Справа № 2-5387/10
09 грудня 2010 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого-судді Загуменнової Н. М.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенської ОДПІ про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 29.12.2009 року помер її чоловік - ОСОБА_2. Після смерті чоловіка відкрилась спадщина за заповітом, що складається з ? частини приватизованої квартири АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва № 2267 на право власності на житло, виданого 6.02.1998 року відділом приватизації Коростенського відділка залізниці.
Інша ? частина зазначеної квартири належала на підставі цього ж свідоцтва померлій 22.09.1999 року першій дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_3. Чоловік за життя не встиг отримати свідоцтва на спадщину за законом після смерті його першої дружини ОСОБА_3, хоча фактично прийняв спадщину та вступив у володіння спадковим майном, розпоряджався ним, так як на час відкриття спадщини він постійно був зареєстрований та проживав в зазначеній квартирі, проводив її ремонт.
Вказала, що після смерті чоловіка вона отримала сідоцтво про право на спадщину за заповітом лише на ? частину квартири, так як за життя чоловік не оформив свої спадкові права у встановленому законом порядку та не отримав правовсановлюючих документів на спадкове майно після смерті першої дружини.
В зв'язку з цим просила встановити той факт, що її чоловік - ОСОБА_2, який помер 29.12.2009 ркоу прийняв спадщину після смерті дружини - ОСОБА_3, яка померла 22.09.1999 року у вигляді ? частини приватизованої квартири АДРЕСА_1 та просила визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2.
В судове засідання позивачка не з”явилась, направила до суду заяву, в якій просила справу розглянути в її відсутність, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити. ( а.с. 24)
Представник відповідача - Коростенської ОДПІ в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи в його відсутності. В цій же заяві зазначено, що проти позову не заперечує ( а.с. ).
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 3 липня 1955 року перебували у зареєстрованому шлюбі ( свідоцтво про одруження а.с. 6).
Кожному з них на праві приватної власності належало по ? частині приватизованої квартири АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом № 2267 на право власності на житло, яке видане 6.02.1998 року відділом приватизації Коростенського відділка залізниці Коростенської дистанції цивільних споруд ( а.с. 11).
22.09.1999 року ОСОБА_3 померла ( свідоцтво про смерть а.с.8). Після її смерті відкрилась спадщина на ? частину приватизованої квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємцем 1 черги за законом є ОСОБА_2 як чоловік померлої ОСОБА_4 ( свідоцтво про одруження а.с. 6).
Відповідно до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, або якщо він подав в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.
З довідки № 688/06-14 від 28.10.2010 року, яка видана Коростенською міською державною нотаріальною конторою, слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не звертались.
Згідно довідки № 1360 від 16.08.2010 року, виданої КВЖРЕП - 4 м. Коростеня, померлий ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 15.02.1975 року до дня смерті - 29.12.2009 року; з ним була зареєстрована та проживала дружина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15.02.1975 року до дня смерті - 22.09.1999 року. Це свідчить про те, що ОСОБА_2 фактично вступив в управління та володіння спадковиим майном, а отже прийняв спадщину після смсерті дружини.
У відповідності до ч. 2 ст. 548 ЦК України в редакції 1963 року, прийнята спадщина визнається такою, що належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, отже за ОСОБА_2 слід визнати право власності на ? частину приватизованої квартири АДРЕСА_3, так як вона йому належить з часу відкриття спадщини.
Таким чином, в суді знайшли підтвердження обставини, на які посилалася позивачка в обґрунтування позову, а тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані ст.ст. 529, 548-549 ЦК України 1963 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 213-218, 256 ЦПК України, ст. 529, 548-549 ЦК України (в редакції 1963 року), суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити той факт, що померлий ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї дружини - ОСОБА_3, яка померла 22 вересня 1999 року та визнати за ОСОБА_5, який помер 29.12.2009 року право власності на спадкове майно - ? частину приватизованої квартири АДРЕСА_3.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіднанні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: