ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
21 вересня 2015 року 17 год. 19 хв. № 826/15170/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Савченко А.А., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування рішень.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 21 вересня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (далі - позивач) до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 24 грудня 2014 року №0000363710, від 14 січня 2015 року №0000044050 та №0000054050, від 13 лютого 2015 року №0000074050 та від 15 червня 2015 року №0000194050 (далі - оскаржувані рішення).
Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 14 вересня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про роз'єднання позовних вимог у самостійні провадження.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази, а представник відповідача не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період із листопада 2011 року по серпень 2014 року, за результатами якої 05 грудня 2014 року складено відповідний акт №1432/2810-37-20/31454383, згідно з висновками якого, позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та - податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 73159921,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на вказану суму.
На підставі вказаного акту перевірки, 24 грудня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення №0000363710, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 73159921,00 грн., а також визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 10232553,28 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 36579961,00 грн.
В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення №0000363710 відповідачем зазначено про відсутність реального постачання товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) на користь позивача при здійсненні задекларованих ним господарських операцій із: ПП "АТФ "Баратівське", ТОВ "Престиж-Декор", ТОВ "Кийнадраресурс", ТОВ "Рінтол", ПП "Ніктрейд", ТОВ "ВП "Укрзахідавтоспецмаш", ТОВ "СГП "Адонікс", ТОВ "Вест-Групп", ТОВ "Євразія Бункер УКР", ТОВ "Зернопостач 2013", ФГ "Ірина-М", ТОВ "Палада Плюс", ТОВ "Агрофірма Сокільське", ТОВ "Актив Трейд Компані", ФГ "Кравець", ТОВ "Ніжинська Сільгосптехніка", ТОВ "Реалтранс", ТОВ "Вітерра", ФГ "Лан-ЛВП", ТОВ "Сідрейл", ПП "Лідер Трейд Україна", ПП "Аладея", СТОВ "Агрос", ТОВ "Алькормет", ТОВ "Агронат-Юг", ТОВ "АТК "Альянс", ТОВ "Агроінвест Холдинг", ПП "Харвест 12", ТОВ "СП Укрпродекспо-Юг", ТОВ "Фенікс-Агро Плюс", ТОВ "Укр Мед Експорт", ТОВ "Рост Ойл Н", ТОВ "Таврія-Агро-Н", ПП "Каданс", ТОВ "Шерон Груп", ТОВ "Акваторія-Техносервіс", ПП "Хуторок GV", ТОВ "ПРО Сервіс", ТОВ "Вторметекспорт", ФГ "МК "Степ", ТОВ "ОС Маркетинг".
Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст і обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (в натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, для встановлення реальності здійснення господарської операції необхідно з'ясувати факт руху активів у процесі здійснення таких операцій та використання придбаних товарів/послуг у господарській діяльності. При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, оформленою належним чином.
У ході дослідження матеріалів справи судом з'ясовано, що позивачем здійснювалася господарська діяльність із наступними контрагентами:
- ПП "АТФ "Баратівське": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (далі - ТТН), складські квитанції;
- ТОВ "Престиж-Декор": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Кийнадраресурс": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції.
Суд не приймає доводи відповідача щодо неможливості проведення перевірки ТОВ "Кийнадраресурс" як підставу для висновку про безтоварність задекларованих господарських операцій між позивачем та ТОВ "Кийнадраресурс". Така позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена, зокрема, в ухвалі від 15 квітня 2014 року К/800/10355/14: "… посилання податкового органу на ряд актів перевірок державних податкових інспекцій є необґрунтованими, оскільки звірка фактично не проводилася і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались, а при перевірці та звірці господарські операції саме з позивачем податковим органом не досліджувались";
- ТОВ "Рінтол": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції.
Суд не приймає доводи відповідача щодо порушення правил формування податкових зобов'язань з боку ТОВ "Рінтол" як підставу для висновку про порушення правил формування податкового кредиту позивачем. Помилковий висновок податкового органу про вплив виявлених порушень з боку ТОВ "Рінтол" на процес формування податкового кредиту позивача суперечить принципу індивідуальної податкової відповідальності платника, закріпленому у законодавстві. Зокрема, згідно зі ст. 47 Податкового кодексу України (далі - ПК України), складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи із вище наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Така позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в ухвалах від 02 вересня 2010 року у справі №К-11954/07, від 02 березня 2009 року у справі №К-21781/07, від 29 липня 2010 року у справі №К-43572/09, від 29 липня 2010 року у справі №К-43572/09.
Суд звертає увагу на необхідність застосування рішень Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява №803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік заява №6689/03), які, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчиненими його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Доказів же залучення позивача та його посадових осіб до протиправної діяльності з матеріалів справи не вбачається;
- ПП "Ніктрейд": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції.
