутності представника відповідача, що позбавило його права на захист своїх інтересів, ст..ст..530, 532 ЦК України, оскільки господарським судом безпідставно прийнято рішення про повернення передплати, так як із змісту листа № 234 від 25.06.2005р. позивач просить поставити металопродукцію в семиденний строк та не ставить питання про повернення передплати, не вказує строк повернення грошових сум, позивач не надсилав такої вимоги згідно зі ст..530 ЦК України, в зв'язку з чим скаржник посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для її правильного вирішення, що призвело до прийняття рішення суду, яке суперечить чинному законодавству.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач -ЗАТ “Об'єднання “Дніпроенергобудпром» в особі Світловодського заводу металоконструкцій, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, обставинам та матеріалам справи.
Враховуючи, що скаржника двічі було повідомлено про час та місце судового засідання належним чином (а.с.18, т.2; а.с.32, т.2), що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду, клопотанням від 05.06.2006р., суд апеляційної інстанції обмежений певними процесуальними строками розгляду скарги, документи в якості доказів на підтвердження клопотання скаржника відсутні, не надано, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви (а.с.2-3, т.1) позивач обґрунтовував свої вимоги ст.ст.610-612, 623, 655 ЦК України. При цьому посилаючись на те, що між сторонами на підставі рахунку-фактури № Д-000000007 від 04.03.2004р. та платіжного доручення № 341 від 04.03.2004р. була досягнена домовленість щодо здійснення поставок металопрокату, але на день звернення з позовом обов'язок щодо поставки продукції не виконано, як і не повернуто передплачені грошові кошти, внаслідок чого позивачеві спричинено збитки, які підлягають відшкодуванню.
Матеріалами справи підтверджується, що 04.03.2004 року відповідачем було оформлено та направлено позивачеві рахунок-фактуру № Д-000000007 на суму 57 850 грн. 21 коп. (а.с.11, т.1), вказане не спростовується матеріалами справи, відповідачем жодним доказом в розумінні 32, 33, 36 ГПК України.
На підставі вищезазначеного рахунку-фактури позивач здійснив передплату вартості продукції на суму 31 470 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку (а.с.12, т.1), факт отримання зазначених грошових коштів не спростовано жодним доказом відповідно до ст..33 ГПК України, фактично визнається у апеляційній скарзі.
25.02.2005р. позивач звернувся до відповідача з листами №№ 71, 72 (а.с.13-14, т.1), який містить вимогу про поставку металопродукції згідно з ч.2 ст.530 ЦК України. Докази направлення цього листа містяться в матеріалах справи (а.с.15-16, т.1).
Докази здійснення поставок металопродукції на суму 31 470 грн. в встановлений відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України строк не надавались відповідачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду, відсутні в матеріалах справи. Також відсутні докази повернення позивачеві зазначеної суми передплачених коштів -31 470 грн.
18.04.2005р. листом № 127 (а.с.30, т.1) позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування збитків на суму 31 470 грн., які виникли в результаті передплати вартості продукції та її непоставки. Докази надсилання листа № 127 містяться в матеріалах справи (а.с.31, т.1). Також і після 18.04.2005р. відповідачем не було повернуто грошові кошти в сумі 31.470 грн., докази цього відсутні, не надавались відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст.11 цього Кодексу.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім цього, в ст.174 цього Кодексу зазначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Отже, матеріали та фактичні обставини справи свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по поставці обумовленого в рахунку-фактурі № Д-00000007 від 04.03.2004р. товару.
Враховуючи, що сторонами термін виконання зобов'язання -поставки товару не встановлений, в силу ст.530 ЦК України кредитор (позивач по справі) вправі вимагати виконання у будь-який час. Боржник зобов'язаний виконати таке зобов'язання в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги кредитором. Форма вимоги законом не встановлена.
Отже, позивач звернувся з такою вимогою шляхом надсилання відповідачеві листів №№ 71, 72 (а.с.13-16, т.1).
Відповідно до ст..612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Враховуючи викладене, обставини, матеріали справи, господарським судом зроблено правильний висновок щодо обґрунтованості вимог позивача та задоволення вимог останнього в сумі 31 470 грн., а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути визнані достатніми правовими підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, так як в матеріалах справи містяться відповідні докази належного повідомлення скаржника про час та місце судового засідання в суді першої інстанції та доводи спростовуються матеріалами справи (а.с.13-16, 30-31,96, 121-122, 124, 127, 129-130, т.1), залученими до неї ухвалами господарського суду Дніпропетровської області про відкладення розгляду справи, оформленими відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002р. (штамп про надсилання у лівому нижньому куті на зворотній стороні аркуша).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2006р. по справі № 21/324-05 (11/138) -залишити без змін; а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровська промислова компанія», м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.
Головуючий О.М. Виноградник
Судді О.В. Джихур
А.О. Коршун