Справа № 333/7556/15-к
Провадження №1-в/333/329/15
Іменем України
15 жовтня 2015 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника заявника ОСОБА_4 ,
лікаря психіатра ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши заяву головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_7 про продовження примусових заходів медичного характеру у формі госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним наглядом відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
09.10.2015 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_7 про продовження примусових заходів медичного характеру у формі госпіталізації до психіатричної лікарні із звичайним наглядом відносно ОСОБА_8 .
В заяві зазначено, що ОСОБА_8 з 22 вересня 2015 р. перебуває на примусовому стаціонарному лікуванні з діагнозом: “Легка розумова відсталість (помірно-виражена дебільність) внаслідок енцефалопатії складного генезу (резідуальна,посттравматична) з вираженими порушеннями поведінки, епісиндром”. 11 квітня 2008 року вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 121 КК України (завдав тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, від яких той помер). 29.08.2008 р. ухвалою Бердянського міськрайоного суду Запорізької області, щодо ОСОБА_8 , за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 121 КК України застосовані примусові заходи медичного характеру у формі госпіталізації у психіатричну лікарню із суворим наглядом м. Днепропетровська, де знаходився з 12.12.2008 р. до 28.02.2015 р. 13.02.2015 р. згідно постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська примусові міри медичного характеру змінені на примусове психіатричне лікування в Херсонскій обласній психіатричній лікарні із посиленим наглядом, де він знаходився з 28.02.2015 р. до 21.05.2015 р. 29.04.2015 р. постановою Суворовського районного суду м. Херсона примусові міри медичного характеру змінені на примусове психіатричне лікування у психіатричній лікарні із звичайним наглядом. З 21.05.2015 р. до 07.08.2015 р. знаходився в КУ “ОКПЛ” ЗОР. 07.08.2015 р. був переведений до Молочанської психіатричної лікарні за заявою хворого та його родичів, де знаходився до 22.09.2015 р. Під час лікування скоїв втечу, був повернутий до установи співробітниками міліції, після чого, за заявою хворого, був знову переведений до КУ “ОКПЛ” ЗОР. 02.10.2015 р. був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, за висновком якої, ОСОБА_8 виявляє ознаки легкої розумової відсталості (помірно-виражена дебільність) внаслідок енцефалопатії складного генезу (резідуальна,посттравматична) з вираженими порушеннями поведінки,епісиндром. На проведеному лікуванні психічний стан хворого залишається нестабільним, поведінка дезорганізована, схильний до втечі. Критики до дефекту та скоєного правопорушення немає. У зв'язку з чим, ОСОБА_8 , потребує продовження примусових заходів медичного характеру у формі госпіталізації у психіатричну лікарню із звичайним наглядом.
В судовому засіданні представник комунальної установи “Обласна психіатрична лікарня” та лікар психіатр заяву підтримали та просили суд її задовольнити з підстав, викладених у цій заяві.
Прокурор та захисник проти задоволення заяви не заперечували.
Згідно ст. 512 КПК України участь ОСОБА_8 у судовому засіданні визнана судом необов'язковою.
Суд, заслухавши представника комунальної установи “Обласна психіатрична лікарня”, думку прокурора, захисника, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 з 22 вересня 2015 р. перебуває на примусовому стаціонарному лікуванні з діагнозом: «Легка розумова відсталість (помірно-виражена дебільність) внаслідок енцефалопатії складного генезу (резідуальна,посттравматична) з вираженими порушеннями поведінки, епісиндром».
11 квітня 2008 року вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 121 КК України (завдав тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, від яких той помер).
29.08.2008 р. ухвалою Бердянського міськрайоного суду Запорізької області, щодо ОСОБА_8 , за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 121 КК України застосовані примусові заходи медичного характеру у формі госпіталізації у психіатричну лікарню із суворим наглядом м. Днепропетровська, де знаходився з 12.12.2008 р. до 28.02.2015 р.
13.02.2015 р. згідно постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська примусові міри медичного характеру змінені на примусове психіатричне лікування в Херсонскій обласній психіатричній лікарні із посиленим наглядом, де він знаходився з 28.02.2015 р. до 21.05.2015 р.
29.04.2015 р. постановою Суворовського районного суду м. Херсона примусові міри медичного характеру змінені на примусове психіатричне лікування у психіатричній лікарні із звичайним наглядом.
З 21.05.2015 р. до 07.08.2015 р. знаходився в КУ “ОКПЛ” ЗОР.
07.08.2015 р. був переведений до Молочанської психіатричної лікарні за заявою хворого та його родичів, де знаходився до 22.09.2015 р.
Під час лікування скоїв втечу, був повернутий до установи співробітниками міліції, після чого, за заявою хворого, був знову переведений до КУ “ОКПЛ” ЗОР.
02.10.2015 р. був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, за висновком якої, ОСОБА_8 виявляє ознаки легкої розумової відсталості (помірно-виражена дебільність) внаслідок енцефалопатії складного генезу (резідуальна,посттравматична) з вираженими порушеннями поведінки,епісиндром. На проведеному лікуванні психічний стан хворого залишається нестабільним, поведінка дезорганізована, схильний до втечі. Критики до дефекту та скоєного правопорушення немає. У зв'язку з чим, ОСОБА_8 , потребує продовження примусових заходів медичного характеру у формі госпіталізації у психіатричну лікарню із звичайним наглядом.
Згідно ч.2 ст.95 КК України продовження застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву задовольнити та продовжити застосування примусової міри медичного характеру у формі госпіталізації в психіатричну лікарню із загальним наглядом відносно ОСОБА_8 .
Керуючись ст.ст.19, 22 Закону України “Про психіатричну допомогу”, ст. 95 КК України, ст.ст.512, 514 КПК України, -
Заяву головного психіатра Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_7 про продовження примусових заходів медичного характеру у формі госпіталізації в психіатричну лікарню із звичайним наглядом відносно ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у формі госпіталізації у психіатричну лікарню із звичайним наглядом відносно ОСОБА_8 , 1990 р.н.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом семі днів з моменту її проголошення.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя ОСОБА_1