копія
15 жовтня 2015 р. Справа № 818/2161/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,
прокурора - Віслова А.О.,
представника позивача - Косагової Л.В.,
представника відповідача - Маківського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом заступника військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі Сумського об'єднаного міського військового комісаріату до Комунального підприємства "Шляхрембуд" про зобов'язання вчинити дії,-
Заступник військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі Сумського об'єднаного міського військового комісаріату (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Шляхрембуд" (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача прийняти наряд на поставку бульдозера Б-10 М (Т-170) та поставити до Сумського об'єднаного міського військового комісаріату, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до наряду на поставку № 2/200/1 від 28.01.2015 бульдозер Б-10М (Т-170) держ. номер НОМЕР_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 квітня 2014 року розпорядженням міського голови м. Суми «Про затвердження розрахунку розподілу лімітів вилучення техніки національної економіки України у підприємств, організацій та установ м. Суми» затверджено наданий Сумським ОМВК розрахунок розподілу лімітів вилучення техніки у підприємств, організацій та установ м. Суми.
Відповідно до розрахунку розподілу лімітів вилучення техніки на підприємствах, організаціях та установах міста Суми на КП «Шляхрембуд» встановлено ліміт на вилучення вантажних та спеціальних автомобілів, автомобільних причепів та дорожньо-будівельної техніки, зокрема бульдозерів.
Відповідно до зведеного наряду від 28.01.2015 № 2/200 з оголошенням мобілізації чи одержанням розпорядження військового комісара підприємство, (установа, організація) зобов'язане поставити в пункти, в строки, зазначені в наряді, відповідну техніку. Даний наряд 02.02.2015 прийнятий КП «Шляхрембуд» за вхідним № 22. За вказаним зведеним нарядом відповідач зобов'язаний поставити техніку у кількості 1 одиниця, а саме бульдозер Б-10М (Т-170).
Однак, 30.03.2015 окремий наряд на поставку саме бульдозера Б-10М (Т-170) відповідач отримувати відмовився та у визначений в наряді строк поставку автомобіля не здійснив.
Прокурор вважає, що вказана бездіяльність КП «Шляхрембуд» порушує вимоги п. 1 ст. 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, у письмовому запереченні та письмових поясненнях зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства військово-транспортний обов'язок для осіб встановлюється лише на період мобілізації і виникає після прийняття місцевою державною адміністрацією розпорядження про обсяги та ліміти вилучення транспортних засобів. Доставка конкретних транспортних засобів військовим формуванням, здійснюється за адресою та у строки, визначені у відповідному наряді районного (міського) військового комісаріату, який вручається особі власнику транспортного засобу. Тобто, порушенням військово-транспортного обов'язку є ненадання транспортного засобу, який підлягає вилученню, у строки, вказані в розпорядженні (наряді) на поставку транспортних засобів.
При цьому, відповідач звертає увагу на те, що ані приписи Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ані приписи Положення про військово-транспортний обов'язок, не забороняють власнику транспортного засобу, який підлягає вилученню на виконання військово-транспортного обов'язку, розпоряджатись цим транспортним засобом, зокрема: експлуатувати, продавати його чи передавати у користування іншим особам.
Відповідач стверджує, що у даному випадку, розпорядження місцевою державною адміністрацією щодо обсягів та лімітів вилучення транспортних засобів не виносилися.
Зведений наряд на поставку вказаних транспортних засобів, згідно якого відповідач зобов'язаний був поставити бульдозер, був наданий 02.02.2015, у той же час, 05.01.2015, тобто до отримання зведеного наряду та, відповідно, виникнення обов'язку доставити бульдозер за вказаною адресою і у визначені строки, транспортний засіб був переданий в користування іншій особі, в зв'язку з чим вибув із розпорядження відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач вважає позовні вимоги про зобов'язання прийняти наряд та поставити транспортний засіб необґрунтованими.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Розпорядженням міського голови м. Суми від 18.04.2014 № 0000 (а.с. 9) були затверджені розрахунки розподілу лімітів вилучення техніки національної економіки України у підприємств, організацій та установ м. Суми. Згідно затверджених розрахунків (а.с. 10) КП "Шляхрембуд" зобов'язане було поставити десять автомобілів, один причеп та шість одиниць дорожно-будівельної техніки, у тому числі один бульдозер.
З метою вилучення необхідної техніки, Сумським об'єднаним міським військовим комісаріатом 02.02.2015 відповідачу був вручений зведений наряд від 28.01.2015 № 2/200 (а.с. 11) про поставку автомобілів визначеними партіями за особливим розпорядженням.
Також, 28.01.2015 був складений наряд № 2/200/1 на поставку партії БАР, а саме: бульдозера Б-10М (Т-170) (а.с. 12), згідно якого КП "Шляхрембуд" зобов'язано поставити бульдозер до пункту призначення МТП СНАУ за адресою: вул. Г. Кондратьєва, 160. При цьому, підписи посадових осіб про отримання чи відомості про відмову отримати на вказаному наряді відсутні.
Судом встановлено, що бульдозер Б-10М (Т-170), д.н. НОМЕР_1 перебував на балансі КП "Шляхрембуд" згідно відомостей про автомобільну, тракторну, шляхово-будівельну, підйомно-транспортну та іншу техніку, причепи, мотоцикли наявні на балансі КП "Шляхрембуд" та працюючих водіїв станом на 29.01.2015 (а.с. 13).
05.01.2015 між відповідачем та ТОВ "Універбур" був укладений договір оренди транспортного засобу (а.с. 45), згідно якого орендодавець (КП "Шляхрембуд") передав орендареві (ТОВ "Універбур") бульдозер Б-10 (Т-170), номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску у платне користування строком на 12 місяців.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Указом Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14.01.2015 № 15/2015, затвердженим Законом України від 15.01.2015 № 113-VII, оголошено часткову мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно із ст. 6 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” військово-транспортний обов'язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.
Так, виконання військово-транспортного обов'язку під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації. Обсяги транспортних засобів за типами та марками, які планується залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України місцевими державними адміністраціями за поданням військових комісаріатів. Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, які оформлюються відповідними розпорядженнями.
Виконання військово-транспортного обов'язку здійснюється у порядку, визначеному Положенням про військово-транспортний обов'язок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1921 (далі - Положення).
На виконання п. 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, власники транспортних засобів, призначених для передачі військовим формуванням на період мобілізації та у воєнний час, у разі зміни форми власності, відправки в інші місцевості на тривалий час, передачі в користування іншим юридичним особам або громадянам, відчуження їх особам, які проживають в інших населених пунктах України або за її межами, зобов'язані у семиденний термін повідомити про це районні (міські) військові комісаріати, місцеві органи виконавчої влади та відповідні органи місцевого самоврядування.
Реєстрація, перереєстрація, переобладнання та зняття з обліку транспортних засобів, які плануються для передачі військовим формуванням, в органах Державтоінспекції МВС та в органах технічного нагляду за станом транспортних засобів проводиться після погодження з районними (міськими) військовими комісаріатами (пункт 18 Положення).
Аналіз викладеного свідчить, що військово-транспортний обов'язок для осіб встановлюється лише на період мобілізації і виникає після прийняття місцевою державною адміністрацією розпорядження про обсяги та ліміти вилучення транспортних засобів. Доставка конкретних транспортних засобів військовим формуванням, здійснюється за адресою та у строки, визначені у відповідному наряді районного (міського) військового комісаріату, який вручається особі - власнику транспортного засобу. Тобто, порушенням військово-транспортного обов'язку є ненадання транспортного засобу, який підлягає вилученню, у строки, вказані в розпорядженні (наряді) на поставку транспортних засобів.
Враховуючи викладене, суд погоджується із твердженням позивача, що ні приписи Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, ні приписи Положення про військово-транспортний обов'язок, не забороняють власнику транспортного засобу, який підлягає вилученню на виконання військово-транспортного обов'язку, розпоряджатись цим транспортним засобом, зокрема: експлуатувати, продавати його чи передавати у користування іншим особам.
Відповідно до п.п. 2, 5 Положення військово-транспортний обов'язок встановлюється з метою забезпечення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань (далі - військові формування) на період мобілізації та у воєнний час у транспортних засобах.