Суд не приймає доводи відповідача щодо порушення правил формування податкових зобов'язань з боку ПП "Ніктрейд" як підставу для висновку про порушення правил формування податкового кредиту позивачем. Помилковий висновок податкового органу про вплив виявлених порушень з боку контрагента на процес формування податкового кредиту позивача суперечить принципу індивідуальної податкової відповідальності платника, про що уже зазначено вище;
- ТОВ "ВП "Укрзахідавтоспецмаш": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "СГП "Адонікс": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції.
Суд не приймає доводи відповідача щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "СГП "Адонікс" як підставу для висновку про безтоварність задекларованих господарських операцій між позивачем та ТОВ "СГП "Адонікс". Підстави для цього уже наведені вище;
- ТОВ "Вест-Групп": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Євразія Бункер УКР": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Зернопостач 2013": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ФГ "Ірина-М": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Палада Плюс": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Агрофірма Сокільське": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Актив Трейд Компані": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ФГ "Кравець": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Ніжинська сільгосптехніка": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції.
Суд не приймає доводи відповідача щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Ніжинська сільгосптехніка" як підставу для висновку про безтоварність задекларованих господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ніжинська сільгосптехніка". Підстави для цього уже наведені вище;
- ТОВ "Реалтранс": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції.
Суд не приймає доводи відповідача щодо неможливості проведення перевірки ТОВ "Реалтранс" як підставу для висновку про безтоварність задекларованих господарських операцій між позивачем та ТОВ "Реалтранс". Підстави для цього уже наведені вище;
- ТОВ "Вітерра: операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ФГ "Лан-ЛВП": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Сідрейл": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ПП "Лідер Трейд Україна": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ПП "Аладея": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- СТОВ "Агрос": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Алькормет": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Агронат-Юг": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "АТК "Альянс": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Агроінвест Холдинг": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ПП "Харвест 12": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "СП Укрпродекспо-Юг": послуги із експедирування. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, акти наданих послуг;
- ТОВ "Фенікс-Агро Плюс": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Укр Мед Експорт": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Рост Ойл Н": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Таврія-Агро-Н": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ПП "Каданс": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Шерон Груп": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Акваторія-Техносервіс": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ПП "ХУТОРОК GV": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "ПРО СЕРВІС": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "Вторметекспорт": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ФГ "МК "Степ": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції;
- ТОВ "ОС Маркетинг": операції із закупівлі сільськогосподарської продукції. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, складські квитанції.
Тобто, як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується вище переліченими та наявними у матеріалах справи копіями відповідних письмових доказів, на підтвердження реальності господарських операцій, здійснених за участю позивача та його контрагентів, представником позивача надано суду численну кількість договорів, податкових та видаткових накладних, ТТН та складських квитанцій, за результатами дослідження яких суд прийшов до висновку, що вони оформлені відповідним чином та є належними і допустимими доказами реальності здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач та його контрагенти на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ.
Стосовно посилань відповідача на акти перевірок контрагентів позивача суд зазначає наступне.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.
Подання платником податків до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.
Доводи контролюючого органу про отримання платником податків необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника податків, зокрема, на формування податкового кредиту.
Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.
При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо формування відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.
Відсутність у розпорядженні контролюючого органу документів суб'єкта господарювання або необізнаність контролюючого органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченням про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.
Сам по собі факт допущення, за переконанням контролюючого органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору На, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.
Крім того, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства із ТОВ "Алген" за період із 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої 26 грудня 2014 року складено відповідний акт №65/28-10-40-50/31454383, згідно з висновками якого, позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 11884281,00 грн. та завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 11318363,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, 14 січня 2015 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: №0000044050, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11884281,00 грн. за основним платежем та у розмірі 5942140,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №0000054050, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 11318363,00 грн., а також визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 4809124,22 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 5659181,50 грн.
В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних рішень №0000054050 та №0000044050 відповідачем зазначено про відсутність реального постачання ТМЦ на користь позивача при здійсненні задекларованих ним господарських операцій із ТОВ "Алген". Основним аргументом відповідача на користь висновку про нереальність здійснення господарських операцій є свідчення директора ТОВ "Алген", зазначені у вироку Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 вересня 2014 року у справі №183/5054/14-К, про те, що він виконував функції директора вказаного товариства тільки номінально та не приймав участі у фактичному управлінні ним.
Однак, суд критично ставиться до вказаного судового рішення, оскільки у ньому не міститься відомостей про здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Алген". Тобто, вирок не містить доказової інформації, яка здатна довести чи спростувати обставини, що входять до предмету доказування у справі.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 липня 2013 року К/9991/24141/11 зазначено: "що стосується вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 18.06.2010 року, стосовно директора ТОВ "БВК "Алма", засудженого за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 205, 212, 366 КК України … та на який посилається відповідач, то ним не встановлено факту фіктивної фінансово-господарської діяльності саме між позивачем та ТОВ "БВК "Алма", а обставини, викладені у даному судовому рішенні, жодним чином не свідчать про порушення податкової дисципліни ВАТ "Луганський завод гірничого машинобудування"… Більше того, допущені порушення податкового законодавства постачальником у ланцюгу постачання товару (послуг) тягнуть негативні наслідки саме для такого постачальника …".
