15 жовтня 2015 р. Справа № 818/2961/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелета С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.
представника позивача Дубинка Л.В., Борозонець Д.С.
представника відповідача Харченко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів, -
Державна фінансова інспекція в Сумській області (далі - позивач, ДФІ в Сумській області) звернулась з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, НОМЕР_2 ), в якому просить, із урахування уточнених позовних вимог (а.с.39) стягнути за рахунок спеціального фонду до державного бюджету України кошти в сумі 51254,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач не виконав вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань. Так, в ході проведеної перевірки встановлено, що НОМЕР_2 було виплачено грошове забезпечення військовим за рахунок коштів загального фонду, при цьому військові надавали платні послуги із охорони об'єктів згідно укладеного договору, а відтак, оплата їх роботи повинна були відшкодована за рахунок коштів спеціального фонду.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначав, що грошове забезпечення частині військовослужбовців було виплачено правомірно із загального фонду, враховуючи те, що послуги із охорони надавалися в робочий час. В судовому засіданні зазначав, що додаткове заохочення військовим, зокрема, премія за виконану роботу, була сплачена за рахунок спеціального фонду, оскільки дані витрати не передбачені кошторисом, видатки зроблені в зв'язку із наявністю грошових коштів по спецфонду та були отримані від ПАТ «Райффайзен банк Аваль» згідно укладеного договору, зауваження перевіряючих щодо цього відсутні..
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ДФІ в Сумській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності НОМЕР_2 за 2003 - 2015 р.р., про що складено акт від 28.04.2015р. №08-08/02.
На підставі висновків акту ревізії, ДФІ в Сумській області було направлено вимогу №18-08-14-14/3414 від 08.06.2015р. «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань», зокрема, п. 4 запропоновано повернути кошти в сумі 51254,53 грн. до загального фонду державного бюджету.
Так, проведеною перевіркою встановлено, що в порушення ч. 4 ст.13 Бюджетного кодексу України та п.п. 19,23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затв. Постановою КМУ від 28.02.2002р. №228, відповідачем -- ВЧ3051 проведено покриття коштами загального фонду витрат, пов'язаних із організацією надання платних послуг по забезпеченню безпеки, тобто витрат спеціального фонду, за укладеним із ПАТ «Райффайзен банк Аваль» за жовтень-грудень 2013р. в сумі 51254,53 грн. Внаслідок вказаного порушення загальному фонду державного бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 51254,53 грн.
Так, при проведенні ревізії встановлено, що НОМЕР_2 було укладено договір із ПАТ «Райффайзен банк Аваль» щодо надання послуг із безпеки. На виконання умов даного договору ВЧ3051 направлялися військовослужбовці, яким проводилося нарахування та виплата грошового забезпечення за рахунок коштів загального фонду кошторису з КПКВ 1003020 «Участь внутрішніх військ в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, охорона арештованих, засуджених та охорона особливо важливих об'єктів»
Під час проведення ревізії ДФІ в Сумській області було зроблено самостійно розрахунок середньої вартості години роботи військовослужбовців ВЧ3051 із врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”. В подальшому, позивачем розраховано суму збитків, виходячи із загальної кількості часу надання послуг та середньгодинної оплати праці (а.с. 16-18).
Суд не погоджується із такими розрахунками та обов'язку НОМЕР_2 нараховувати та виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, що надавали послуги по охороні обєкту із спеціального фонду, виходячи із наступного.
При проведенні ревізії позивачем встановлено, що військовослужбовці надавали послуги по охороні об'єкту в робочий час. НОМЕР_2 правомірно не проводилося планування нарахування та виплату грошового забезпечення по спеціальному фонду та правомірно здійснювалися такі видатки з кошторисних призначень загального фонду.
Фактично витрати по виплаті грошового забезпечення військовослужбовців проведені за рахунок коштів загального фонду за 2013р., перевищення виплат не встановлено.
Слід зазначити, що відповідачем додатково виплачувалася премія військовослужбовцям, які надавали послуги по укладеному договору по охороні об'єкту, дані виплати було правомірно здійснені за рахунок спеціального фонду кошторису, зауваження відносно їх виплат у перевіряючих були відсутні.
Відповідно до пункту 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, кошторис бюджетних установ має такі складові частини:
- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;
- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.
Пунктом 18 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ встановлено, що у процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за групами та підгрупами відповідно до правил, визначених законодавством для цієї категорії доходів бюджету.
Відповідно до пункту 19 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.
Розподіл видатків або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.
Згідно з пунктом 20 Порядку, під час визначення обсягів видатків та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.
Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
Відповідно до пункту 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ встановлено, що видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
При цьому, розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
Зазначене положення свідчить лише про необхідність покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням таких послуг, і не свідчить про необхідність складання штатного розпису по спеціальному фонду у випадку, наприклад, надання таких послуг штатними працівниками військової частини в межах норм робочого часу без їх перевищення.
Жодним з нормативних актів безпосередньо не врегульовано порядок надання платних послуг та процедур оплати штатним працівникам ВЧ3051, які в межах робочого часу залучаються до роботи на виконання укладених установою договорів по наданню платних послуг.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Отже, відповідачем правомірно не проводилося планування грошового забезпечення по спеціальному фонду, а видатки здійснювалися відповідно до кошторисних призначень із загального фонду в межах бюджетних асигнувань.
Дана позиція суду узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України із розгляду аналогічних справ, викладеною в ухвалі від 09.09.2015 р. по №К/800/52439/13.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги визнаються судом неправомірними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Сумській області до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення коштів в сумі 51254,53 грн. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 20.10.2015 року.
Суддя С.М. Гелета