Справа № 11а -891/ 2010р. Головуючий у 1 інстанції Ванівський Ю.М.
Категорія - ст.ст. 185 ч.1, 384 ч.2 КК України Доповідач: Пайонкевич Т.Т.
7 грудня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Пайонкевича Т.Т.
суддів: Галина В.П., Романюка М.Ф.
з участю прокурора: Малиш Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2010 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, зареєстровану за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судиму,
засуджено за:
-ч. 1 ст. 185 КК України на 1 (один) рік та 6 (шість) місяців позбавлення волі,
-ч. 2 ст. 384 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України при сукупності злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишено попередній - утримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_1 визначено рахувати з часу затримання, тобто з 11.12.2009 року.
Стягнуто з засудженої ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області 300 грн. 48 коп. - вартість за проведення експертизи.
ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона у ході судового слідства по кримінальній справі відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст.ст. 152 ч.3, 153 ч.2 КК України, яка розглядалась у закритому судовому засіданні суддею Шевченківського районного суду м. Львова Заверухою О.Б., будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, протягом листопада 2006 - березня 2007 року дала завідомо неправдиві показання з приводу обставин вчинення підсудними відносно неї зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, зазначивши, що жодних злочинів підсудні відносно неї не вчиняли, хоча у ході досудового слідства по даній справі, при допитах давала правдиві покази, що відповідали встановленим обставинам справи. Мотивом дачі ОСОБА_1 завідомо неправдивих показів у судовому засіданні було отримання винагороди від батьків підсудних.
Крім того, 19.11.2009 року, приблизно о 11.35 год., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні кв. №2, що по вул. Гіпсовій, 32 в м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 спав у кімнаті, таємно викрала з тумбочки, яка знаходилася в коридорі, мобільний телефон марки "Нокія - N95", вартістю 700 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора "Київстар", вартістю 25 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 23 гривні, сім-картка мобільного оператора "МТС", вартістю 10 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 53 гривні, карта пам'яті на 1 гігабайт, яка входить у вартість мобільного телефону та зарядний пристрій до вказаного мобільного телефону марки "Travel Charger", вартість якого також входить у вартість мобільного телефону й з місця скоєння злочину скрилась, чим завдала гр. ОСОБА_5, матеріальної шкоди на загальну суму 811 гривень.
Засуджена ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить пом'якшити обране їй покарання. В обґрунтування покликається на наявність пом'якшуючих покарання обставин, а саме: визнання вини, щирого каяття, вчинення злочину вперше. Крім цього вказує, що має троє дітей, які залишуться без догляду.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора із запереченням на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винуватість засудженої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів при вказаних у вироку обставинах доведена повністю та в апеляції не оспорюється, а її діям дана правильна кримінально-правова оцінка.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд належним чином врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених нею злочинів, особу засудженої: раніше не судиму, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, негативну характеристику за місцем проживання, позбавлена батьківських прав. З урахуванням пом'якшуючої покарання обставини - щирого каяття. А тому міра покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.384 та ч.1 ст.185 КК України обґрунтовано визначена судом ближче до мінімальної межі передбаченої санкціями даних статтей. При визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів місцевий суд вірно обрав принцип поглинання менш суворого покарання біль суворим.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що покарання засудженій ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст.65 КК України, а тому підстав для задоволення апеляції засудженої немає.
Керуючись ст.ст.366, 377, 379 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Франківського районного суду м. Львова від 20 липня 2010 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена на протязі 3 місяців в касаційному порядку з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: