Справа №2а/1770/3128/2012
19 жовтня 2015 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапа В.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, скасування рішення, відшкодування моральної шкоди,
Позивач в особі його представника звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі №2а/1770/3128/2012 в її резолютивній частині щодо способу виконання такої, органу уповноваженого здійснювати виконання та порядку її виконання.
На обґрунтування своєї заяви зазначає, що вказаним судовим рішенням відповідача було зобов'язано скасувати запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно. В подальшому, у зв'язку із переходом повноважень щодо державної реєстрації речових прав, божника у виконавчому провадженні з виконання даного рішення суду замінено його правонаступником - органом державної реєстрації. Позивач (стягувач) зазначає, що протягом тривалого періоду часу рішення суду, яке набрало законної сили, залишається невиконаним. В основу мотивів щодо його невиконання і боржником, і державним виконавцем було покладено ту обставину, що рішення суду є незрозумілим в його резолютивній частині, спосіб та порядок його виконання судом не встановлено, а законодавчий механізм дій боржника не визначено. З огляду на це, позивач (стягувач) просить його заяву задовольнити.
У судове засідання позивач (стягувач) не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та державний виконавець у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Боржник у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Подав клопотання в якому не заперечує проти задоволення заяви позивача (стягувача).
За змістом положень Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду даної категорії заяв.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини, покладені в основу заяви, в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року у справі №2а/1770/3128/2012, яка набрала законної сили 30.01.2013 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" від 02.02.2012 року №80 "Про відмову у задоволенні заяви про скасування права власності та інших речових прав на нерухоме майно". Зобов'язано Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" скасувати запис (номер запису 94-97 в книзі 1) про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлова будівля, ангар, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рокитнівський район, с. Карпилівка, вул. Шевченка ОСОБА_3 89б, реєстраційний номер 23623604 (т. 2 а.с. 59-66, 120-121).
15.02.2013 року Рівненським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчий лист по адміністративній справі №2а/1770/3128/2012 (т. 2 а.с. 129).
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року у справі №2а/1770/3128/2012, яка набрала законної сили 17.05.2013 року, задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено боржника у виконавчому провадженні №36988765 з виконання виконавчого листа №2а/1770/3128/2012, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 15.02.2013 року, про зобов'язання Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" скасувати запис (номер запису 94-97 в книзі 1) про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлова будівля, ангар за адресою: Рівненська область, Рокитнівський район, с. Карпилівка, вул. Шевченка ОСОБА_3 89б, реєстраційний номер 23623604, з Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" на нового боржника - Реєстраційну службу Рокитнівського районного управління юстиції (т. 2 а.с. 151-163).
01.10.2015 року позивач (стягувач) звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року у справі №2а/1770/3128/2012 в резолютивній частині щодо способу виконання такої, органу уповноваженого здійснювати виконання та порядку її виконання (т. 5 а.с. 1-8).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Таким чином, умовою для роз'яснення судового рішення є його незрозумілість державному виконавцеві або особам, які беруть участь у справі, що перешкоджає належному виконанню. Роз'яснення судового рішення не повинно змінювати його змісту.
Зміст постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі №2а/1770/3128/2012 не викликає труднощів у її розумінні. Дане судове рішення викладено чітко та ясно, є повним, а висновок суду по суті вимог, викладений у резолютивній частині судового рішення, не призводить до його неоднозначного трактування.
Оскільки позивач (стягувач) посилається на незрозумілість резолютивної частини даного судового рішення саме в частині порядку та способу його виконання та враховуючи зрозумілість його змісту, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача (стягувача) в частині роз'яснення постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі №2а/1770/3128/2012.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частина 5 статті 124 Конституції України гарантує, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Пунктами 3, 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 року №1878-VI передбачено, що державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно, у вказаному реєстрі лише до 1 січня 2013 року.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV, у редакції, яка набрала чинності з 01.01.2013 року, визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться органом державної реєстрації прав.
Пунктом 3 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV встановлено, що на державного реєстратора прав на нерухоме майно покладено повноваження щодо відкриття і закриття розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внесення до них відповідних записів.
В свою чергу, в силу ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Отже, з набранням чинності змінами до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV, відбувся перехід функцій щодо здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі в частині скасування відповідних записів, від реєстраторів бюро технічної інвентаризації до державних реєстраторів прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав.
З огляду на це, після набрання чинності ухвалою про заміну сторони виконавчого провадження від 30.04.2013 року постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі №2а/1770/3128/2012 набула статусу обов'язкової для виконання Реєстраційною службою Рокитнівського районного управління юстиції.
Проте, матеріалами справи підтверджується, що протягом тривалого періоду часу рішення суду залишається невиконаним.
При цьому, як вбачається із заяв боржника, що подавались ним під час здійснення примусового виконання рішення суду державному виконавцю, а також до суду, останній посилається на відсутність законодавчо визначеного механізму скасування записів, внесених до Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраторами бюро технічної інвентаризації, державними реєстраторами прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав, як на обставину, що ускладнює виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі №2а/1770/3128/2012.
Тому, суд вважає за необхідне з власної ініціативи встановити спосіб і порядок виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі №2а/1770/3128/2012.
Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141, зі змінами, які набрали чинності з 11.02.2014 року, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державний реєстратор переносить до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення способу і порядку виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі №2а/1770/3128/2012 шляхом перенесення державним реєстратором Реєстраційної служби Рокитнівського районного управління юстиції запису (номер запису 94-97 в книзі 1) про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлова будівля, ангар, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рокитнівський район, с. Карпилівка, вул. Шевченка ОСОБА_3 89б, реєстраційний номер 23623604, що міститься у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внесення запису про скасування державної реєстрації прав.
При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) у своєму рішенні у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011 року (заява №28924/04) наголосив, що "… процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28-36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II). У цій справі національні органи покладалися на той факт, що орган державної влади було ліквідовано без правонаступництва, що стало підставою для закриття провадження щодо цього органу. Суд встановив, що ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. Суд також зазначив, що "інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих» (рішення від 15 липня 2010 року у справі "Нікітіна проти Росії" (Nikitina v. Russia), заява №47486/07, п. 19, наразі ще не набуло статусу остаточного). Подібний підхід слід застосовувати до судового провадження у справі проти державного органу, в якому особа оскаржує виконавче провадження, враховуючи, що це виконання було і залишається обов'язком держави, незалежно від того, який конкретно орган відповідає за виконання цієї функції у будь-який момент часу. Тому ліквідація відділу Державної виконавчої служби без правонаступництва у цій справі призвела до відмови заявниці у праві на вирішення суті її позову остаточним рішенням суду щодо відшкодування. Отже Суд доходить висновку, що такою відмовою заявницю було позбавлено права на доступ до суду. Таким чином, у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції" (пункти 50-51).
Враховуючи наведене, припинення повноважень реєстраторів бюро технічної інвентаризації щодо здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх передача державним реєстраторам органу державної реєстрації прав не може мати наслідком позбавлення особи права на офіційне підтвердження державою фактів виникнення, переходу та/або припинення речових прав на нерухоме майно, що виникли до такої передачі.
За наведених обставин, суд встановлює спосіб і порядок виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі №2а/1770/3128/2012.
Керуючись ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про роз'яснення постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі №2а/1770/3128/2012 відмовити.
Встановити спосіб і порядок виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі №2а/1770/3128/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, скасування рішення, відшкодування моральної шкоди шляхом перенесення державним реєстратором Реєстраційної служби Рокитнівського районного управління юстиції запису (номер запису 94-97 в книзі 1) про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлова будівля, ангар, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рокитнівський район, с. Карпилівка, вул. Шевченка ОСОБА_3 89б, реєстраційний номер 23623604, що міститься у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внесення запису про скасування державної реєстрації цих прав.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Шарапа В.М.