ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
01.03.07 Справа № 12/35пн-ад.
Суддя Палей О.С, розглянувши матеріали справи за позовом
Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства "Луганський рибокомбінат", Станично-Луганський район, с.Валуйське Луганської області
про арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків
В присутності представників сторін:
від позивача - Толмачова Д.О. - зав.юр.сектору, довіреність № 18 від 09.01.07.;
від відповідача - Дежіна Н.Ю. - директор, пасп. ЕМ № 793691 від 27.12.00.
Суть спору: Позивачем заявлено вимогу про винесення рішення про зупинення операцій на рахунках Відкритого акціонерного товариства “Луганський рибокомбінат», р/р №№ 260058096, 260074287, 2600442000, 260452304, 260462006, 260643281, 2500513392 МФО 304007 ЛОД ВАТ Райфайзен банк “Аваль», р/р №№ 26003320501, 26025320501 МФО 304308 Філія Луганське центральне відділення ПІБ, р/р 26009012018001 МФО 304803 ФАБ “Енергобанк»строком на 96 годин.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
На обгрунтування заявленої вимоги ДПІ у Станично-Луганському районі посилається на те, що ВАТ "Луганський рибокомбінат" взято на облік ДПІ у Станично-Луганському районі 16.06Л999р. реєстраційний №2608 та станом на 19.01.2007р. має податковий борг у сумі 476457,55 грн., у т.ч. ПДВ - 211040,74 грн., штрафна санкція за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки - 21323,88 грн., штрафна санкція за відчуження майна, яке знаходилось в податковій заставі - 14886,85 грн., прибутковий податок з доходів найманих працівників - 35445,68 грн., фіксований с/г податок нарахований після 01.01.2001р. - 176363,5 грн., фіксований с/г податок, нарахований до 01.01.2001 -17396,90 грн.
У зв'язку з несплатою податкових забов'язань, згідно діючого законодавства, ДПІ у Станично-Луганському районі на адресу ВАТ "Луганський рибокомбінат" були надіслані перша (від 15.10.2001р.) та друга (від 23.11.2001р.) податкові вимоги. До цього часу податковий борг підприємством не сплачений.
Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"* №2181 від 21.12.2000р. все рухоме майно і
майнові права ВАТ "Луганський рибокомбінат" знаходились в податковій заставі до 29.06.06р. та з 29.06.06р. по теперішній час знаходиться частина майна, про що до Державного реєстру застав рухомого майна внесено відповідні записи.
Перевіркою встановлено наступне:
- в порушення п.п. 8.6.1.(а) п.8.6. ст.8 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000р. ВАТ "Луганський рибокомбінат" не було погоджено з податковим органом операцію, що підлягала письмовому узгодженню, а саме безвідплатної передачі на баланс автотранспортного засобу, згідно авізо від 27.10.2003р. та податкової накладної від 27.10.2003р. №10/16.
Відповідач проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що департаментом ДВС у Станично-Луганському районі за вимогами стягувачів вже було накладено арешт на належні відповідачеві рахунки.
Дослідивши матеріали справи та доводи сторін суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Законом України від 02.06.2005р. № 2631-ІУ пункт 9.3 статті 9 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 було доповнено підпунктом 9.3.9 згідно з яким арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче
провадження" та деяких інших законодавчих активів щодо виконання судових рішень" від 15.03.2006р., № 3541-ІУ, який набув чинності з 14.04.2006р. у пп. 9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону № 2181 внесені зміни, відповідно до яких чинна редакція цієї статті -"арешт коштів на рахунку платника податків" здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством".
Таким чином на час звернення позивача до суду з цим позовом, взагалі не існує
поняття "адміністративний арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках" у зв'язку з чим звернення податкового органу з такою вимогою є невірно обраним матеріально-правовим способом захисту порушених прав.
Слід зазначити, що окремий порядок арешту коштів на рахунку платника податків, про який йдеться в п.п.9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону № 2181, законодавством не визначений.
Неврегульованість цього порядку законодавчо не може бути підставою для відмови в позові, а тому, при вирішенні цього питання, суд має виходити з фактичних обставин, що зумовили звернення з таким поданням, встановлених законом перед органами державної податкової служби завдань, та загальних принципів адміністративного судочинства.
Позивач ніяким чином не обґрунтував цілі, на які спрямовано заявлене подання, та не довів неможливість досягнення її вжиттям будь-яких інших заходів в межах покладених на органи державної податкової служби функцій та наявних повноважень.
Слід зауважити, що для застосування такого виду адміністративно-господарської відповідальності у сфері публічно-правових відносин як арешт коштів у системному зв'язку з визначеним пп.9.1.2. п.9.1 ст.9 Закону № 2181 переліком підстав для застосування безпосередньо адміністративного арешту активів, позивачеві слід довести факт відчуження активів, які перебувають у податковій заставі з врахуванням суми податкового боргу, щодо якого її застосовано, тобто з врахуванням Рішення Конституційного суду України від 24.03.2005р. щодо неконституційності положень п.п.8.2.2.п.8.2.ст.8 Закону № 2181.
Суд також вважає, що арешт коштів є виключним видом адміністративно - господарської відповідальності, та будь-яке рішення щодо арешту коштів на рахунку суб'єкта господарювання має відповідати визначеному п.п8 п.3.ст.2 КАС України принципу пропорційності, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
На підставі вищевикладеного, суд у задоволенні позову відмовляє.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 160,163,167,186,254 КАС України, суд
постановив:
1. У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі та підписано -06.03.07.
Суддя О.С.Палей
Помічник судді Є.С. Бубен
Надр. 3 прим:
1-до справи
2-позивачу
3-відповідачу