Тобто, Вищий адміністративний суд України виходить з того, що доказове значення в адміністративній справі має лише той вирок, який зафіксував результати аналізу спірних господарських операцій.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що між позивачем та ТОВ "Алген" мали місце господарські відносини із постачання сільськогосподарської продукції на користь позивача.
На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів, податкових та видаткових накладних, ТТН, складських квитанцій, за результатами дослідження яких суд прийшов до висновку, що вони оформлені відповідним чином та є належним і допустимими доказами фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Алген".
Судом також з'ясовано, що позивач та ТОВ "Алген" на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ.
Крім того, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства із ТОВ "Мірада Плюс" за період із 01 січня 2013 року по 03 червня 2014 року, за результатами якої 30 січня 2015 року складено відповідний акт №3/28-10-40-50/31454383, відповідно до висновків якого, позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 2336438,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, 13 лютого 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення №0000074050, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 443923,00 грн. за основним платежем та у розмірі 221961,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення №0000074050 відповідачем зазначено про відсутність права позивача на віднесення витрат на валові витрати за рядом господарських операцій у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарських за участю позивача та ТОВ "Мірада Плюс". Основним аргументом відповідача на користь висновку про нереальність здійснення господарських операцій є свідчення директора ТОВ "Мірада Плюс", зазначені в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2014 року у справі №752/8634/14-к, про те, що він не мав ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ "Мірада Плюс", посаду директора вказаного товариства обіймав формально.
З урахуванням вище викладеного, суд зазначає, що преюдиціальне значення при розгляді адміністративної справи має виключно вирок суду у кримінальній справі, у кому зазначено обставини, що стосуються господарської діяльності відповідних суб'єктів господарювання.
До того ж, у ході судового розгляду справи представником позивача надано суду копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року у справі №826/18925/14, у якій зазначено про необґрунтованість висновку податкового органу щодо нереальності задекларованих господарських операцій за участю відповідних суб'єктів господарювання, у тому числі ТОВ "Мірада Плюс".
За таких умов, керуючись ст. 72 КАС України, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року у справі №826/18925/14 як на підставу звільнення від доказування факту реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Мірада Плюс".
Разом з тим, на підтвердження реальності господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Мірада Плюс" представником позивача надано суду копії договорів, податкових та видаткових накладних, ТТН, складських квитанцій, за результатами дослідження яких суд прийшов до висновку, що вони оформлені відповідним чином та є належними і допустимими доказами фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Алген".
Крім того, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів встановлених на території України, а також з питань дотримання валютного законодавства України щодо проведених операцій із ПСП "Старосільське" за період із 01 січня по 31 грудня 2013 року, за результатами якої 05 червня 2015 року складено відповідний акт №21/28-10-40-50/31454383, згідно з висновками якого, позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 2336438,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, 15 червня 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення №0000194050, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 8192494,00 грн. за основним платежем та у розмірі 4096247,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення №0000194050 відповідачем зазначено про відсутність права позивача на віднесення витрат на валові витрати за рядом господарських операцій у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарських операцій за участю позивача та ПСП "Старосільське". Основним аргументом відповідача на користь висновку про нереальність здійснення господарських операцій є свідчення директора ПСП "Старосільське", надані у межах кримінального провадження №32014110130000014, про те, що він не мав ніякого відношення до господарської діяльності вказаного товариства.
З урахуванням вище викладеного, суд повторно зазначає, що преюдиціальне значення при розгляді адміністративної справи має виключно вирок суду у кримінальній справі, в якому зазначено обставини, що стосуються господарської діяльності відповідних суб'єктів господарювання.
До того ж, як уже зазначено вище, у ході судового розгляду справи позивачем надано суду копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року у справі №826/18925/14, у якій зазначено про необґрунтованість висновку податкового органу щодо нереальності задекларованих господарських операцій за участю відповідних суб'єктів господарювання, у тому числі ПСП "Старосільське".
За таких умов, керуючись ст. 72 КАС України, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015року у справі №826/18925/14 як на підставу звільнення від доказування факту реальності господарських операцій між позивачем та ПСП "Старосільське".
Разом з тим, на підтвердження реальності господарських операцій за участю позивача та ПСП "Старосільське" представником позивача надано суду копії договорів, податкових та видаткових накладних, ТТН, складських квитанцій, за результатами дослідження яких суд прийшов до висновку, що вони оформлені відповідним чином та є належними і допустимими доказами фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та ПСП "Старосільське".
Аналізуючи матеріально-правові норми, які регулюють оподаткування ПДВ та питання бюджетного відшкодування ПДВ, та підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, підсумовуючи усі вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень та, як наслідок, наявність підстав для їх скасування.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 24 грудня 2014 року №0000363710, від 14 січня 2015 року №0000044050 та №0000054050, від 13 лютого 2015 року №0000074050 та від 15 червня 2015 року №0000194050.
3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (код ЄДРПОУ 31454383) здійснений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) із Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (код ЄДРПОУ 39440996).
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно з зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 28 вересня 2015 року