08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/30784/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Швеця В.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до апеляційного суду Дніпропетровської області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України про поновлення на адміністративній посаді, стягнення заробітної плати, щомісячного грошового утримання та моральної шкоди,
У жовтні 2007 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано і в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 16 липня 1997 року №464/97-ВР ОСОБА_4 обрано суддею Дніпропетровського обласного суду безстроково.
Постановою Верховної Ради України від 16 липня 1997 року №465/97-ВР вона також обрана заступником голови Дніпропетровського обласного суду.
У наказі апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2007 року №56 зазначено, що у ОСОБА_4, яка обрана заступником голови Дніпропетровського обласного суду Постановою Верховної Ради України від 16.07.1997 року №465/97, тобто до набрання чинності Законом України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 року, відповідно до п. 8 ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України» 01.06.2007 року закінчується строк повноважень на посаді заступника голови апеляційного суду Дніпропетровської області, а тому з 02.06.2007 року вважати її такою, що займає посаду судді апеляційного суду Дніпропетровської області з посадовим окладом згідно штатного розпису. Із зазначеним наказом позивач ознайомлений 23.07.2007 року. Відомості про даний наказ №56 було внесено до трудової книжки позивача під №15.
На підставі вказаного наказу з 1 серпня 2007 року нарахування усіх виплат позивачу проводилось відповідно до посадового окладу судді та здійснено перерахунок раніше виплачених сум за червень-липень 2007 року з посиланням на несвоєчасність отриманого наказу.
Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що конституційні права щодо незалежності і недоторканності позивача, як судді, порушені не були. Припинення повноважень перебування позивача на адміністративній посаді заступника голови апеляційного суду відбулося не на підставі винесеного апеляційним судом Дніпропетровської області наказу № 56 від 30.05.2007 року, а відповідно до п. 8 ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 року. У зв'язку з цим винесення вищевказаного наказу та внесення відповідного запису у трудову книжку про закінчення терміну перебування на адміністративній посаді не свідчить про неправомірність дій апеляційного суду Дніпропетровської області. З огляду на відсутність підстав для задоволення вимог про поновлення позивача на адміністративній посаді заступника голови апеляційного суду відсутні підстави і для задоволення решти заявлених вимог: стягнення сум різниці у заробітній платі і грошовому забезпеченні, індексації та компенсації вищевказаних сум, стягнення моральної шкоди.
При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права, оскільки вказане рішення місцевим судом ухвалено суддею одноособово, а не колегією у складі трьох суддів.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Верховною Радою України 7 лютого 2002 року було прийнято Закон України «Про судоустрій України», який набув чинності з 1 червня 2002 року.
Відповідно до ч. 3 п. 8 пп. 3 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону, голови всіх судів та їх заступники (крім Голови Верховного Суду України та його заступників), обрані чи призначені на посаду голови суду або заступника голови суду до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження, визначені цим Законом, до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені, але не довше п'яти років з дня набуття чинності вищенаведеного Закону.
Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 20 Закону України «Про судоустрій України» перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, а звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді.
З урахуванням часу обрання позивача на адміністративну посаду (16.07.1997 року) та дати набрання чинності Законом України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 року, положення якого діяли на час виникнення спірних правовідносин (01 червня 2002 року), а також приписів цього Закону про те, що заступники голів здійснюють повноваження до закінчення строку, але не довше п'яти років з дня набуття чинності вищенаведеного Закону (з 01 червня 2007 року), повноваження позивача як заступника голови апеляційного суду мають бути припиненими не пізніше 1 червня 2007 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з апеляційним судом Дніпропетровської області, обрана суддею цього суду безстроково і там же займала адміністративну посаду, здійснення повноважень на якій могло бути не довше 01.06.2007 року, винесення даним судом спірного наказу від 30 травня 2007 року №56 про припинення повноважень заступника голови суду та виконання при цьому повноважень судді цього суду з 02.07.2007 року з окладом згідно штатного розпису, а також внесення відповідного запису про це у трудову книжку позивача за №15, є правомірним і таким, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України.
На момент виникнення спірних правовідносин законодавцем було встановлено інший порядок призначення заступників голів апеляційних судів, відмінний від того порядку, згідно якого було призначено на адміністративну посаду позивача.
Крім того, повторне обрання ОСОБА_4 на адміністративну посаду так і не відбулося (за рішенням Ради суддів України від 28.09.2007 року №95 заступником голови апеляційного суду Дніпропетровської області було обрано ОСОБА_5), а тому суд апеляційної інстанції правильно зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконним припинення повноважень позивача за посадою заступника голови апеляційного суду Дніпропетровської області з 02.06.2007 року і скасування п. 2 наказу апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.05.2007 року №56, поновлення позивача на посаді заступника голови апеляційного суду Дніпропетровської області з 02.06.2007 року та скасування запису №15 у трудовій книжці.
Суд апеляційної інстанції також обґрунтовано зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення невиплачених сум заробітної плати та моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про визнання незаконним припинення її повноважень за посадою заступника голови апеляційного суду Дніпропетровської області.
Враховуючи усі обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в позові з огляду на те, що відповідачі діяли в межах наданої компетенції, згідно вимог законодавства і не порушували права та законні інтереси позивача.
Доводи касаційної скарги зроблених цим судом висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскарженого судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -
Касаційну скаргу управління ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко
В.В. Швець