"13" жовтня 2015 р. Справа № 920/930/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Гончар Т. В. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 02.10.2015 р.
відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 12.05.2014 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" (вх. №4260 С/3-12) на рішення господарського суду Сумської області від 06 липня 2015 року по справі № 920/930/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок", м.Суми
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області, м. Суми,
2. Державна інспекція сільського господарства в Сумській області, м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Прогрес-технологія", м. Суми
про відновлення стану земельної ділянки,-
Рішенням господарського суду Сумської області від 06.07.2015 по справі №920/930/14 (суддя Коваленко О.В.) в задоволені позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" на користь Державного підприємства "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 1614,00 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з урахуванням додаткових пояснень до апеляційної скарги, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2015 по справі №920/930/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного процесуального документа.
Державна інспекція сільського господарства в Сумській області надала письмове пояснення на апеляційну скаргу позивача. Прохає здійснювати судовий розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство "Прогрес-технологія" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі не спростовано обставини, які встановлено судом першої інстанції, не доведено порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, 11.10.2013 року між ОСОБА_3 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" (покупець - позивач у справі) був укладений договір купівлі-продажу №2836 земельної ділянки, згідно умов якого (пункт 1.1.), продавець передає у власність (продає), а покупець приймає (купує) земельну ділянку площею 1,5000 га, яку надано для ведення індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, Токарівська сільська рада, і сплачує за неї грошову суму у порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого Управлінням Держземагенства у Сумському районі Сумської області від 29.09.2013 року за №НВ-59005856223013, кадастровий номер земельної ділянки 5924788300:05:005:1082, місце розташуванням (адміністративно-територіальна одиниця) - Сумська область, Сумський район, Токарівська сільська рада; цільове призначення - 01,05 для ведення індивідуального садівництва; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; вид використання земельної ділянки - для введення індивідуального садівництва; форма власності - приватна власність; площа земельної ділянки 1,5000 га, у тому числі за земельними угіддями - синожаті 1,5 га (абзац 2 пункту 1.1 договору).
Право приватної власності на придбану земельну ділянку було зареєстроване позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом від 11.10.2013 року № 10730560 (а.с. 9 том 1).
04.04.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 5924788300:05:005:1082 із цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (а.с. 10, том 1).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що на частині належної йому земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5 га, замість сіножатей, розміщений ставок-гідрокар'єр, який відповідач використовує у своїй діяльності для видобування піску без відповідного дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок".
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" не підлягає задоволенню з наступних підстав
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до частини 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (стаття 16 Цивільного кодексу України).
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною 3 статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина 3 статті 386 ЦК).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що в період з 12.10.2013 року до 14.01.2014 року внаслідок діяльності відповідача, на площі орієнтовно 0,5 га, утворився ставок - гідрокар'єр, який останній використовує у своїй діяльності для видобування піску.
Відповідно до статті 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" кодексом України про надра та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 16 Кодексу України про надра (в редакції чинній станом на 01.01.2003 року), визначені базові приписи з питань надання спеціальних дозволів на користування надрами. Вона, зокрема, встановлює, що ліцензування діяльності щодо користування надрами - це єдиний порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянкою надр з відповідною метою. Спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. Спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами надаються Державним комітетом України по геології і використанню надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України 27.01.1995 року затверджено Положення про порядок надання гірничих відводів від 27.01.1995 року № 59, яке встановлює порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, а також будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.
Гірничий відвід на розробку родовищ корисних копалин надається з урахуванням меж об'єкта надрокористування, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами (пункт 12).
За умовами статті 19 Кодексу України про надра (в редакції чинній станом на 01.01.2003 року) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Так, як свідчать матеріали справи, відповідно до Акту про надання гірничого відводу від 10.04.2003 року №01-25/204 виданого Сумською обласною радою Акціонерному Товариству закритого типу агропідприємству “Прогрес-Технологія” (правонаступником якого є ТОВ “Агропідприємство “Прогрес-Технологія”) наданий гірничий відвід з метою розробки Токарівського родовища будівельного піску.
Гірничий відвід знаходиться в 1,0 км на захід від західної околиці с. Токарі Сумського району Сумської області і позначений на копії топографічного плану кутовими точками 1,2,3,4,5,6,7,8, а також на геологічних картах і вертикальних розрізах із зазначенням номерів карт і розрізів (І-І", ІІ-ІІ", ІІІ-ІІІ", ІV-ІV", V-V").
Термін чинності акту про надання гірничого відводу становить 15 років (отже, термін дії акту спливає 10.04.2013 року).
Надалі, 11.07.2003 ТОВ “Агропідприємство “Прогрес-Технологія” отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, який був виданий Міністерством екології та природних ресурсів України за №3049.
Об'єктом ліцензування вказаного дозволу є Токарівське родовище, прив'язка на місцевості - 1,0 км на захід від с. Токарі, корисні копалини - пісок, мета ліцензії (робіт) - видобування піску, придатного для виготовлення штукатурних розчинів та дорожнього будівництва (ДСТУ БВ.2.7.-32-95).
Термін дії дозволу - 10 років, тобто до 11.07.2013 року.
Вказаний дозвіл містить географічні координати об'єкту ліцензування (Токарівського родовища), інформацію про площу об'єкту, інформацію про загальну кількість запасів.
У зв'язку з тим, що ТОВ “Агропідприємство “Прогрес-Технологія” мало всі необхідні документи для отримання земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, 07.05.2004 року Сумська районна державна адміністрація надала відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку площею 8 га, для видобутку піску у відповідності з Робочим проектом розробки Токарівського родовища будівельного піску в Сумському районі Сумської області, яке знаходиться на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області.
Згідно з пунктом 3.1 договір укладено на 15 років (термін дії договору закінчується 11.05.2019 року).
Таким чином, з липня 2004 по липень 2013 року відповідач здійснював видобування піску на земельній ділянці загальною площею 8 га, на законних підставах, з отриманням всіх процедур визначених чинним на той час законодавством.
Жодних доказів щодо здійснення відповідачем робіт на території Токарівського родовища, поза межами наданих дозволів, позивачем не надано.
В матеріали справи знаходиться Робочий проект землеустрою щодо технічної і біологічної рекультивації земель порушених розробкою гідрокар'єру Токарівського водосховища піску з землюванням прилеглих угідь на території Токарівської сільської ради Сумського району Сумської області, який було виготовлено у 2009 році ТОВ “Юрво”.
Він містить перелік необхідних підготовчих та земляних робіт; агротехнічних і лісотехнічних заходів щодо біологічної рекультивації; інформацію із зображенням на топографічній карті межі гідрокар'єру, межі захисної природоохоронної лісосмуги, а також схему зміщення дерево-чагарникових порід для створення захисної водоохоронної лісосмуги.
В липні 2013 року, родовище було відпрацьоване. Розробка кар'єру велася методом гідронамиву, тому в даній час (червень 2014 року) відпрацьована ділянка знаходиться під водоймою та потребує виконання робіт згідно Проекту рекультивації.
Як свідчать матеріали справи, 70% земельної ділянки, яка належала ТОВ “АП “Прогрес - Технологія” в результаті відпрацювання була перетворена в водойму.
Проте, відповідач не може виконати вимоги Проекту рекультивації земель порушених розробкою кар'єру, яким передбачено по всьому периметру водоймища провести посів трав та виконати посадку прибережної водозахисної лісосмуги 6,0 м., так як територія прибережної зони та водоймища попала під розпаювання.
Так, розпорядженням Сумської районної державної адміністрації № 60 від 26.01.2010 року землі, що межують з площею Токарівського родовища, були передані господарям для ведення індивідуального садівництва.
В процесі відділення земель у 2010 році їх межі не були погоджені з землекористувачем ТОВ “АП “Прогрес-Технологія”, а представники фірми, що виконували технічну документацію з землеустрою, не виїжджали на ділянку. У зв'язку з чим, площі під індивідуальне садівництво виділялись на болотах і старицях з відкритою водою. У зв'язку з цим у сусідніх землевласників виникли претензії до ТОВ “АП “Прогрес - Технологія”.
Так, земельна ділянка з кадастровим номером 5924788300:05:005:1082, відносно частини якої ставиться питання про відновлення її стану, як об'єкт цивільних прав, котра має площу, межі та кадастровий номер, вперше була сформована у 2008 році на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистих селянських господарств на території Токарівської сільської ради. Складовою цієї технічної документації є Висновок відділу містобудування Сумської райдержадміністрації від 25.02.2008 року №857/01-30.
Колегія суддів, проаналізувавши вище зазначені документи встановила, що у проекті землеустрою земельна ділянка з кадастровим номером 5924788300:05:005:1082 зображена вище водного русла р. Псел, що унеможливлює перетин із земельною ділянкою ТОВ “АП “Прогрес-Технологія”, а в технічній документації дана земельна ділянка вже знаходиться саме на р. Псел, що виключає наявність на ній сіножатей.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий Управлінням Держземагенства у Сумьскому районі Сумської області 29.09.2013 року за №НВ-5900585622013, містить інформацію про стан земельної ділянки кадастровий номер 5924788300:05:005:1082 станом на 01.02.2010 року, фактичні ж дані щодо обставин, що входять до предмета доказування (стан земельної ділянки на момент її придбання позивачем, а саме - на 11.11.2013 року) відсутні.
Вищевикладені обставини свідчать про необґрунтованість твердження позивача про використання відповідачем ставка - гідрокар'єру на частині належної позивачеві земельної ділянки для видобування піску після набуття позивачем права власності на земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 11.10.2013 року № 2836, а відтак безпідставним та необґрунтованим є твердження позивача щодо порушення відповідачем його прав як власника земельної ділянки, придбаної 11.10.2013 року.
Наявний в матеріалах справи Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 07.10.2013 року проведений Сумською регіональною філією Державного підприємства “Укрспецзем” не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки експертна оцінка земельної ділянки (на яку йдеться посилання в договорі купівлі-продажу від 11.10.2013 року) проводилась без особистого огляду об'єкта оцінки, без обстеження земельної ділянки, без визначення її фактичного використання, без врахування стану рослинного покриву, стану ґрунтів та природних умов, а вартість об'єкту оцінки була визначена методичним підходом, з урахуванням округлення на дату оцінки.
В той же час, вимоги підпункту 49, 50 Постанови Кабінету міністрів України від 11.10.2002 року № 1531 “Про експертну грошову оцінку земельних ділянок” визначаються, що експертна грошова оцінка земельної ділянки проводиться в такій послідовності: обстеження земельної ділянки та вивчення ситуації на ринку землі;визначення виду вартості земельної ділянки відповідно до умов угоди; складання завдання на оцінку та укладання договору про оцінку; збирання, оброблення та аналіз вихідних даних, необхідних для проведення оцінки; визначення найбільш ефективного використання земельної ділянки; вибір та обґрунтування методичних підходів; визначення вартості земельної ділянки за обраними методичними підходами та формулювання остаточного висновку, складання звіту про оцінку.
Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 09.01.2003 року №2 формулювання остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки здійснюється на підставі порівняльного аналізу отриманих результатів та ринкових даних.
Колегія суддів додатково зазначає, що звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 07.10.2013 року, виданий Сумською регіональною філією Державного підприємства “Укрспецзем” було виготовлено до підписання договору купівлі - продажу землі, а отже не має правового навантаження в даній справі.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Таким чином, колегією суддів встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених статті 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2015 по справі №920/930/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і відсутні підстави для його скасування, в зв'язку з чим, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 06 липня 2015 року по справі № 920/930/14 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 жовтня 2015 року.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Плужник О.В.