Постанова від 25.09.2015 по справі 818/2652/15

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 р. Справа № 818/2652/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області, треті особи: Сумська міська рада, товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Ексім», приватне акціонерне товариство « Альфасистембуд» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який він та його представник підтримали в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що управлінням Держземагенства у Сумському районі Сумської області в липні 2013 року здійснена державна реєстрація земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Суми, пров.Інститутський,34, кадастровий номер 5910136600:18:913:0013. Позивач вважає, що державна реєстрація вказаної ділянки проведена з порушенням чинного законодавства, що порушує його права та інтереси, як власника суміжної земельної ділянки. В обґрунтування зазначив, що технічна документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки виготовлена без дотримання законодавчих вимог, а саме у проекті землеустрою відсутній висновок органу охорони культурної спадщини, висновок органу по земельних ресурсах від 18.06.2003 року наданий після зміни цільового використання земельної ділянки рішенням Сумської міської ради від 02.04.2003 року № 417-МР, висновок управління архітектури і містобудування не містить дати виготовлення та номер, відсутній висновок державної землевпорядної експертизи, який на той час був обов»язковим. Крім того, земельна ділянка знаходиться в зоні регулювання забудови Центрального історичного ареалу м.Суми та в прибережній захисній смузі озер, проте пов»язані з цим обмеження не відображені у проекті відведення земельної ділянки. Також позивач вважає, що зміна в 2003 році цільового призначення земельної ділянки під будівництво житлового будинку не відповідала вимогам законодавства того часу.

Після поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Сумською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ексім» відповідно до рішення Сумської міської ради №2076-МР від 30 січня 2013 року для державної реєстрації ПП «Мегаполіс» розробило технічну документацію із землеустрою, яка стала підставою для державної реєстрації. Проте, позивач не давав своєї згоди на встановлення меж земельної ділянки, оскільки не дотримані норми п.3.13 ДБН 360-92 щодо відстаней між будинками і спорудами.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що державна реєстрація була проведена з метою визначення кадастрового номеру земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва житлового будинку ТОВ «Еко-Ексім», виготовленої ПП «Мегаполіс» . Відповідно до ст..28 Закону України «Про землеустрій» відповідальність за достовірність, якість документації несе розробник. Відповідачем була допущена технічна помилка в коді використання, проте вона виправлена 17.01.2014 року за заявою ТОВ «Еко-Ексім», що відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру». При цьому зазначив, що сама по собі державна реєстрація земельної ділянки та присвоєння кадастрового номера жодним чином не порушує прав позивача як співвласника суміжної ділянки.

Представник третьої особи, Сумської міської ради, проти позову також заперечив та пояснив, що зазначена земельна ділянка не занесена до Державного реєстру нерухомих пам»яток України, відповідно вимоги Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» та Закону України «Про охорону культурної спадщини» дотримані. Рішенням Сумської міської ради від 05.02.2003 року №301-МР товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Ексім» надану земельну ділянку площею 0,3161 га по пров.Інститутському, 34 в оренду строком на 10 років, цільове призначення - інша промисловість. Підставою для надання був договір купівлі-продажу на аукціоні нежитлових приміщень майнового комплексу від 02.12.2002 року з регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області. Рішенням Сумської міської ради № 374-МР від 26.03.2003 року погоджене місце розташування об»єкту та надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку за рахунок зміни цільового призначення земельної ділянки ТОВ «Еко-Ексім». Рішенням Сумської міської ради від 02.04.2003 року № 417-МР надано в оренду зазначену ділянку під будівництво житлового будинку за рахунок зміни цільового призначення земельної ділянки ТОВ «Еко-Ексім» терміном на 10 років. 25 липня 2003 року був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований виконавчим комітетом за №1024 від 03.09.2013 року, строк дії договору був встановлений до 02.04.2013 року.

Відповідно до ст..33 Закону України «Про оренду землі» та на підставі рішень Сумської міської ради від 30.01.2013 року №2076-МР та від 19.06.2013 року №2468-МР було поновлено дію договору оренди земельної ділянки Для державної реєстрації договору було розроблено технічну документацію із землеустрою та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці. Наміри забудови під багатоквартирний житловий будинок на земельній ділянці по пров.Інститутському,34 в м.Суми відповідають містобудівній документації Генеральному плану м.Суми 2002р. ( територія багатоквартирної житлової забудови).

Представники третіх осіб, товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Ексім» та приватного акціонерного товариства «Альфасистембуд», проти позову заперечили, зазначивши, що діями управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області, які полягали у державній реєстрації земельної ділянки, права позивача ніяким чином не порушені. Обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, вказуючи на обмеження в користуванні своєю земельною ділянкою та недотриманням будівельних норм, порушеннями правил добросусідства стосуються порядку користування земельною ділянкою, що склався між власниками суміжних земельних ділянок, а тому не підлягали дослідженню відповідачем під час проведення державної реєстрації земельної ділянки.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.06.2013 року управлінням Держземагенства у Сумському районі Сумської області проведено державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Суми, провулок Інститутський, 34 з присвоєнням кадастрового номеру 5910136600:18:013:0013( а.с. 93-94, 96-97). Державна реєстрація проведена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, виготовленої приватним підприємством «Мегаполіс» ( а.с. 71-92).

На думку суду, дії управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області по проведенню державної реєстрації вказаної земельної ділянки на час їх вчинення відповідали вимогам законодавства, з огляду на таке.

Частиною 1 ст.6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до Указу Президента України від 08.04.2011 року №445/2011 ( у редакції Указу Президента України від 03.01.2012 року №1/2012) «Про Державне агентство земельних ресурсів України» Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та державну реєстрацію права власності, права користування земельними ділянками (сервітут), права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи. Повноваження органів Держземагенства, як органів, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері земельних відносин визначені ч.2 ст.7 Закону України «Про Державний земельний кадастр», серед яких, зокрема здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні. У відповідності до ст..9 цього Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державні реєстратори є державними службовцями, виконують функції, передбачені ч.4 ст.9 Закону. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Порядок здійснення державної реєстрації земельних ділянок регулюється ст..24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пунктами 107-115' Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051.

Так, відповідно до пунктів 4-6 ст.24 Закону для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Більш детально порядок здійснення державної реєстрації земельних ділянок регулюють пункти 107-115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051. Зокрема, пунктом 111 Порядку передбачено, що державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:

1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;

2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

- за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;

- відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);

- робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;

- надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;

приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77 - 85 цього Порядку в разі:

- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам законодавства;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Пункт 110 Порядку до такого переліку документів відносить: 1) заяву про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22;

2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ.

Стаття 1 Закону України «Про землеустрій» ( в редакції чинній на момент державної реєстрації) визначала, що документація із землеустрою це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Статтею 14 Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, належать:

а) внесення пропозицій про формування державної політики у сфері землеустрою і забезпечення її реалізації;

б) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;

в) здійснення землеустрою, у тому числі забезпечення проведення державної інвентаризації земель;

г) здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів;

ґ) розроблення в установленому законодавством порядку нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил;

д) створення інформаційної бази даних з питань землеустрою;

е) проведення в установленому законодавством порядку державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою;

є) організація, у тому числі за участю іноземних наукових установ та організацій, наукових досліджень з питань землеустрою;

ж) забезпечення створення, формування і ведення Державного фонду документації із землеустрою;

ж1) здійснення державного нагляду у сфері землеустрою;

з) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до ст. 28 цього Закону розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Таким чином, аналіз зазначених нормативних актів дає суду підстави вважати , що до повноважень відповідача як органа, що забезпечує здійснення державної реєстрації земельних ділянок, не відноситься перевірка відповідності документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

Крім того, суд вважає, що сама по собі державна реєстрація зазначеної земельної ділянки безпосередньо не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки, вказані позивачем порушення фактично випливають із відносин, що стосуються порядку користування між власниками суміжних земельних ділянок.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області, треті особи: Сумська міська рада, товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Ексім», приватне акціонерне товариство « Альфасистембуд» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 01 жовтня 2015 року.

З оригіналом згідно

Суддя Л.М.Опімах

Попередній документ
52515930
Наступний документ
52515932
Інформація про рішення:
№ рішення: 52515931
№ справи: 818/2652/15
Дата рішення: 25.09.2015
Дата публікації: 23.10.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: