Справа № 2А/1711/333/11
Головуючий у 1-й інстанції: Малков В.В.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"12" грудня 2011 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
ОСОБА_2,
розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду від "23" лютого 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,
3 лютого 2011 року ОСОБА_5 звернулась із позовною заявою до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області і просила зобов"язати відповідача здійснити перерахунок та нараховувати їй пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік; зобов'язати здійснити перерахунок та нараховувати їй додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, починаючи з 1 січня 2008 року відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпілій від Чорнобильської 4 категорії - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком; зобов'язати здійснити перерахунок та виплачувати пенсію з урахуванням доплати за понаднормовий стаж роботи відповідно до ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську здійснити перерахунок та нараховувати ОСОБА_5 пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську здійснити перерахунок та нараховувати ОСОБА_5 додаткову пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, починаючи з 2 серпня 2010 року відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпілій від Чорнобильської 4 категорії - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Зобов"язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську нарахувати та виплатити ОСОБА_5 збільшення пенсії у розмірі один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років наявного стажу, але не більше 75% заробітку позивача з якого обчислювалась пенсія.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність судового рішення нормам чинного законодавства, просить скасувати вищезазначену постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та продовжує працювати, є потерпілою від аварії на ЧАЕС 4 категорії і проживає в м.Кузнецовськ, яке віднесено до зони посиленого радіоактивного забруднення. В січні 2011 року вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як вбачається з розпорядження управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську №118054 від 24.01.2011 року, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачці за віком з 01.04.2010 року із середньої заробітної плати у галузях економіки України за 2007 рік - 1197,91 грн. (а.с.4-7).
Позивачка вважає, що відповідач при перерахунку пенсії повинен застосовувати середню заробітну плату за 2009 рік.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновків, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині , виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно до ст.ст.40,42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 9 липня 2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
В той же час колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо зобов"язання відповідача здійснити перерахунок та нараховувати ОСОБА_4 додаткову пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, починаючи з 2 серпня 2010 року відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як потерпілій від Чорнобильської 4 категорії - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та щодо зобов"язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_5 збільшення пенсії у розмірі один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років наявного стажу, але не більше 75% заробітку позивача з якого обчислювалась пенсія відповідно до ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідає чинному законодавству, виходячи з наступного .
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, потерпілим від аварії на ЧАЕС 4-ї категорії, виплачується у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, відповідачем встановлені конкретні розмірі пенсії та додаткової пенсії тоді як ст. ст. 62 та 67 Закону №796 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз"яснення порядку застосування цього Закону, підвищувати розмір доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідності до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов"язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, обов"язок проводити нарахування та виплату пенсіонерам сум, передбачених ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над нормативними актами Кабінету Міністрів України колегія суддів прийшла до висновку, що посилання відповідача на положення вищенаведеної постанови КМУ є безпідставним.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, потерпілим від аварії на ЧАЕС має становити та нараховуватися відповідачем відповідно до положень ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Як убачається з матеріалів справи, позивачка є постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 4.
Із розпорядження №118054 від 24.01.2011 року та пенсійного посвідчення від 21.05.2008 року вбачається, що позивачці було призначено пенсію за віком відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, так як позивачка вийшла на пенсію із зменшенням пенсійного віку, а саме в 51 рік (а.с.4-8).
Відповідно до ст.15 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, що встановлюються або цим Законом або законом, який регулює особливості статусу таких громадян, тобто умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом N 796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом N 1788-XII.
Статтею 56 цього Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з пунктом 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Обставини справи свідчать про те, що позивачка обрала умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом N796-XII, а тому колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 в цій частині.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську здійснити перерахунок та нараховувати ОСОБА_4 пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік, яка була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.195,197,198, 202,205,207,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську задовольнити частково.
Постанову Кузнецовського міського суду Житомирської області від 23 лютого 2011 року скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську здійснити перерахунок та нараховувати ОСОБА_4 пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В решті постанову суду залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: ОСОБА_6 ОСОБА_2
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,34400
3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н Будівельників, 2,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400