Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 вересня 2015 р. Справа № 805/3174/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення № 0001401702/3399 від 19.02.2015 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (далі ТОВ «КЗЕМ» або позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі ДПІ у м. Краматорську або відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення № 0001401702/3399 від 19.02.2015 року.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 19 лютого 2015 року відповідачем, на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464), було прийнято рішення №0001401702/3399, яким до позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штраф у розмірі 12430 грн. 91 коп. та нараховано пеню у розмірі 11227 грн. 42 коп. за період з 22.07.2014 року до 14.11.2014 року. Позивач вважає, що вказане рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки порушення зобов'язання ТОВ «КЗЕМ» по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було спричинене не з вини підприємства, а у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької області. Позивач посилається на п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону, в якому зазначено, що платники єдиного внеску, визначені ст.4 Закону № 2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону № 2464 на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. На підставі викладеного вважає, що відповідач необґрунтовано застосував до підприємства штраф та пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та просив суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача №0001401702/3399 від 19.02.2015 року.
Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення (а.с. 33-35), в яких зазначив, що позов є безпідставним, оскільки дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р, що також підтверджується Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № К/800/19383/15 і даний факт робить неможливим застосування положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до спірних правовідносин. На підставі викладеного просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Крім того, представник відповідача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 40).
Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи надані сторонами заяви, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «КЗЕМ» є юридичною особою, ідентифікаційний код 37944275, зареєстроване за адресою: Донецька обл. м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, будинок 10-В та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську.
19 лютого 2015 року відповідачем на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було прийнято рішення №0001401702/3399, яким до позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штраф у розмірі 12430 грн. 91 коп. та нараховано пеню у розмірі 11227 грн. 42 коп. за період з 22.07.2014 року до 14.11.2014 року (а.с. 7).
Позивач не погодився із зазначеним рішенням, у зв'язку з чим звернувся до суду із позовом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позовних вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 Закону № 2464 позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 2 статті 6 Закону № 2464 передбачені обов'язки платника єдиного внеску, серед яких встановлений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Разом з тим суд зазначає наступне.
Для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 2 вересня 2014 року № 1669-VII.
Для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 2 вересня 2014 року № 1669-VII.
Відповідно до пункту 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що був внесений підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" було прийнято Розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р, до зазначених населених пунктів належить м. Краматорськ Донецької області.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований за адресою: Донецька обл. м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, будинок 10-В.
Таким чином, позивач зареєстрований в місці, яке згідно з розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р, відноситься до затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р. зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2015 року по справі № 826/18330/14, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р було визнано нечинним. Вказана постанова була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року.
Вказана ухвала суду набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто з 15 квітня 2015 року.
Враховуючи місцезнаходження ТОВ «КЗЕМ», суд приходить до висновку, що відповідно до пункту 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»відповідальність, штрафні та фінансових санкції, передбачені Законом № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 22 липня 2014 року до 14 листопада 2014 року не мали застосовуватись податковим органом відносно ТОВ «КЗЕМ».
Стосовно посилань відповідача на те, що перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція є невизначеним, що підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № К/800/19383/15, суд зазначає наступне.
Наслідки набрання законної сили судовим рішенням передбачені ст. 255 КАС України.
Так відповідно до вказаної норми постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суд зазначає, що зупинення виконання постанови не впливає на процедуру набрання нею законної сили та відповідні обставини, що були встановлені в судовому рішенні.
Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути з на користь позивача з Державного бюджету України суму сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення № 0001401702/3399 від 19.02.2015 року - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0001401702/3399 від 19.02.2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» суму сплаченого судового збору у розмірі 182,70 грн.
Постанова прийнята в порядку письмового провадження 24 вересня 2015 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Грищенко Є.І.