Справа № 1570/97/08
про відмову в залишенні адміністративного позову без розгляду
12 жовтня 2015 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.,
за участю: секретаря - Мороз А.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Щербана Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення заборгованості з грошового забезпечення, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення заборгованості з грошового забезпечення.
06.10.2015р. через канцелярію суду за вхід. №25151/15 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якого зазначив, що про непризначення та нездійснення виплат військовою частиною відповідно до Указу Президента України від 11.12.2001р. №1207/2001 позивачу стало відомо ще 29.12.2003р., а з даним позовом він звернувся до суду 08.08.2007р.
Позивач у судовому засіданні проти задоволення даного клопотання заперечував, зазначивши, що строк звернення до суду ним не пропущено.
Заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про неможливість задоволення заяви представника відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі даного адміністративного позову) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В період з 29.12.2003р. по 13.10.2006р. ОСОБА_1 обіймав посаду юрисконсульта військової частини НОМЕР_1 .
13.10.2006р. ОСОБА_1 звільнено у запас ЗСУ у зв'язку із скороченням штатів.
В рамках даного адміністративного позову позивач просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати заборгованості з грошового забезпечення за період служби з 29.12.2003р. по 30.03.2006р.
З матеріалів справи судом встановлено, що за захистом своїх порушених прав позивач звернувся до суду у 2006 році із адміністративним позовом про визнання права на отримання збільшеного грошового забезпечення, надбавок і премій; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 перерахувати та виплатити на його користь збільшених видів грошового забезпечення, надбавок і премій.
29.05.2006р. Постановою Суворовського районного суду м. Херсона у справі №2 «а»-325/06, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
При цьому звернення ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом спричинено невиконанням вище вказаної постанови Суворовського районного суду м. Одеси.
Враховуючи усе вище викладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що “у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення”. У справі Bellet v. France Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Частиною 1 ст. 8 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до положень ст. 160 КАС України у судовому засіданні 12 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
З огляду на вище викладене, керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 156, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання представника відповідача, - відмовити.
Ухвала окремо від кінцевого рішення суду не оскаржується.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано судом 16 жовтня 2015 року.
Суддя Л.М. Токмілова