Справа № 274/3403/15-ц
Провадження № 2/0274/1493/15
Іменем України
12.10.2015 м. Бердичів
в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,
з участю секретаря Соломянюк Л.О.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та визнання дійсним свідоцтва, -
У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом Виконавчого комітету Бердичівської міської ради, ОСОБА_4, у якому просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 05 червня 2006 року, видане Відділом з надання житлово-комунальних послуг Виконкому Бердичівської міської ради НОМЕР_1 про належність ОСОБА_4 на праві власності квартири АДРЕСА_1 та визнати дійсним свідоцтво про право власності на житло від 05 червня 2006 року, видане відділом з надання житлово-комунальних послуг виконкому Бердичівської міської ради НОМЕР_1 про належність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві на праві власності квартири АДРЕСА_1.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02 червня 2006 року ОСОБА_4 звернулася до органу приватизації - Бердичівського міськвиконкому із заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1. У заяві було вказано його, як члена сім'ї, що постійно проживає у квартирі та має право на приватизацію та додано відповідні довідки про його реєстрацію у квартирі.
Виконкомом Бердичівської міської ради було видано два свідоцтва про право власності на квартиру від однієї дати під одним і тим же реєстраційним номером, одне з яких на одного власника - ОСОБА_4, а в іншому власниками зазначено ОСОБА_4 та його.
Вважає протиправним свідоцтво про право власності на житло про належність цілої квартири ОСОБА_4, оскільки він мав право на приватизацію квартири.
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_1 позов підтримали, з підстав, вказаних у позовній заяві.
Відповідачка, ОСОБА_4 відповідно до письмової заяви від 15.09.2015, позов визнала.
Представник Бердичівської міської ради ОСОБА_2 не заперечив проти задоволення позову, оскільки, з наявних у виконкомі Бердичівської міської ради документів на приватизацію квартири АДРЕСА_1 з надання житлово-комунальних послуг виконкому Бердичівської міської ради було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру від 02 червня 2006 року НОМЕР_1 на двох співвласників: ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 02 червня 2006 року НОМЕР_1, виданого Відділом з надання житлово-комунальних послуг виконкому Бердичівської міської ради на одного власника - ОСОБА_4, не відповідає вимогам закону. Тому, щодо визнання його недійсним покладається на розсуд суду. Про те, як сталося, що видано два свідоцтва, йому не відомо. Керівник органу приватизації на даний час не працює у виконкомі Бердичівської міської ради. Факт підробки свідоцтва про право власності на житло, виданого на одного власника - ОСОБА_4 не був встановлений, з цього приводу не було будь-яких звернень до суду чи правоохоронних органів.
Дослідивши докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Згідно частини першої статті 8Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права або обмежений у його здійснені.
З матеріалів справи щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_4 02 червня 2006 року до органу приватизації було подано заяву на приватизацію вказаної квартири. У своїй заяві ОСОБА_4 зазначила ОСОБА_3, як члена сім'ї. Про реєстрацію неповнолітнього ОСОБА_3 на час подачі заяви про приватизацію квартири у вказаному житлі також свідчить довідка про склад сім'ї наймача квартири, які мають право на приватизацію житла, що додавалася до заяви (а.с. 20-23).
Факт реєстрації неповнолітнього ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 на момент подачі ОСОБА_4 заяви про приватизацію квартири також доводиться картою реєстрації осіб ( форма А) та по квартирною картою ( форма В), відповідно до яких ОСОБА_3 з 21.03.1989 року має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 ( а.с.36-37, 38,41).
На підставі розпорядження органу приватизації №16836 відділом житлово-комунальних послуг виконкому Бердичівської міської ради видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 05 червня 2006 року на двох співвласників: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Оригінал цього свідоцтва було надано представником позивача суду для огляду ( а.с. 20-24, 9).
Вищезазначене свідоцтво видане відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 5 ЗУ „Про приватизацію державного житлового фонду", за якими право на приватизацію квартир державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
З матеріалів реєстраційної справи, витребуваних судом з БТІ, на квартиру АДРЕСА_1 вбачається, що відповідно до свідоцтва, виданого 05 червня 2006 року відділом з надання житлово-комунальних послуг Бердичівського міськвиконкому, на підставі розпорядження №16836 від 02.06.2015 про право власності ОСОБА_4 на цілу квартиру АДРЕСА_1. Оригінал цього свідоцтва є у матеріалах реєстраційної справи.
Таким чином, наявні два свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1, видані відділом житлово-комунальних послуг виконкому Бердичівської міської ради від 05.06.2015, які різняться лише власниками.
Свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 суд вважає таким, що видане з порушенням 5 ЗУ „Про приватизацію державного житлового фонду", оскільки у приватизацію не було включено позивача, який мав таке право. Доказів, що дане свідоцтво видавалося не відділом з надання житлово-комунальних послуг виконкому Бердичівської міської ради суду, або ж виготовлене внаслідок протиправних дій осіб, суду не надано. Тому, це свідоцтва слід визнати недійсним.
Позов, в частині визнання дійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3, не підлягає до задоволення оскільки відповідно до статті 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, відповідно до способів захисту передбачених статтею 16 ЦК України.
Дійсність же свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ніким не оспорюється.
Керуючись статтями 10, 11, 57-61, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Бердичівської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та визнання свідоцтва дійсним задовольнити частково.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 05 червня 2006 року, видане відділом з надання житлово-комунальних послуг виконкому Бердичівської міської ради НОМЕР_1 про належність ОСОБА_4 на праві власності на квартири АДРЕСА_1.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ними копії рішення.
Суддя: