Справа № 464/6719/15-а
пр.№ 2-а/464/169/15
28.09.2015 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого - судді Рудакова І.П.
при секретарі Бондар Н.С.
за участю позивача та його представника,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицько-Франківського ОРВК м.Львова про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення від 31 липня 2015 року №175.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.п.6,7 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. З даною постановою не погоджується, вважає її незаконною. Вказав, що постанова прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 30 липня 2015 року який не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а саме: не зазначено час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, що унеможливлює встановлення об*активної сторони правопорушення. Відповідно постанова також не містить опису обставин встановлених при розгляді справи про адміністративне правопорушення, невірно вказано законодавчу норму за порушення якої притягнуто до адміністративної відповідальності. Всупереч вказаному у постанові правопорушенню, яке полягає у відмові відповідальної особи за ведення військового обліку ЛОУ АТ «Ощадбанк» від отримання листа для звірки даних, було складено акт 30 липня 2015 року в якому відсутнє прізвище та ініціали особи-порушника. При прийнятті постанови не враховано, що в його посадові повноваження не входить обов*язок отримувати будь-які листи чи іншої кореспонденції, про що він ставив до відома відповідача. Зазначив, що його дії як працівника установи банку повністю відповідали наданим повноваженням згідно посадової інструкції і є правомірними, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення по ч.1 ст.210-1 КУпАП.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з*явився, хоча про час та місце розгляду справи належно повідомлявся, не надав суду належних доказів правомірності свого рішення в порядку ч.2 ст.72 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.251 КУАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що 31 липня 2015 року військовим комісаром Галицько-Франківського ОРВК м.Львова була винесена постанова №175 відносно ОСОБА_1 , якою притягнуто до відповідальності за порушення п.п.6,7 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» по ч.1 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 510 грн.
Підставою для прийняття даної постанови послужив протокол про адміністративне правопорушення від 30 липня 2015р.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка складала протокол; відомості про особу порушника, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол складений відносно ОСОБА_1 не відповідає даним вимогам закону, у ньому не зазначено час, місце і суть адміністративного правопорушення. У протоколі визначено порушення п.п. 6,7 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яке передбачає підстави звільнення від призову під час мобілізації військовозобов*язаних, однак зі змісту порушення вбачається, що таке пов*язане з обов*язком підприємств, організацій, установ сприяти військовим комісаріатам у їх роботі, що передбачає ст..21 цього Закону.
Відтак, протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом в розумінні ст.251 КУАП, оскільки такий містить суперечливі дані.
Разом з цим, при прийнятті постанови 31 липня 2015 року, порушником вказано позивача - ОСОБА_1 , однак жодних доказів в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного у протоколі правопорушення, відповідачем суду не надано, не зазначено також що послужило підставою для винесення постанови при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Зміст порушення, яке відповідачем вказане у протоколі та постанові, полягає у відмові відповідальної особи за ведення військового обліку ЛОУ АТ «Ощадбанк» від отримання листа для звірки даних, про що складено акт від 30 липня 2015 року. Однак як вбачається із вказаного акту, хто з працівників ЛОУ АТ «Ощадбанк» уповноважений на це, не вказано. Згідно посадової інструкції головного фахівця із цивільної оборони та спец роботи, яким працює позивач, до кола його обов*язків не віднесено одержання будь-якої кореспонденції. П.п. 3.1., 3.2 Інструкції з діловодства в центральному апараті та установах ВАТ «Ощадбанк» від 29.12.2007р. №449, кореспонденція, що надходить, приймається тільки службою діловодства установи банку, приймати службові документи іншим підрозділам не дозволяється. Виходяич з наведеного, позивач був не уповноважений на обов*язок. який покладено на нього при зазначенні порушення в протоколі та постанові.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку дотримано не було.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова винесена військовим комісаром Галицько-Франківського ОРВК м.Львова №175 від 31 липня 2015 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , прийнята без з'ясування всіх обставин справи в повному обсязі, не було перевірено та встановлено час, місце вчинення правопорушення, посада і обов*язки особи яка притягається до адміністративної відповідальності.
У спірних правовідносинах відповідачем було порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, так як не було всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставин справи, та не вирішено її в точній відповідності з законом, ненадано суду достатніх та беззаперечних доказів, які підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП.
Згідно ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Враховуючи вище викладене, оскільки відповідачем не надано достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-1 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення слід скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.210-1 КУпАП необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст.ст.9, 210-1, 251, 256, 280, 284, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст.1, 6, 11, 17, 18, 69, 71, 86, 99, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Галицько-Франківського ОРВК м.Львова про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення №175 від 31 липня 2015 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.210-1 КУпАП - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: