61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
15.10.2015 Справа № 905/1949/15
Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.
при секретарі судового засідання (помічнику судді) Асмановій Е.Е.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м.Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк
про стягнення заборгованості в розмірі 17914,19грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Заявлено позов, Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м.Київ, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 17914,19грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що будучи орендарем переданого йому відповідачем в користування приміщення відповідно до договору оренди приміщень від 22.03.2013р., здійснив за час оренди поліпшення, які, на його думку, мають бути відшкодовані відповідачем. Оскільки відповідач відмовляється повністю відшкодувати понесених позивачем витрат, він вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з даним позовом до суду.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Про що свідчить оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет http:// www.reyestr.court.gov.ua в розділі "Новини та події" від 07 вересня 2015 року та 23 вересня 2015 року.
За приписами п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доказом повідомлення сторони про час і місце розгляду справи в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.
При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26 грудня 2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відтак, відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
22 березня 2013року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендодавець) укладений договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого (п.1.1) регулюються правовідносини пов'язані із: передачею «Орендодавцем» «Орендареві» в строкове платне користування нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 118,1 кв.м., розташоване на першому поверсі приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до умов п.1.3 договору, об'єкт оренди перебуває у власності орендодавця на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 13.03.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Химич О.А., за реєстровим №699, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25607845 від 18.03.2010р., виданий Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м.Донецьк, № запису 1573 в книзі 4чндк-106.
За користуванням об'єктом оренди Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендну плату в гривнях у розмірі, еквівалентому USD $35 за курсом Національного банку України на день виставлення рахунку за один квадратний метр приміщення. Орендна плата за період з 01.04.2013р. по 30.04.2013р. встановлюється в розмірі 1000,00 грн. без ПДВ (п.4.1 договору).
Згідно п.4.4 за перший і останній місяць оренди Орендар сплачує орендну плату протягом трьох робочих днів після дати підписання Акту прийому-передачі об'єкту оренди. За наступні місяці оренди Орендар сплачує орендну плату до 10 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, на підставі договору, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця.
Строк оренди встановлюється з 01.04.2013р. (але не раніше дати підписання акту у відповідності з п.3.1 цього договору) по 31.03.2015р. включно. Строк дії цього договору - з дати підписання цього договору до 31.03.2015р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.6.2 договору).
Пунктом 9.1 договору встановлено, що під поліпшенням приміщенням, у рамках даного договору, сторону розуміють проведення будь-яких робіт, пов'язаних з модернізацією, добудово., дообладнанням, реконструкцією тощо, з використанням будь-яких матеріалів, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, які очікується одержати в майбутньому при використанні приміщення.
Факт надання послуг з оренди приміщення орендодавцем та прийняття цих послуг Орендарем підтверджується актом приймання-передачі робіт від 22.03.2013р., який підписаний обома сторонами без заперечень.
Протягом дії договору оренди, позивачем здійснено ряд поліпшень приміщення на загальну суму 17914,19 грн. Позивачем на адресу відповідача надіслана вимога №22/3-27861 від 31.08.2015р. про повернення суми заборгованості витрачених на поліпшення майна.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.
Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).
Відповідно до статей 626 та 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог передбачених ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнута згода.
Пунктом 9.1 договору встановлено, що під поліпшенням приміщенням, у рамках даного договору, сторону розуміють проведення будь-яких робіт, пов'язаних з модернізацією, добудово., дообладнанням, реконструкцією тощо, з використанням будь-яких матеріалів, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, які очікується одержати в майбутньому при використанні приміщення.
Факт надання послуг з оренди приміщення орендодавцем та прийняття цих послуг Орендарем підтверджується актом приймання-передачі робіт від 22.03.2013р., який підписаний обома сторонами без заперечень.
Протягом дії договору оренди, позивачем здійснено ряд поліпшень приміщення на загальну суму 17914,19 грн.
Вимогами частин 1 та 3 ст.778 ЦК України визначено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Крім того приписами п.5.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» визначено, шо вирішуючи спори, пов'язані з використанням орендарем прав, визначених частиною третьою статті 773 і статтею 778 ЦК України та частиною третьою статті 23 Закону "Про оренду державного та комунального майна", господарський суд повинен мати на увазі, що згода орендодавця на вчинення відповідних дій щодо орендованого майна має бути викладена у певній документальній формі, якщо така можливість не передбачена у самому договорі оренди (найму).
Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 17914,19грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем не спростовано вимоги, які викладено у позовній заяви.
Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно вимог передбачених п.22 частини 1 ст.5 Законом України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Виходячи з вищевикладеної норми, судовий збір за подання позову позивачем не сплачено.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі вимог передбачених ст.129 Конституції України, п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.5.5. Постанови Плену Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», ст.ст.11-16, 202, 509, 530, 550, 598, 599, 610-612, 626, 628, 629, 638, 759, 761, 778 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 173, 174, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-5, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м.Київ, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 17914,19грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк (83000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Київ (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість в сумі 17914,19грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк (83000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.10.2015р.
Суддя С.В. Тоцький