15.10.15р. Справа № 39/5005/15743/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м. Калинівка, Вінницька область
до Відповідач - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП", м. Дніпропетровськ
Відповідач - 2: Дочірнє підприємство "Фірма Леда", м. Харків
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача - 1: ОСОБА_1 дов. №05-10/15 від 05.10.15
від відповідача - 2: не з'явився
Відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" (далі - Відповідач-1) та Дочірнім підприємством "Фірма Леда" (далі - Відповідач - 2) договору про відступлення права вимоги від 15.08.2011, за яким Відповідач-1 отримав право вимоги до Позивача про стягнення несплаченої заборгованості, що виникла в результаті невиконання зобов'язань за договором поставки №132 від 24.03.2008.
Заявлені позовні вимоги, мотивовані тим, що в порушення умов договору поставки № 132 від 24.03.2008, який передбачає здійснення відступлення права вимоги за цим договором лише за письмовим погодженням сторін, спірний договір було укладено без відповідного письмового погодження з боку Позивача. Окрім того, в якості підстав заявленого позову, Позивач посилається на відсутність повідомлення боржника про зміну кредитора у зобов'язанні, що на його думку є порушенням вимог ст. 516 ЦК України.
08.12.2011 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області зупинення провадження у справі та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
13.08.12 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області поновлено провадження у справі №39/5005/15743/2011.
14.08.12 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області зупинено провадження у справі №39/5005/15743/2012 до вирішення в установленому законом порядку справи №5017/2162/2012, що розглядається господарським судом Одеської області.
03.12.13 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області поновлено провадження у справі №39/5005/15743/2011.
24.12.13 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області зупинено провадження по справі №39/5005/15743/2012 до вирішення в установленому законом порядку справи № 522/30292/13-ц., що розглядається Приморським районним судом м. Одеси.
21.09.15 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області поновлено провадження у справі №39/5005/15743/2011.
05.10.15 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області до участі у справі в якості Відповідача-2 залучено Дочірнє підприємство "Фірма Леда".
Позивач звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі його представника, в якому також зазначив що підтримує поданий ним позов в повному обсязі.
Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що на адресу Позивача було направлено повідомлення про уступку права вимоги, яке отримано головою правління ВАТ „Вінніфрут” - ОСОБА_2, про що є відповідна відмітка, скріплена печаткою підприємства Позивача.
Відповідач -2 подав суд клопотання про розгляд справи без участі його представника.
В судовому засіданні 15.10.2015, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача - 1, господарський суд -
Встановив:
24.03.2008 між Дочірнім підприємством "Фірма Леда" (далі - Постачальник) та Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (далі - Покупець) договір №132 поставки товарів.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупця товари, визначені у п. 1.2 цього договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.
Пунктом 12.4 договору, сторонами погоджено, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умовами письмового погодження цього із іншою стороною.
15.08.2011 року, між Дочірнім підприємством "Фірма Леда" (далі - Відповідач -2; Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" (далі - Відповідач - 1; Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги.
Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор передає (поступається), а Новий кредитор набуває право вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (Боржник) несплаченої заборгованості в сумі 432 880,28 грн., в т.ч. 390 832,30 грн. - основного боргу; 32 466,94 грн. - пені; 4 058,35 грн. - 3% річних; 5 404,69 грн. - держмита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що виникла в результаті невиконання останнім своїх зобов'язань за договором поставки товарів №132 від 24.03.2008, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.
Згідно з п. 1.2 Договору відступлення права вимоги, підстави виникнення і сума зазначеного в п. 1.1 даного договору права вимоги до Боржника, а також стан взаємовідносин Первісного кредитора і боржника на момент підписання цього договору підтверджується:
а) Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.12.08 по справі № 12/111-08;
b) Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.03.2009 по справі №12/111-08;
c) Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.09 по справі №12/111-08;
d) Наказом господарського суду Вінницької області №12/111-08 від 26.12.08 про стягнення з ВАТ „Вінніфрут” на користь ДП "Фірма Леда" заборгованості у розмірі 545 991,48 грн.;
е) Постановою Відділу державної виконавчої служби Калиновського районного управління Юстиції від 23.03.2009 ВП №11982498 про відкриття виконавчого провадження.
Документи, зазначені в п. 1.2 договору передаються Первісним кредитором протягом трьох робочих днів з дати підписання цього договору.
Пунктом 1.4 договору, визначено, що з дати підписання цього договору, Новий кредитор стає кредитором Боржника в розмірі вимог, зазначеному п. 1.1 Договору, тобто набуває всі права, передбачені чинним законодавством щодо Боржника, а Первісний кредитор ці права втрачає.
Пунктом 1.5 договору, визначено, що про зміну кредитора сторони повідомляють господарський суд Вінницької області і клопочуть про зміну сторони у відкритому виконавчому провадженні.
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно положень ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Кодексу).
Кредитора у зобов'язання здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Як вище встановлено судом, пунктом 12.4 Договору поставки № 132 від 24.03.2008 року, сторони погодили, що відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умовами письмового погодження цього із іншою стороною.
Матеріали справи не містять доказів надання Позивачем (боржником) письмового погодження на відступлення права вимоги за договором поставки товарів № 132 від 24.03.2008 року, при цьому, факт повідомлення останнього про заміну кредитора у зобов'язанні після вчинення угоди про відступлення права вимоги, не можна розглядати саме як надання згоди на відступлення відповідного права.
Таким чином, слід дійти висновку, що спірний договір про відступлення права вимоги від 15.08.20112 року укладено з порушенням вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним.
Крім того, як убачається з тексту спірного договору, його предметом є безпосередньо відступлення права вимоги за рішенням господарського суду Вінницької області від 09.12.2008 року по справі №12/111-08, за яким з боржника стягнуто не лише сума заборгованості за договором поставки товарів № 132 від 24.03.2008, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, а й витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Тобто, умовами спірного договору, цесіонарію надано право вимагати від Боржника належного виконання рішення суду.
Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України “Про виконавче провадження”, який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною п'ятою статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.
Таким чином, при укладенні спірного договір уступки права вимоги, сторони, фактично замінивши стягувача за рішеннями суду, не звернули увагу на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, що в свою чергу також свідчить про невідповідність такого правочину вимогам законодавства.
В силу вимог статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Як вище встановлено судом, умови спірного договору не відповідають приписам цивільного законодавства, що свідчить про недотримання сторонами під час його вчинення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, та як наслідок дає підстави для визнання такого правочину недійсним за правилами ст. 215 ЦК України.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на приписи ч. 1 ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідачів у рівних частинах.
Керуючись, ст.ст. 16, 203, 215, 516 ЦК України, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд ,-
Позов задовольнити.
Визнати недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 35112205) та Дочірнім підприємством "Фірма Леда" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд.197-В, код ЄДРПОУ 24761695) договір про відступлення права вимоги від 15.08.2011 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова,1, код ЄДРПОУ 35112205) на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (22403, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрунзе, буд. 45, код ЄДРПОУ 30807701) 470,50 грн. витрат зі сплати судового збору, витати наказ.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Фірма Леда" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд.197-В, код ЄДРПОУ 24761695) на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (22403, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Фрунзе, буд. 45, код ЄДРПОУ 30807701) 470,50 грн. витрат зі сплати судового збору, витати накази.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.10.15.
Суддя ОСОБА_3