Вилучення (відчуження) транспортних засобів здійснюється районними (міськими) військовими комісаріатами на підставі розпоряджень місцевих держадміністрацій в обсягах лімітів та відсоткових норм вилучення, затверджених Кабінетом Міністрів України, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються військовим формуванням на період мобілізації та у воєнний час.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, які оформлюються відповідними розпорядженнями.
Ліміти вилучення (відчуження) транспортних засобів за типами та марками (крім мотоциклів і гужового транспорту) для підприємств, установ, організацій, районів і міст встановлюються у мирний час відповідними місцевими держадміністраціями за поданням військових комісаріатів (п. 11 Положення № 1921).
Проте, як встановлено судом, у даному випадку в порушення вимог п. 11 Положення № 1921 ліміти вилучення техніки національної економіки України у підприємств, організацій та установ м. Суми затверджувались не місцевою державною адміністрацією, а органом місцевого самоврядування - Сумською міською радою поза межами її повноважень.
Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи розпорядження міського голови м. Суми від 18.04.2014 № 0000, яким затверджено розрахунок розподілу лімітів вилучення техніки у підприємств, організацій та установ міста Суми, відповідно до додатку якого затверджено ліміти для КП "Шляхрембуд", а саме: автомобілі - 10; причепи - 1; дорожно-будівельна техніка - 6 (у тому числі 1 бульдозер), в порушення вимог п. 11 Положення № 1921 вказане рішення не містить відповідних лімітів вилучення (відчуження) транспортних засобів для КП "Шляхрембуд" за марками.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в отриманому 02.02.2015 КП "Шляхрембуд" зведеному наряді, вказано про обов'язок відповідача доставити бульдозер за адресою та строки, вказані в особливому розпорядженні (наряді). При цьому, доказів надання такого особливого розпорядження (наряду), позивачем суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Посилання позивача на наряд від 28.01.2015 № 2/200/1 (а.с. 15), згідно якого КП "Шляхрембуд" зобов'язано доставити бульдозер Б-10 (Т-170) до пункту призначення МТП СНАУ за адресою: вул. Г. Кондратьєва, 160, суд не бере до уваги, оскільки відсутні докази вручення вказаного наряду відповідачу чи докази відмови останнього від його отримання.
Суд звертає увагу на те, що зведений наряд, згідно якого відповідач зобов'язаний був поставити бульдозер Б-10 (Т-170) у складі партії БАР за особливим розпорядженням, був вручений КП "Шляхрембуд" 02.02.2015, в той же час, 05.01.2015, тобто до отримання зведеного наряду та, відповідно, виникнення обов'язку доставити транспортний засіб, бульдозер Б-10 (Т-170) був переданий в користування іншій особі, в зв'язку з чим вибув із розпорядження відповідача.
Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
У відповідності до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте, зазначені положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У цивільному законодавстві визначено поняття права власності, яким є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України).
Згідно положень ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Із системного аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Положення про військово-транспортний обов'язок є тими нормативно-правовими актами, згідно з якими передбачені законні підстави вилучення (відчуження) транспортних засобів, які передаються військовим формуванням на період мобілізації. В свою чергу, дане вилучення (відчуження) повинно відбуватися у відповідності до встановленого зазначеними нормативно-правовими актами порядку.
Розв'язуючи спір, суд бере до уваги, що в силу ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Вказане завдання за правилом ч. 3 ст. 2 КАС України, реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
На підставі викладеного, враховуючи недотримання встановленого порядку вилучення (відчуження) транспортного засобу у КП "Шляхрембуд", суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог щодо зобов'язання Комунального підприємства "Шляхрембуд" прийняти наряд на поставку бульдозера Б-10М (Т-170) та поставити до Сумського об'єднаного міського військового комісаріату, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до наряду на поставку № 2/200/1 від 28.01.2015 бульдозер Б-10М (Т-170) держ. номер 045-43 СА.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову заступника військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі Сумського об'єднаного міського військового комісаріату до Комунального підприємства "Шляхрембуд" про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко
З оригіналом згідно
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст постанови складений та підписаний 20.10.2015.