копія
06 жовтня 2015 р. Справа №818/3392/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
Позивачка звернулась до суду з позовом, підтриманим в судовому засіданні її представником, який мотивує тим, що в травні 2015 року звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Жовтневої селищної ради Білопільського району. До заяви було додано передбачені законом документи. Незважаючи на е відповідачем було відмовлено в наданні дозволу з посиланням на те, що земельна ділянка позначена графою 14 та відносить до земель під господарськими будівлями. В зв'язку з необтяжливістю встановлення наявності забудови ділянки, надання дозволу на розробку проекту землеустрою неможливе.
13 липня 2015 року повторно звернулась до відповідача з заявою та додала до неї не тільки передбачені законом документи, а документи, якими засвідчується відсутність будь-якої забудови на земельній ділянці, яку має бажання отримати у власність. Листом від 11.08.2015 року відповідач повторно відмовив в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з мотивів належності ділянки до земель державної власності, графи 14 - під господарським будівлями і дворами. Вважає таку відмову протиправною.
Відповідно до вимог закону громадяни мають право отримати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя та несільськогосподарські угіддя. Передача у власність для ведення особистого селянського господарства виключно сільськогосподарських угідь ніякими нормативними актами не передбачена. Ділянка, яку має бажання отримати позивачка, належить до земель сільськогосподарського призначення, земель запасу. Перебуває у державній власності. У користування нікому не передана.
Просить визнати протиправним рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладене в листі від 11.08.2015 року № 7777-581/29-15- СГ. Зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 13.07.2015 року та прийняти відповідне рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Вивчивши матеріали справи. Суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 13 липня 2015 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. До заяви додано викопіювання ділянки, копії довідок про відсутність земельного паю, про те, що ділянка не приватизована, про відсутність на ділянці будь-якої забудови, про те, що інвентаризація ділянки не проводилась, копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (а.с. 9-11,13-15, 17-18). Листом від 11.08.2015 року № 7777-581/29-15-СГ відповідачем відмовлено в наданні дозволу з посиланням на інформацію з відділу Держземагенства у Білопільському районі Сумської області про належність ділянки до земель державної власності, графи 14 - під господарськими будівлями. Будь-яких інших мотивів для відмови в задоволенні заяви відповідачем не наведено (а.с. 16). Суд вважає таку відмову протиправною.
Відповідно до ст. 1 закону України “Про особисте селянське господарство” особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Відповідно до ст. 5, наведеного закону, для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом. Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
З наведеної норми вбачається, що землі особистого селянського господарства можуть використовуватися в тому числі і для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому твердження відповідача про неможливість передачі земельної ділянки для використання її з цією метою є безпідставним.
Як зазначено вище, єдиною підставою для відмови в наданні позивачці дозволу на проекту землеустрою є належність бажаної земельної ділянки до держаної власності та до графи 14.
Відповідно до ст. 22 ч.ч. 1-3 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
З наведених норм вбачається, що для ведення особистого селянського господарства передаються землі сільськогосподарського призначення. При цьому закон не містить вимог про передачу виключно сільськогосподарських угідь та не містить обмежень щодо можливості передачі угідь несільськогосподарських.
Відповідно до вимог ст. 118 ч. 6,7 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що позивачкою до заяви додано встановлені ст. 118 ЗК України матеріали. Крім того, надано докази відсутності на бажаній земельній ділянці забудови. Статтею 118 ЗК України встановлено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Незважаючи на це, відповідачем відмовлено в задоволенні заяви позивачки з підстави, що ст. 118 ЗК України не передбачена, така відмова є протиправною.
Для відновлення порушеного права позивачки суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідне рішення.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладене в листі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №7777-581/29-15-СГ від 11 серпня 2015 року.
Зобов'язати Головне упраівління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства від 13 липня 2015 року та прийняти відповідне рішення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 487 грн. 20 коп. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Соп'яненко