"07" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/25059/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
за участю секретаря Титенко М.П.
представників сторін:
позивача Карука О.О.
відповідача 1 не з'явився
відповідача 2 Бідзян А.К
третьої особи Стеценко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Юкрейніан кемікал продактс»
на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року
у справі№826/16468/14
за позовомПриватного акціонерного товариства «Юкрейніан кемікал продактс»
до третя особаСкадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан кемікал продактс» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «Юкрейніан кемікал продактс») звернулось до суду з позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, правонаступником якої є Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі по тексту - відповідач 1, Скадовська ОДПІ) та Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, правонаступником якої є Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі по тексту - відповідач 2, Генічеська ОДПІ), третя особа - Державна податкова інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - третя особа, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення:
Красноперекопської ОДПІ АР Крим №0000062201 від 13 липня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання на 17052592,79 грн. з екологічного податку та нарахування штрафних санкцій на суму 1412502,22 грн.;
Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції №0000162310 від 25 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання на 314785,99 грн. з екологічного податку та нарахування штрафних санкцій на суму 26232,66 грн. та №0000102310 від 25 квітня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання на 1652626,42 грн. з екологічного податку та нарахування штрафних санкцій на суму 137719,37 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року і постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Відповідачі надали письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких у її задоволенні просили відмовити.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 16 січня 2012 року по 19 березня 2012 року податковим органом була проведена планова виїзна перевірка ПрАТ «Кримський Титан» з питань дотримання вимого податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року.
За результатами зазначеної перевірки 02 квітня 2012 року складений акт №4/40-00/32785994.
Під час проведення перевірки податковим органом виявлено допущення позивачем наступних порушень:
- пункту 246.2 статті 246 та пункту 249.2 статті 249 із врахуванням вимог пункту 2 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на загальну суму 18917427,06 грн. (по Херсонській області та АР Крим);
- пункту 246.4 статті 246 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з екологічного податку за І кв. 2011 р. у розмірі 102578,14 грн. (з врахуванням фактичних обсягів розміщених відходів, встановлених при проведені перевірки фахівцями Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища).
У зв'язку з виявленням зазначених порушень 25 квітня 2012 року Чаплинською міжрайонною ДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення №0000162310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: надх. від розміщення відходів у спец. відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинна сировина, на загальну суму 341018,65 грн., з яких 314785,99 грн. - за основним платежем та 26232,66 грн. - за штрафними санкціями та №0000102310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: надх. від розміщення відходів у спец. відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинна сировина, на загальну суму 1790345,79 грн., з яких 1652626,42 грн. - за основним платежем та 137719,37 грн. - за штрафними санкціями.
Також 25 квітня 2014 року Красноперекопською ОДПІ АРК ДПС було складено податкове повідомлення - рішення №0000022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: надх. від розміщення відходів у спец. відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинна сировина, на загальну суму 18465096,01 грн., з яких 17052592,79 грн. - за основним платежем та 1412503,22 грн. - за штрафними санкціями.
За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДПС в АР Крим №1844/10/10-0223 від 04 липня 2012 року «Про результати розгляду первинної скарги» податкове повідомлення-рішення №0000022201 від 25 квітня 2012 року було скасоване в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., в іншій частині скарга позивача була залишена без задоволення.
На підставі зазначеного рішення 13 липня 2012 року Красноперекопською ОДПІ АРК ДПС було винесене податкове повідомлення - рішення №0000062201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: надх. від розміщення відходів у спец. відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинна сировина, на загальну суму 18465095,01 грн., з яких 17052592,79 грн. - за основним платежем та 1412502,22 грн. - за штрафними санкціями.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час розгляду справи встановлено факт розміщення ПрАТ «Кримський Титан» у 2011 року окремого виду відходу як «гідролізна кислота» (ІІ клас небезпеки) у МВВ «Кислотонакопичувач», а тому суми екологічного податку підлягали визначенню за ставкою 12,75 грн./т щодо відповідних відходів.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
Об'єктом та базою оподаткування відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 ПК України, є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.
На обґрунтування викладених в Акті перевірки висновків податковий орган зазначає, що ПрАТ «Кримський Титан», розміщуючи відходи у вигляді «гідролізної кислоти» (ІІ клас небезпеки) у загальному обсязі 182777,073 т., протиправно не нарахував та не включив до розділу І податкових декларацій екологічного податку та у додатку №4 до них (розрахунок №2 податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах) за І-ІІІ квартали 2011 року суму податкового зобов'язання у розмірі 18917427,06 грн. у зв'язку із невідповідністю визначених позивачем у податковій звітності видів відходів, що розміщувались у спеціально відведених для цього місцях, до фактично розміщуваних у 2011 році, а також невірним застосуванням з цих підстав ставки податку 1,25 грн./т - за розміщення відходів ІV класу небезпеки, замість належної ставки - 12,75 грн./т за розміщення відходів ІІ класу небезпеки.
Натомість, позивач стверджує, що у 2011 році вказані відходи у вигляді «гідролізної кислоти» в обсязі 182777,073 т не розміщувались у санкціонованих для цього місцях, а були спрямовані до колектору промислових стоків, де за їх участі був утворений новий вид відходів - «промислові та господарсько-побутові стічні води підприємства» (ІV клас небезпеки), відтак, саме відхід «промислові та господарсько-побутові стічні води підприємства», на думку останнього, в обсязі 302599,729 т був розміщений ПрАТ «Кримський Титан» у спеціально відведеному для цього місці та є об'єктом оподаткування екологічним податком за встановленою для ІV класу небезпеки ставкою - 1,25 грн./т, відповідно, сума податкового зобов'язання з якого у І-ІІІ кварталах 2011 р. становить - 3404246,95 грн.
Отже визначальним питанням для вирішення справи є правильність віднесення позивачем відходів, які розміщувались у санкціонованому для цього місці до ІV класу небезпеки.
На обґрунтування позиції податкового органу, яка полягає у тому, що позивач здійснював розміщення у спеціально відведеному місці саме відходу - гідролізної кислоти, зазначено, що при виробництві ПрАТ «Кримський Титан» Двоокису титану утворюється відхід, який розміщується останнім у МВВ «Кислотонакопичувач» та є відходом, що належить до групи відходів виробничо-технологічні інші, не позначені іншим способом, або відходи від комбінованих процесів (кислота сірчана відпрацьована) (код 2412.2.9.04 за ДК 005-96) - «гідролізна кислота» (ІІ клас небезпеки).
Тим часом позивачем надано судам розроблена та затверджена «Розробка технології розміщення стоків (промислових та господарсько-побутових) в кислотонакопичувач ПрАТ «Кримський Титан» відповідно до Методики їх розміщення (далі по тексту - Методика), на підставі якої позивачем було розроблено Технічну інструкцію по розміщенню змішаного стоку (промислових та господарсько-побутових) в кислотонакопичувач ПрАТ «Кримський Титан» (надалі - Технічна інструкція).
За даними Методики всі рідкі відходи (одним із яких є «гідролізна кислота»), промислові та господарсько-побутові стоки, які утворюються при здійсненні виробничої діяльності структурними підрозділами (цехами) позивача потрапляють в загальний колектор промислових стоків (далі по тексту - Колектор), де відбувається їх змішування, опісля, загальний стік потрапляє через скид №3 та розміщується у МВВ «Кислотонакопичувач».
На утворений в результаті змішування вид відходів «промислові та господарсько-побутові стічні води підприємства» код 2413.2.9 за ДК 005-96 ПрАТ «Кримський Титан» у жовтні 2010 року складений паспорт відходів №61.
Проте, відповідний паспорт судами досліджений не був.
Так само безпідставно не був предметом дослідження судами висновок Центру судових експертиз №229/12 від 27 липня 2013 року, складений за результатами проведення комплексної судової економічної та екологічної експертизи, призначеної в рамках справи №2а-9344/12/0170/30, предметом розгляду в якій були ті самі податкові повідомлення - рішення, що є предметом дослідження у даній справі.
Також поза увагою судів залишилось питання правомірності донарахування грошового зобов'язання за забруднення атмосферного повітря з огляду на те, що актом перевірки встановлено непроведення позивачем розміщення фосфогіпсу на полігоні фосфогіпсосховища з 2-го півріччя 2006 року.
Крім того, судами не досліджено питання правомірності висновків податкового органу про незабезпечення позивачем повторного виключення забруднення атмосферного повітря у МВВ «Полігон для складання та захоронення промислових відходів та сміття» та МВВ «Фосфогіпсосховище», що є обов'язковою умовою для збільшення ставки екологічного податку у 3 рази.
Судами не вчинено дій для встановлення результатів проведеної працівниками Реском АР Крим з охорони навколишнього природного середовища перевірки позивача з питань дотримання природоохоронного законодавства, зокрема прийняття відповідним державним органом рішень щодо притягнення позивачем до відповідальності за виявлені під час перевірки порушення.
Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи без дослідження доказів, які мають суттєве значення для розгляду адміністративної справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи, не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, що згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 236, частиною 6 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан кемікал продактс» задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі №826/16468/14 скасувати.
3. Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: А.М. Лосєв
Судді: Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна